2014-02-02
920
Рис. Архітектура EULIS Рис. 2. Кадастрові матеріали Державного реєстраційного центру Литви на порталі EULIS
Рис.. Фази розвитку систем управління даними та епохи кадастрових систем.
Рис. Режим перегляду карти зі всіма заданими атрибутами
Отже, основні цілі впровадження будь-який ГІС як ІТ системи — це і скорочення термінів обробки різних документів, і розширення внутрівідомчої і міжвідомчої взаємодії,і підвищення якості управлінських рішень. При цьому головними завданнями на першому етапі є наявність фінансування і відповідні кадри. Ефективне впровадження ГІС в органах влади і управління, створення єдиного інформаційного простору як для окремого регіону, так і для всієї країни в цілому не може не передбачати єдиного стандарту програмного забезпечення, надійного захисту інформації, вирішення правових, організаційних і багатьох інших питань.
Практично усі дослідники еволюції кадастру одностайні в тому, що у
різних країнах спостерігаються значні термінологічні та змістовні розбіжності при розгляді питань кадастру та систем реєстрації. Це зумовлено відмінностями правових систем різних країн, їх мовними і культурними особливостями, розмірами територій, різними адміністративними системами та історичним досвідом.
Рис.. Схема еволюції західних систем управління нерухомістю (за Тінгом).
Вченим Тінгом запропонована класифікація епох в еволюції кадастрових систем країн Західної Європи (рис. 1). Природно, що кадастрові епохивідображають відповідні епохи в розвитку технологій та соціально-економічних відносин в суспільстві, оскільки власне земельні ресурси відносяться донайважливіших економічних категорій, а форми прав власності на землю взначній мірі визначають характер виробничих та інших соціально-економічнихвідносин. Кожну епоху можна характеризувати певною домінуючою функцією кадастру, яка відповідає соціально-економічним відносинам впродовж певногоперіоду:
1) Древньо - історичний період ( Шумері, Древній Єгипет та Древній Рим
(починаючи приблизно із 3000 р. до н.е.): фіскальні функції (майновий або фіскальний фактор).
2) Феодальний період (кінець XVII – початок XIX століття): фіскальні
функції та захист прав на нерухомість (юридичний фактор).
3) Період індустріальної революції (початок XIX століття – кінець другої
світової війни): додатково розвиваються функції інформаційної підтримки
ринку нерухомості.
4) Період повоєнної реконструкції (кінець другої світової війни –
початок 80-х років XX століття): додалися функції раціонального планування
території.
5) Новітній період інформаційної революція і глобалізації (з початку 80-х
років XX століття): багатоцільові функції інформаційної підтримки сталого
розвитку суспільства.
В узагальненій структурі систем управління нерухомістю, виділяють такі компоненти:
1) кадастр, записи якого дають відповідь на запитання що до об’єкту нерухомості: ”Де? і Якого розміру?”;
2) реєстр прав –”Хто? і Як?”;
3) оцінка нерухомості – ”Чому? і Скільки?”
Склад та кількість кадастрових показників визначаються ”соціальним замовленням” системи регулювання земельних відносин певного періоду, а також рівнем економічно-доцільних і можливих витрат суспільства на збір, реєстрацію, накопичення та обробку кадастрових даних. Ці витрати залежать від рівня масових інформаційних технологій, зокрема, систем керування даними. Об’єктивність такого зв’язку можна прослідкувати на суміщеній часовій діаграмі (рис.2) зазначених вище епох розвитку кадастрових систем та шести фаз еволюції обробки даних за Дж. Греєм.
В кожній фазі еволюції обробки даних з’являється та розвивається новее покоління систем управління даними.
Менеджери ручних записів (4000 р. до н. е. – 1900). В перших відомих письмових свідченнях описується облік царської казни та податків у Шумері. Ручна підтримка записів має довгу історію. За шість тисяч років ця технологія еволюціонувала від глиняних табличок до папірусу, потім – до пергаменту і, нарешті, до паперу. Народжувалося та удосконалювалося багато нововведень в представленні даних: фонетичний алфавіт, книги, бібліотеки, рукописні та друковані видавництва. Це були значні досягнення людства, які дійшли до сьогодення, в тому числі паперові документи щодо прав на об’єкти нерухомості, які залишаються єдиною формою представлення інформації, що визнається усіма суб’єктами та має юридичну силу.
Механізовані менеджери записів (1900 – 1955). Перші пристрої для
механізованої обробки інформації з’явилися приблизно в 1800 році, коли Джеквард Лум розпочав розкроювати тканини за зразками, які представлялися перфокартами. Пізніше аналогічна технологія була застосована в механічних піаніно. У 1890 р. Холлеріт використав технологію перфокарт для перепису населення США. Його система містила запис для кожної сім’ї. Кожний запис був представлений у вигляді бінарних структур на перфокарті. Машини зводили підрахунки в таблиці по житлових кварталах, територіальних і адміністративних округах та штатах. Холлеріт заснував компанію по виробництву обладнання для запису даних на карти, сортування та складанню таблиць. Його бізнес в кінці кінців призвів до виникнення відомої й сьогодні компанії IBM (International Business Machines), яка в період з 1915 до 1960 року процвітала як постачальник обладнання реєстрації та обробки даних для бізнесу і урядових організацій (перфоратори, сортувальники, табулятори, електромеханічні програмовані табулятори тощо). В середині 50-х років великі компанії виробляли та обробляли мільйони записів-перфокарт за добу, що практично було б неможливо при використанні ручних методів обробки.
Програмна обробки файлових записів на ЕОМ (1955 - 1970) – відкрила
еру комп’ютерних інформаційних технологій, історію розвитку яких можна прослідкувати на рисунку. На початку 1960-х на зміну електромеханічним табуляторам прийшли перші електронно-обчислювальні машини із пам’яттю на магнітних носіях (за точку відліку ери ЕОМ прийнято сеанси дослідної експлуатації машини ENIAC, які Були розпочаті в Пенсільванському університеті в 1946 р.). Перша із виготовлених для комерційного використання ЕОМ UNIVAC1 в 1951 році була встановлена у Бюро перепису США. Варто підкреслити, що перша в СРСР і на континентальній Європі експериментальна електронна цифрова обчислювальна машина ”МЭСМ” була розроблена в 1950 р. в Києві під керівництвом академіка С.О. Лебедєва в Інституті електротехніки АН УРСР. Ключовими компонентами цих нових технологій були: програмне забезпечення, мови програмування високого рівня, бібліотеки та пакети програм, розвинена файлова структура даних на магнітних носіях (стрічках, барабанах, дисках), пакетна обробка інформації, відповідні мови управління завданнями на таку обробку та планувальники роботи для керування потоками завдань.
Системи керування базами даних (1970 – теперішній час) в иникли як
логічний результат виділення в інформаційних системах спеціальних компонентів для керування структурованими даними та ”відокремлення”власне даних від програм для забезпечення можливості використання даних в різноманітних додатках. Стандартизація мови запитів SQL забезпечила високорівневий інтерфейс доступу до баз даних та реальну незалежність прикладних програм від фізичних моделей даних та особливостей СКБД від різних постачальників. Клієнт-серверні засоби ґрунтуються на протоколі Open Database Connectivity (ODBC), який забезпечує для клієнтів високорівневий стандартний механізм доступу до сервера.
Об’єктно-орієнтовані бази даних (середина 1980-х – теперішній час)
поширюють принципи об’єктно-орієнтованого програмування (ООП) на рівень зберігання та оброблення даних. Поява таких баз (БД) зумовлена тим, що реляційні підходи не забезпечують ефективного маніпулювання з даними нових типів зі складними структурами, які не мають прямого відображення на абстрактні типи і структури реляційних БД. Записи об’єктно-орієнтованих БД можуть містити дані довільних типів зі складною структурою та поведінкою, які визначаються і моделюються методами (програмними функціями), що інкапсулюються в бібліотеку класів нових типів даних та об’єктів. До стандартних розширених типів віднесено геометричні примітиви для представлення просторових об’єктів, розвиваються спеціальні механізми індексування багатовимірних даних, а підтримка просторових запитів до баз просторових об’єктів забезпечується на рівні спеціальних SQL-розширень. Розвиваються методи синхронізації транзакцій до об’єктів бази даних (наприклад, за механізмом тригерів) для побудови активних баз даних, які здатні: слідкувати за змінами властивостей та стану даних і об’єктів; викликати на сервері вбудовані процедури для обробки даних, що адекватні змінам даних, або ініціювати відповідні сценарії взаємодії з користувачем для оперативного втручання в процес керування та оброблення. Об’єктно-реляційні бази даних трансформуються в самокеровані сховища активних інформаційних ресурсів.
Нове покоління інтегрованих інформаційних систем (2001 р. - …)
характеризують інтегрування баз даних та об’єктно-орієнтованих програмних засобів за технологіями CORBA, COM, DCOM-компонентами з Web-серверами, що забезпечують оперативний доступ до даних в середовищі корпоративних та глобальних мереж за Internet/Intranet-технологіями з найменшими витратами на програмне забезпечення клієнтських робочих місць на основі стандартних Web- браузерів, в тому числі для представлення та обробки геопросторових даних. Для обміну інформацією між таким універсальними ”клієнтами” та серверами все ширше застосовується технологія електронних документів. Мова XML (eXtensible Markup Language – розширена мова розмітки) приймається за стандарт для опису структури і змісту електронних документів та даних.
Українсьим урядом задекларовано, що державний земельний кадастр України повинен відповідати європейським та світовим стандартам побудови кадастрово-реєстраційних систем, зокрема, Кадастр 2014, ISO 19100, EULIS, Open GIS, INSPIRE тощо. На одній з перших лекцій ми розглянули проект світової співпраці Кадастр 2014, який визначив для світової спільноти комплекс основних завдань, що постали перед сучасними кадастровими системами. Сьогодня кадастрові системи зарубіжних країн переживають процес активних змін. Предумовами таких змін можна визначає:
· Розвиток інформаційних технологій, в тому числі ГІС, інтернет-рішень, технологій по створенню та використанню просторових даних.
· Ріст обсягів просторових даних високої точності, придатних для комерційного використання;
· Економічні та екологічні зміни в європейських країнах, процеси глобалізації, що призводять до активізації ринку нерухомості, зростанню вимог до оперативності, точності та об’єму інформації щодо нерухомого майна.
· Активне залучення державних структур, бізнесу, громадян в інформаційний рух.
Так, європейські країни у 2002 році зібралися для вирішення наболілих питань щодо земельно-кадастрової інформації. У робочому засіданні взяли участь Австрія, Азербайджан, Вірменія, Білорусь, Македонія, Венгрія, Німеччина, Грузія, Данія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Латвія, Литва, Нідерланди, Норвегія, Польща, Россія, США, Словенія, Словакія, Великобританія, Таджикістан, Фінляндія, Хорватія, Чехія, Швейцарія, Швеція, та Естонія. Робоче засідання проходило за головуванням Європейської економічної комісії. Метою даного зібрання було визначення розробки проекту INSPIRE.
INSPIRE – виклик сучасним світовим кадастровим системам. У Європі зібрана детальна просторова інформація, яка може слугувати для прийняття рішень з багатьох проблем. Не дивлячись на це, питання широкого доступу до інформації та її використання – все ще потребує вирішення. Основні проблеми пов’язані з несумісністю просторових даних, неузгодженістю стандартів, наявністю бар’єрів на шляху до обміну інформацією та повторному використанню даних. Основною метою INSPIRE визначено розширення та покращення доступа до просторових даних в рамках Євроспільноти. Основна увага проекту зосереджується на екологічних питаннях, але її універсальність має буди пристосована і для використання в інших галузях. Тому першочерговим завданням стає необхідність уніфікації систем картографічної та кадастрової інформації для всієї Європи, тобто «переведення її на загальнодоступну мову».
INSPIRE- відкритий доступ до інформації. Аналіз Європейської економічної комісії показав, що в кожній країні наявний закон про захист інформації. Скандинавські країни мають багаторічний досвід юридичного регулювання прав на відкритий доступ до даних, захисту приватного життя і діяльності базових реєстрів. Захист даних по своїй суті стає захистом прав людини. І саме цей факт має слугувати відправним у формуванні кадастрових систем.У Норвегії доступ до баз даних є цілком ліберальним. Навіть дані особистого характеру широко розповсюджуються через інтернет. Але є ряд обмежень. Доступ до баз даних є відкритим лише у тій мірі, в якій він відповідає правовим запитам. Адже є різниця між поняттями «хотілось би знати» та «необхідно знати».Тому системи інформаційних даних мають бути побудовані так, щоб чітко користувачі мали доступ до тих даних, в яких вони справді мають необхідність.У Нідерландах використання кадастрової інформації в економічних та юридичних цілях регулюється законом. Користувачі повинні бути учасниками інформацфйних систем, адже низька ціна та доступ є ключовими факторами на шляху до успіху.В Іспанії використання даних особистого характеру потребує персонального дозволу, що підтверджується актом дозвільного характеру. Інформація реєстру відкрита, але прямий доступ до неї користувачам заборонений. Завжди на доступ має бути дозвіл.В Ісландії вся інформація, що має суспільно-громадське значення надається за низькими цінами. Вільний доступ до бази даних та аерофотозйомок доступний в мережі інтернет. Доступ до основних даних є безкоштовним, але за додаткову інформацію користувач платить.
Системи інформації повинні бути в принципі відкритими, в іншому випадку права власності не будуть захищені, ринок нерухомості не буде розвиватися, муніципальна влада та приватний сектор матимуть труднощі в наданні послуг. Всім відомо, що якщо система земельної (кадастрової0 інформації не буде здатна надати інформацію, то завжди знайдеться той, хто її надасть (джерело надійне або ж ні).
Питання має стаитися не надавати чи не надавати інформацію, а в тім: Яку саме інформацію надавати?, Як її надавати? Ким? Кому? На яких умовах? Проект INSPIRE покликаний знайти рівновагу між захистом прав громадян на приватне життя та правом на отримання інформації.
INSPIRE- роль кадастрової системи в питаннях землекористування та охороні навколишнього середовища. Кадастр в тому числі і його правовий компонент, повязаний з земельними правамивідігрє важливу роль в урівноваженні різноманітних інтересів у процесі прийняття рішень. Варто у цьому випадку згадати Кадастр 2014.
Отже, усвідомлюючи потребу в уніфікації інфраструктури просторових даних Євроспільнота задекларувала необхідність розробки інфраструктури просорової інформації в Європі (INSPIRE, Infrastructure for Spatial Information in Europe). Проект підтримує створення комплексу інфрастуктурної системи просторових даних на території Європи включно з іншими країнами, що беруть участь у проекті за принципом «безшовного об’єднання даних». Це дозволить країнам учасницям широко застосовувати можливості обміну інформацією.
Передбачається, що країнам Європи для успішного впровадження проекту знадобиться 93–138 млн. євро щорічно на протязі 10 років з початку реалізації проекту. На одну країну щорічно інвестиції складають 3,6–5,4 млн. євро. На регіональному та місцевому рівні витрати складуть 45–70 тыс. євро на територію з населенням 250–350 тис. мешканців. Але результати оцінки вигоди від впровадження проекту показують, що щорічний прибуток від реалізації проекту складатиме від 770 до 1150 млн. євро і буде він утворюватися за рахунок вигоди від ефективного моніторингу, раціонального використання засобів на охорону навколишнього середовища.
Так, до останньої директиви ЄС по проекту затверджено додатки:
· Системи координатної прив’язки, системи географічних сіток, географічні назви, адміністративні одиниці, транспортні сітки, гідрографія, охоронювані території.
· Висоти, ідентифікатори об’єктів нерухомості,кадастрові ділянки, ортофотозображення.
· Статистичні одиниці, будівлі, грунти, геологія, використання земель, здоров’я та безпека людини, об’єкти державних закладів екологічного моніторингу, проомислові та виробничі об’єкти, об’єкти с\г та аквакультури, демографія, територіальні зони обмеженого використання, зони природних ризиків, атмосферні умови, метрологічні об’єкти, океанографічні об’єкти, морські регіони, біогеографічні регіони, біотопи, розподіл біологічних видів.
2009 рік визначено роком безпосереднього початку запровадження проекту.
Етапи впровадження INSPIRE:
| 2007 рік | Вступ в дію директиви INSPIRE |
| 2007-2008 | Утворення комітету INSPIRE |
| Ухвалення правил INSPIRE, що стосуються: розробки і ухвалення метаданих мережевих послуг моніторингу та звітності управління доступом та правами користування | |
| 2009-2011 | Ухвалення правил INSPIRE, що стосуються: використання просторових даних третіми країнами ухваленням і впровадженням стандартів, що міститься у додатках |
| 2010-2014 | Створення метаданих. Перший звіт країн учасниць |
Прикладом успішного утворення національної інфраструктури просторових даних у відповідності INSPIRE є Norway Digital (ND) – проект
Уряду Норвегії. В рамках проекту тут утворена інфраструктура базових та тематичних просторових даних, а також організовано взаємодію між органзаціями постачальниками даних. В проекті беруть участь понад 600 організацій та функціонує понад 100 географічних web-сервісів, геопорталів. Інформація є безкоштовною для внутрішнього користування для всіх учасників проекту, доступна для використання в комерційних цілях, безкоштовна для перегляду користувачів. Фінансування здійснюється всіма учасниками проекту. Координатором проекту виступає норвезька кадастрово-картографічна служба.
Проект EULIS (European Land Information Service) – найбільш вагомий проект міжнародного співробітництва в області кадастру, реалізований країнами членами Євроспільноти. Основним завданням проекту є надання можливостей пошуку інформації через інтернет в режимі on-line по кадастровим системам європейських країн. На сьогодня в цьому проекті беруть участь Швеція, Нідерланди, Англія, Уельс, Норвегія, Литва, Ірландія.
Кадастрові інформаційні системи країн-учасниць одночасно працюють в якості постачальників інформації та розповсюджувачів для порталу EULIS (рис. 1, 2).
