Закон України «Про освіту»

Стаття 35. Загальна середня освіта

1. Загальна середня освіта забезпечує всебічний розвиток
дитини як особистості, її нахилів, здібностей, талантів, трудову
підготовку, професійне самовизначення, формування загальнолюдської
моралі, засвоєння визначеного суспільними, мовними,
національно-культурними потребами обсягу знань про природу,
людину, суспільство і виробництво, екологічне виховання, фізичне
вдосконалення.

{ Частина перша статті 35 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5029-VI (5029-17) від 03.07.2012 }

2. Держава гарантує молоді право на отримання повної
загальної середньої освіти і оплачує її здобуття. Повна загальна
середня освіта в Україні є обов'язковою і може отримуватись у
різних типах навчальних закладів.

3. За рахунок коштів підприємств, установ і організацій,
батьків та інших добровільних внесків можуть вводитися додаткові
навчальні курси понад обсяг, визначений державним стандартом для
відповідного освітнього рівня.

Стаття 36. Середні навчальні заклади

1. Основним видом середніх навчальних закладів є середня
загальноосвітня школа трьох ступенів: перший - початкова школа, що
забезпечує початкову загальну освіту, другий - основна школа, що
забезпечує базову загальну середню освіту, третій - старша школа,
що забезпечує повну загальну середню освіту.

2. Школи кожного з трьох ступенів можуть функціонувати разом
або самостійно.

3. Навчання у середній загальноосвітній школі починається з
шести- або семирічного віку.

4. Школи першого ступеня у сільській місцевості створюються
незалежно від наявної кількості учнів. Відкриття таких шкіл, а
також самостійних класів у них здійснюється за рішенням місцевих
органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

5. За рішенням місцевих органів виконавчої влади та органів
місцевого самоврядування для задоволення освітніх потреб населення
можуть створюватися навчально-виховні комплекси "дошкільний
навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад",
"загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний
заклад" або об'єднання з іншими навчальними закладами, а також
загальноосвітні навчальні заклади та групи продовженого дня.

{ Частина п'ята статті 36 в редакції Закону N 2628-III (2628-14)
від 11.07.2001 }

6. Для розвитку здібностей, обдарувань і талантів дітей
створюються профільні класи (з поглибленим вивченням окремих
предметів або початкової допрофесійної підготовки), спеціалізовані
школи, гімназії, ліцеї, колегіуми, а також різні типи
навчально-виховних комплексів, об'єднань. Особливо обдарованим
дітям держава надає підтримку і заохочення (стипендії, направлення
на навчання і стажування до провідних вітчизняних та закордонних
освітніх, культурних центрів).

7. Для здобуття загальної середньої освіти можуть
створюватися вечірні (змінні) школи, а також класи, групи з очною,
заочною формами навчання при загальноосвітніх школах.

8. Бажаючим надається право і створюються умови для
прискореного закінчення школи, складання іспитів екстерном.

Стаття 37. Навчальні заклади для громадян, які потребують
соціальної допомоги та реабілітації

1. Для дітей, які не мають необхідних умов для виховання і
навчання в сім'ї, створюються загальноосвітні школи-інтернати.

2. Для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування
батьків, створюються школи-інтернати, дитячі будинки, в тому числі
сімейного типу, з повним державним утриманням.

3. Для дітей, які потребують тривалого лікування, створюються
дошкільні навчальні заклади, загальноосвітні санаторні
школи-інтернати, дитячі будинки. Навчальні заняття з такими дітьми
проводяться також у лікарнях, санаторіях, вдома.

4. Для осіб, які мають вади у фізичному чи розумовому
розвитку і не можуть навчатися в масових навчальних закладах,
створюються спеціальні загальноосвітні школи-інтернати, школи,
дитячі будинки, дошкільні та інші навчальні заклади з утриманням
за рахунок держави.

5. Для дітей і підлітків, які потребують особливих умов
виховання, створюються загальноосвітні школи і професійно-технічні
училища соціальної реабілітації.

Стаття 38. Позашкільна освіта

1. Позашкільна освіта та виховання є частиною структури
освіти і спрямовуються на розвиток здібностей, талантів дітей,
учнівської та студентської молоді, задоволення їх інтересів,
духовних запитів і потреб у професійному визначенні.

2. Позашкільна освіта та виховання здійснюються навчальними
закладами, сім'єю, трудовими колективами, громадськими
організаціями, товариствами, фондами і грунтуються на принципі
добровільності вибору типів закладів, видів діяльності.

3. Держава забезпечує умови для одержання учнями і молоддю
позашкільної освіти.

Стаття 39. Позашкільні навчальні заклади

1. До позашкільних навчальних закладів належать: палаци,
будинки, центри, станції дитячої, юнацької творчості, учнівські та
студентські клуби, дитячо-юнацькі спортивні школи, школи мистецтв,
студії, початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади,
бібліотеки, оздоровчі та інші заклади.

2. Для здійснення навчально-виховної роботи позашкільним
навчальним закладам надаються спортивні об'єкти, культурні,
оздоровчі та інші заклади безкоштовно та на пільгових умовах.
Порядок їх надання визначається місцевими органами виконавчої
влади та органами місцевого самоврядування.

Стаття 40. Професійно-технічна освіта

1. Професійно-технічна освіта забезпечує здобуття громадянами
професії відповідно до їх покликань, інтересів, здібностей, а
також допрофесійну підготовку, перепідготовку, підвищення їх
кваліфікації.

{ Частина перша статті 40 в редакції Закону N 1158-IV (1158-15)
від 11.09.2003 }

2. Професійно-технічна освіта громадян здійснюється на базі
повної загальної середньої освіти або базової загальної середньої
освіти з наданням можливості здобувати повну загальну середню
освіту.

3. Громадяни, які потребують соціальної допомоги і
реабілітації, а також громадяни, які навчаються окремим професіям
за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України, можуть
отримувати професію не маючи базової загальної середньої освіти.

Стаття 41. Професійно-технічні навчальні заклади

{ Назва статті 41 в редакції Закону N 1158-IV (1158-15) від
11.09.2003 }

1. До професійно-технічних навчальних закладів належать:

професійно-технічне училище відповідного профілю;

професійне училище соціальної реабілітації;

вище професійне училище;

професійний ліцей;

професійний ліцей відповідного профілю;

професійно-художнє училище;

художнє професійно-технічне училище;

вище художнє професійно-технічне училище;

училище-агрофірма;

вище училище-агрофірма;

училище-завод;

центр професійно-технічної освіти;

центр професійної освіти;

навчально-виробничий центр;

центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів;

навчально-курсовий комбінат;

навчальний центр;

інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну
освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.

{ Частина перша статті 41 в редакції Закону N 1158-IV (1158-15)
від 11.09.2003 }

2. Професійно-технічні навчальні заклади можуть мати денні,
вечірні відділення, створювати і входити в різні комплекси,
об'єднання.

3. Професійно-технічні навчальні заклади здійснюють
підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації громадян за
державним замовленням, а також за угодами з підприємствами,
об'єднаннями, установами, організаціями, окремими громадянами.

{ Частина третя статті 41 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1158-IV (1158-15) від 11.09.2003 }

4. Професійно-технічні навчальні заклади можуть мати одне або
декілька підприємств (установ, організацій) - замовників
підготовки кадрів. Відносини з підприємствами, установами та
організаціями - замовниками підготовки кадрів регулюються
відповідно до укладених угод.

{ Частина четверта статті 41 в редакції Закону N 1158-IV
(1158-15) від 11.09.2003 }

5. Учні державних професійно-технічних навчальних закладів із
числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і
дітей, які потребують особливих умов виховання, перебувають на
повному утриманні держави, інші учні зазначених навчальних
закладів забезпечуються безкоштовним харчуванням і стипендією.
Порядок повного державного утримання та забезпечення учнів
державних професійно-технічних навчальних закладів безкоштовним
харчуванням і стипендією визначається Кабінетом Міністрів України.
{ Частина п'ята статті 41 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1158-IV (1158-15) від 11.09.2003 }

6. Випускникам професійно-технічних навчальних закладів
відповідно до їх освітньо-кваліфікаційного рівня присвоюється
кваліфікація "кваліфікований робітник" з набутої професії
відповідного розряду (категорії).

Випускникам вищих професійних училищ та центрів
професійно-технічної освіти відповідно до їх
освітньо-кваліфікаційного рівня може присвоюватися кваліфікація
"молодший спеціаліст" тільки з акредитованого напряму
(спеціальності).

{ Частина шоста статті 41 в редакції Закону N 1158-IV (1158-15)
від 11.09.2003 }

7. Громадяни можуть також одержати професію, підвищити
кваліфікацію, пройти перепідготовку безпосередньо на виробництві.

Стаття 42. Вища освіта

1. Вища освіта забезпечує фундаментальну наукову, професійну
та практичну підготовку, здобуття громадянами ступенів вищої
освіти відповідно до їх покликань, інтересів і здібностей,
удосконалення наукової та професійної підготовки, перепідготовку
та підвищення їх кваліфікації.

{ Частина перша статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1556-VII (1556-18) від 01.07.2014 }

2. Вища освіта здійснюється на базі повної загальної
середньої освіти.

{ Частина друга статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1556-VII (1556-18) від 01.07.2014 }

3. Підготовка фахівців у вищих навчальних закладах може
проводитися з відривом (очна), без відриву від виробництва
(вечірня, заочна), шляхом поєднання цих форм, а з окремих
спеціальностей - екстерном.

Держава створює умови громадянам України для реалізації їх
права на здобуття вищої освіти.

{ Абзац третій частини третьої статті 42 виключено на
підставі Закону N 1556-VII (1556-18) від 01.07.2014 }

Прийом громадян до вищих навчальних закладів проводиться на
конкурсній основі відповідно до здібностей незалежно від форми
власності навчального закладу та джерел оплати за навчання.

Контроль за дотриманням принципів соціальної справедливості
та законності при прийомі громадян до вищих навчальних закладів
здійснюється органами, уповноваженими цим Законом.

4. Особливо обдарованим студентам забезпечується навчання та
стажування за індивідуальними планами, встановлення спеціальних
державних стипендій, створення умов для навчання за кордоном.

Стаття 43. Вищі навчальні заклади

1. Вищими навчальними закладами є: університет, академія,
інститут, коледж.

{ Частина перша статті 43 в редакції Закону N 1556-VII (1556-18)
від 01.07.2014 }

2. З метою визнання спроможності юридичної особи провадити
освітню діяльність за певною спеціальністю та на певному рівні
вищої освіти, що відповідає стандартам освітньої діяльності, такі
юридичні особи проходять процедуру ліцензування.

{ Частина друга статті 43 в редакції Закону N 1556-VII (1556-18)
від 01.07.2014 }

3. З метою підтвердження якості освітньої діяльності за
певною спеціальністю та на певному рівні вищої освіти, що
відповідає стандартам вищої освіти, вищі навчальні заклади мають
право проходити процедуру акредитації освітньої програми, за якою
вони здійснюють підготовку фахівців.

{ Частина третя статті 43 в редакції Закону N 1556-VII (1556-18)
від 01.07.2014 }

4. Вищі навчальні заклади здійснюють підготовку фахівців за
такими ступенями:

молодший бакалавр і бакалавр - забезпечують коледжі;

бакалавр, магістр, доктор філософії, доктор наук -
забезпечують університети, академії та інститути.

{ Частина четверта статті 43 в редакції Закону N 1556-VII
(1556-18) від 01.07.2014 }

5. Вищі навчальні заклади у встановленому порядку можуть
створювати різні типи навчально-науково-виробничих комплексів,
об'єднань, центрів, інститутів, філій, коледжів, ліцеїв, гімназій.

Стаття 44. Напрями діяльності вищого навчального закладу

1. Основними напрямами діяльності вищого навчального закладу
є:

підготовка фахівців різних ступенів; { Абзац другий частини
першої статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1556-VII (1556-18) від 01.07.2014 }

підготовка та атестація наукових, науково-педагогічних
кадрів;

науково-дослідна робота;

спеціалізація, підвищення кваліфікації, перепідготовка
кадрів;

культурно-освітня, методична, видавнича,
фінансово-господарська, виробничо-комерційна робота;

здійснення зовнішніх зв'язків.

2. Вищі навчальні заклади здійснюють свою діяльність за
державним контрактом (замовленням) та угодами як основною формою
регулювання відносин між навчальними закладами та підприємствами,
установами, організаціями, громадянами.

Стаття 45. Наукова діяльність у системі вищої освіти

1. Наукова діяльність у системі вищої освіти включає
виконання науково-дослідних робіт, підготовку наукових і
науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації.

Науково-дослідна робота є складовою частиною підготовки
фахівців і здійснюється науковими колективами, окремими вченими за
договорами, контрактами, замовленнями, програмами, проектами. Для
цього створюються наукові, науково-виробничі підрозділи,
об'єднання, асоціації, технологічні парки, центри нових
інформаційних технологій, науково-технічної творчості та інші
формування.

2. Держава визнає пріоритет фундаментальних досліджень, що
виконуються у системі освіти.

Стаття 46. Автономія вищого навчального закладу

1. Автономія вищого навчального закладу - це самостійність,
незалежність і відповідальність вищого навчального закладу у
прийнятті рішень стосовно розвитку академічних свобод, організації
наукових досліджень, освітнього процесу, внутрішнього управління,
економічної та іншої діяльності, самостійного добору і розстановки
кадрів у межах, передбачених цим Законом.

2. Права вищого навчального закладу, що визначають зміст його
автономії, визначаються Законом України "Про вищу освіту"
(1556-18) і не можуть бути обмежені іншими законами та
нормативно-правовими актами.

{ Стаття 46 в редакції Закону N 1556-VII (1556-18) від
01.07.2014 }

Стаття 47. Післядипломна освіта

1. Післядипломна освіта - це спеціалізоване вдосконалення
освіти та професійної підготовки особи шляхом поглиблення,
розширення та оновлення її знань, умінь і навичок на основі
здобутої раніше вищої освіти (спеціальності) або
професійно-технічної освіти (професії) та практичного досвіду.

2. Післядипломна освіта включає:

спеціалізацію - профільна спеціалізована підготовка з метою
набуття особою здатності виконувати окремі завдання та обов’язки,
що мають особливості в межах спеціальності;

перепідготовку - професійне навчання, спрямоване на
оволодіння іншою професією працівниками, які здобули первинну
професійну підготовку;

підвищення кваліфікації - підвищення рівня готовності особи
до виконання її професійних завдань та обов’язків або набуття
особою здатності виконувати додаткові завдання та обов’язки шляхом
набуття нових знань і вмінь у межах професійної діяльності або
галузі знань;

стажування - набуття особою досвіду виконання завдань та
обов’язків певної професійної діяльності або галузі знань.

3. Форми післядипломної освіти:

професійне навчання працівників робітничим професіям;

асистентура-стажування;

інтернатура;

лікарська резидентура;

клінічна ординатура тощо.

4. Професійне навчання працівників робітничим професіям
включає первинну професійну підготовку, перепідготовку та
підвищення кваліфікації робітників і може здійснюватися
безпосередньо у роботодавця або організовуватися на договірних
умовах у професійно-технічних навчальних закладах, на
підприємствах, в установах, організаціях, а працівників, які за
класифікацією професій належать до категорій керівників,
професіоналів і фахівців, - перепідготовку, стажування,
спеціалізацію та підвищення кваліфікації і може організовуватися
на договірних умовах у вищих навчальних закладах.

5. Асистентура-стажування проводиться в університетах,
академіях, інститутах і є основною формою підготовки
науково-педагогічних, творчих і виконавських фахівців мистецького
спрямування.

6. Інтернатура проводиться в університетах, академіях,
інститутах і є обов’язковою формою первинної спеціалізації осіб за
лікарськими та провізорськими спеціальностями для отримання
кваліфікації лікаря-спеціаліста або провізора-спеціаліста.

7. Лікарська резидентура проводиться в університетах,
академіях, інститутах і є формою спеціалізації
лікарів-спеціалістів за певними лікарськими спеціальностями
виключно на відповідних клінічних кафедрах для отримання
кваліфікації лікаря-спеціаліста згідно з переліком лікарських
спеціальностей, затвердженим центральним органом виконавчої влади
у сфері охорони здоров’я.

8. Клінічна ординатура проводиться в університетах,
академіях, інститутах, наукових установах і є формою підвищення
кваліфікації лікарів-спеціалістів, які пройшли підготовку в
інтернатурі та/або резидентурі за відповідною лікарською
спеціальністю.

9. Особа, яка успішно пройшла навчання за програмою
післядипломної освіти, отримує відповідний документ, зразок якого
затверджується засновником (засновниками) навчального закладу або
уповноваженим ним (ними) органом.

10. Післядипломна освіта здобувається в академіях, інститутах
післядипломної освіти, професійно-технічних навчальних закладах,
відповідних структурних підрозділах вищих навчальних закладів,
наукових, навчально-наукових установах у порядку, затвердженому
Кабінетом Міністрів України.

{ Стаття 47 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1158-IV
(1158-15) від 11.09.2003; в редакції Закону N 1556-VII
(1556-18) від 01.07.2014 }

Стаття 48. Заклади післядипломної освіти

1. До закладів післядипломної освіти належать:

академії, інститути (центри) підвищення кваліфікації,
перепідготовки, вдосконалення, навчально-курсові комбінати;

підрозділи вищих навчальних закладів (філіали, факультети,
відділення та інші);

професійно-технічні навчальні заклади; { Абзац четвертий
частини першої статті 48 в редакції Закону N 1158-IV (1158-15)
від 11.09.2003 }

науково-методичні центри професійно-технічної освіти;
{ Частину першу статті 48 доповнено абзацом згідно із Законом
N 1158-IV (1158-15) від 11.09.2003 }

відповідні підрозділи в організаціях та на підприємствах.

2. Заклади післядипломної освіти можуть працювати за очною,
вечірньою, заочною формами навчання, мати філіали і вести
науково-дослідну роботу.

Стаття 49. Самоосвіта громадян

Для самоосвіти громадян державними органами, підприємствами,
установами, організаціями, об'єднаннями громадян, громадянами
створюються відкриті та народні університети, лекторії,
бібліотеки, центри, клуби, теле-, радіонавчальні програми тощо.