Тензорезисторні засоби вимірювання тиску

– коефіцієнт відносної тензочутливості, який визначається як відношення зміни опору провідника до зміни його довжини

, (1.40)

де - відносна зміна опору; - відносна зміна довжини.

Для твердих тіл відносна зміна опору залежить як від зміни геометричних розмірів, так і від зміни питомого опру

, (1.41)

де - коефіцієнт Пуассона (для металів ); - зміна питомого опору матеріалу, що пов’язана з зміною його фізичних властивостей.

Для металів , для напівпровідникових матеріалів і для них можна вважати, що .

Рівняння вимірювання манганінового манометра має вигляд:

, (1.21)

де - опір провідника при відсутності тиску;

- зміна опору при тиску ;

і - коефіцієнти, що залежать від властивостей матеріалу провідника і, в меншій степені, від технології виготовлення.

Рис. 1.20 – Структурна схема первинного тензорезисторного ВПТ

Значення коефіцієнтів у рівнянні коливаються в межах: Па; Па

Рисунок 1.22 – Приклад реалізації тензорезисторного давача тиску

1 – фланець, 2 – корпус, 3 – вимірювальна мембрана, 4 – жорсткий центр, 5 – шток, 6 – "плюсова" камера, 7 – "мінусова" камера, 8 – тензоперетворювач