2015-10-22
759
Звичайно ж, біт є дуже маленькою одиницею для виміру обсягу інформації. Наприклад, у нас є база даних, де містяться дані про людей. Умовно людей чоловічої статі будемо кодувати цифрою 1, жіночої статі – цифрою 0. Зрозуміло, що у випадку, коли нам потрібно відібрати з бази даних чоловіків чи жінок (1 чи 0), одного біту буде достатньо. Якщо ж додатково у базі даних всім, хто працює у міліції дати позначку 1, всім іншим – 0, то якщо виникне необхідність вибрати всіх чоловіків, що працюють у міліції (дві одинички – 1 1), одного біту буде явно не достатньо.
Тому в обчислювальній техніці використовуються більш ємні одиниці виміру обсягу інформації, кратні біту: Байт, кілоБайт, мегаБайт, гігаБайт, тераБайт, петаБайт, эксаБайт, зетаБайт, йоттаБайт і т.д. Ось співвідношення між бітом і Байтом:
1 Байт = 8 біт
І далі по зростанню:
1 КБайт (кілоБайт) = 210 Байт =1024 Байт
1 МБайт (мегаБайт) = 210 КБайт =1024 КБайт
1 ГБайт (гігаБайт) = 210 МБайт =1024 МБайт
1 ТБайт (тераБайт) = 210 ГБайт =1024 ГБайт
1 Пбайт (петабайт) = 210 Тбайт =1024 Тбайт
|
|
|
1 Ебайт (ексабайт) = 210 Пбайт =1024 Пбайт
1 Збайт (зеттабайт) = 210 Ебайт =1024 Ебайт
1 Йбайт (йотабайт) = 210 Збайт =1024 Збайт
- Цільове призначення. Інформація в будь-якій системі повинна служити для досягнення певної мети.
Наприклад, перед екзаменом із правознавства студент замість підручника по даній дисципліні в 300 сторінок прочитав підручник по історії такого ж обсягу. Хоча обсяг отриманої інформації буде тим же, інформація не задовольняє цільовому призначенню з усіма наслідками, що випливають звідси.
- Повнота інформації. Інформація вважається повною, якщо її досить для досягнення поставленої мети. Характеризує достатність даних для прийняття рішення.
Приклад: Ви прочитали у газеті таке повідомлення: "Буде дощ". Це неповна інформація, тому що не сказано, коли саме буде дощ. "Завтра після полудня буде дощ" - повна інформація.
- Вірогідність інформації. Визначається ступенем відповідності отриманої інформації реальним властивостям об'єкта, явища. Достовірна, повна, вчасно зібрана й оброблена інформація має вартість і створює основу оптимальної роботи будь-якої системи.
Інформація достовірна, якщо вона відображає дійсне становище. Достовірна інформація допомагає прийняти нам вірне рішення.
- Актуальність інформації – важливість для теперішнього часу, злободенність, корисність. Тільки вчасно отримана інформація може бути корисна.
Достовірна й адекватна застаріла інформація - неактуальна.
Приклад: "Минулого тижня у цей час у Донецьку йшов дощ" - ця інформація для нас не актуальна, тому що вона є застарілою. "Завтра в Лондоні буде дощ" - це може бути нова, достовірна й повна інформація, але для нас вона не актуальна, якщо ми не збираємося їхати в Лондон і нам не цікаво, яка там погода. "Завтра у нашому місті буде дощ" - така інформація є для нас актуальною.
|
|
|
- Довговічність інформації. Визначається ступенем ефективності інформації по закінченню визначеного часу. Інформація може старіти й втрачати свою значимість, цінність і вартість.
- Цінність інформації. Визначається ступенем складності одержання інформації про об'єкт, явище. Цінність інформації часто визначається також своєчасністю її передачі, ступенем впливу прийнятого на її основі рішення, важливістю самого рішення. Цінність інформації залежить також від ряду інших характеристик інформації: повноти, надійності, вірогідності.
- Корисність інформації. Визначається ступенем позитивного впливу конкретної інформації на кінцеву мету її використання. Де б не використовувалася інформація, її корисність варто оцінювати по ефекту впливу на кінцеву мету. Отримана інформація взагалі може бути порожньою або негативно впливати на кінцеву мету (в останньому випадку це дезінформація). Корисність інформації можна розглядати також у залежності як від того, наскільки інформація є новою, так і від здатності одержувача до її сприйняття.
