Поняття про апаратне та програмне забезпечення інформаційної системи

Поняття про інформаційні системи та технології

Ø Інформаційна система (англ. іnfоrmаtіоn sуstеm) — сукупність організаційних і технічних засобів для збереження та обробки інформації з метою забезпечення інформаційних потреб користувачів.

Таке означення може бути задовільним тільки за найбільш узагальненої й неформальної точки зору і підлягає подальшому уточненню. Інформаційні системи діють у нашій країні під назвою «автоматизовані системи» (АС).

Інформаційні системи здавна знаходять (у тому чи іншому вигляді) досить широке застосування в життєдіяльності людини. Це пов’язано з тим, що для існування цивілізації необхідний обмін інформацією — передача знань як між окремими членами й колективами суспільства, так і між різними поколіннями.

Найдавнішими й найпоширенішими ІС слід вважати бібліотеки. І, дійсно, здавна в бібліотеках збирають книжки (або їх аналоги), зберігають їх, дотримуючись певних правил, створюють каталоги різного призначення для полегшення доступу до книжкового фонду. Видаються спеціальні журнали та довідники, що інформують про нові надходження, ведеться облік видачі.

Найстаріші (у моральному й фізичному розумінні) ІС повністю базувалися на ручній праці. Пізніше їм на зміну прийшли різні механічні пристрої для обробки даних (наприклад, для сортування, копіювання, асоціативного пошуку тощо). Наступним кроком стало впровадження автоматизованих інформаційних систем (АІС), тобто систем, де для забезпечення інформаційних потреб користувачів використовується ЕОМ зі своїми носіями інформації. У наш час — епоху інформаційного вибуху — розробляється і впроваджується велика кількість різноманітних АІС із дуже широким спектром використання.

Класифікація

Залежно від ступеня (рівня) автоматизації виділяють ручні, автоматизовані й автоматичні інформаційні системи.

Ручні ІС — характеризуються тим, що всі операції, пов’язані з обробкою інформації, виконуються людиною.

Автоматизовані ІС — частина функції (підсистем) керування або опрацювання даних здійснюється автоматично, а частина — людиною.

Автоматичні ІС — усі функції керування й опрацювання даних здійснюються технічними засобами без участі людини (наприклад, автоматичне керування технологічними процесами).

За сферою застосування можна виділити такі класи інформаційних систем:

· наукові дослідження;

· автоматизоване проектування;

· організаційне керування;

· керування технологічними процесами.

Наукові ІС призначені для автоматизації діяльності науковців, аналізу статистичної інформації, керування експериментом.

ІС автоматизованого проектування призначені для автоматизації праці інженерів-проектувальників і розроблювачів нової техніки (технологій). Такі ІС допомагають здійснювати:

· розробку нових виробів і технологій їхнього виробництва;

· різноманітні інженерні розрахунки (визначення технічних параметрів виробів, видаткових норм — трудових,матеріальних і т. д.);

· створення графічної документації (креслень, схем, планувань);

· моделювання проектованих об’єктів;

· створення керувальних програм для верстатів із числовим програмним керуванням.

ІС організаційного керування призначені для автоматизації функції адміністративного (управлінського) персоналу. До цього класу відносяться ІС керування як промисловими (підприємства), так і непромисловими об’єктами (банки, біржа, страхові компанії, готелі і т. д.) та окремими офісами (офісні системи).

ІС керування технологічними процесами призначені для автоматизації різноманітних технологічних процесів (гнучкі виробничі процеси, металургія, енергетика тощо).

Процес одержання й зберігання в компактному вигляді структур даних називається в інформатиці інформаційною технологією.

Нова інформаційна технологія — інформаційна технологія на базі нових, комп’ютерних засобів одержання, зберігання, актуалізації інформації (знань).

Розглянемо зміст нових інформаційних технологій:

Поняття про апаратне та програмне забезпечення інформаційної системи

Людиною створені спеціальні технічні пристрої, призначені для кодування, обробки, зберігання й передачі інформації в цифровій формі (комп’ютер, принтер, сканер, модем тощо). Сукупність таких пристроїв прийнято називати апаратними засобами інформатизації.

Універсальним пристроєм, призначеним для автоматичної обробки інформації, є комп’ютер. Керують роботою комп’ютера програми, які мають різні функції й призначення. Сукупність комп’ютерних програм називається програмним забезпеченням або програмними засобами інформатизації.

Програмне забезпечення (ПЗ; англ. sоftwаrе) — загальне поняття, що вказує на набір кодованих інструкцій (комп’ютерна програма) для керування процесором (СРU) комп’ютера. Процесор (СРU) комп’ютера зчитує такі кодовані інструкції та виконує їх. Виконання програмного забезпечення комп’ютером полягає в маніпулюванні інформацією та керуванні апаратними компонентами комп’ютера. Наприклад, типовим для персональних комп’ютерів є відображення інформації на екран та прийом її з клавіатури.

Програмне забезпечення (sоftwаrе) та апаратне забезпечення (hаrdwаrе) є дві компоненти комп’ютера, причому межа між ними нечітка: деякі фрагменти програмного забезпечення на практиці реалізуються суто апаратурою мікросхем комп’ютера, а програмне забезпечення, у свою чергу, здатне виконувати (емулювати) функції електронної апаратури.

На відміну від апаратних складових (hаrdwаrе) комп’ютера, програмне забезпечення являє собою інформацію, яка зберігається на матеріальних носіях у вигляді файлів (дискета, HDD, СD, DVD, тощо) та може передаватися по каналах зв’язку.

Розрізняють системне та прикладне програмне забезпечення. Системне програмне забезпечення призначене для обслуговування власних потреб комп’ютера — забезпечення його працездатності й виконання внутрішніх функцій, а також для створення передумов для виконання прикладного програмного забезпечення. Типовим прикладом системного ПЗ є операційна система.

Прикладне програмне забезпечення, власне, призначене для розв’язання конкретних задач. Приклади: редактори тексту, електронні таблиці, бази даних тощо.