2015-10-13
601
Іммобілізація кінцівки — це забезпечення нерухомості кісток у місці перелому; вона зменшує біль, що дає змогу уникнути травматичного шоку. Проводячи іммобілізацію, необхідно щадити постраждалого. Нерухомість кісток у місці перелому досягається накладанням спеціальних шин або підручних засобів і фіксацією двох найближчих суглобів (вище і нижче місця перелому). Транспортна іммобілізація при травмах опорно-рухового апарату
Завдання першої допомоги постраждалим із переломами кісток – зменшити біль, забезпечити повний спокій і головне не допустити ушкодження шкіри та м’яких тканин (м’язів, сухожиль, судин), що оточують місце перелому. Для цього постраждалого слід покласти горизонтально, заспокоїти, дати знеболювальні засоби (наявні в аптечці) та створити нерухомість ушкодженої кінцівки (іммобілізувати кінцівку).
Правила іммобілізації:
- шина накладається на прокладку із тканини (одягу); - шина накладається без зміни положення ушкодженої кінцівки (додаткові рухи можуть призвести до переведення закритого перелому у відкритий, пошкодити судини та нерви); - при відкритих переломах не намагайтеся вправити кістку на місце, це може завдати додаткових ушкоджень (розриви судин, м’язів, нервів); - фіксувати необхідно мінімум 2 суглоби (вище та нижче ділянки перелому), а при переломі стегнової кістки фіксувати необхідно 3 суглоби; - при накладенні шини, за наявності ран спочатку необхідно провести їх обробку; - зафіксуйте шину вище та нижче місця ушкодження; - до та після накладання шини перевірте кровообіг в ушкодженій частині тіла: - шина повинна бути накладена щільно, але не дуже туго, щоб не порушувати кровообігу; - перевірте пальці: вони повинні бути теплі на дотик; - запитайте, чи не відчуває постраждалий оніміння кінчиків пальців
