Реалізація права власності на нематеріальні ресурси

Патентовласник не завжди має достатньо ресурсних можливостей, щоб

використати запатентований ним винахід або корисну модель повною мірою.

Тому законодавством передбачено можливість передавання права на інтелектуальну власність, зокрема на об'єкти промислової власності. Надаючи дозвіл використовувати винахід третій особі, автор винаходу має від цього комерційну вигоду.

Продаж ліцензій. Є достатньо поширеним видом передавання права власності.

Ліцензія ( лат. licentia - свобода, право ) - дозвіл використовувати технічне досягнення або інший нематеріальний ресурс протягом певного строку за обумовлену винагороду.

Існує декілька видів ліцензій:

1. Залежно від підстави, на якій видається дозвіл використовувати об’єкт ліцензії:

- Добровільна ліцензія - ліцензіар дозволяє використати об’єкт права на основі договору, в якому регламентуються обов’язки кожної із сторін, терміни, розміри та порядок виплати винагороди.

- Примусова ліцензія - видається на основі рішення компетентного державного органа проти волі патентовласника. Розмір винагороди встановлюється цим державним органом.

2. Залежно від характеру об’єкта, що передається за ліцензійним договором:

- Патентна ліцензія - об’єктом такої ліцензії є технічне рішення, яке захищене патентом.

- Безпатента ліцензія - об’єктом такої ліцензії є технічне рішення, яке не захищене патентом, ноу-хау, виробничий досвід тощо.

3. Залежно від обсягу прав на використання ліцензії:

- Звичайна ліцензія - залишає ліцензіару право особистого використання технічного рішення та дозволяє укладати ліцензійні угоди з іншими ліцензіатами.

- Виключна ліцензія - по ній всі права виключного використання об’єкта ліцензії передаються ліцензіату, але ліцензіар зберігає право особистого використання.

- Повна.ліцензія - передбачає перехід до ліцензіара всіх прав використання ліцензії.

Продаж ліцензій патентовласниками та придбання їх суб'єктами підприємницької діяльності здійснюється на основі ліцензійного договору.

Ліцензійний договір — договір, згідно з яким власник винаходу, промислового зразка, корисної моделі, товарного знака, комерційної таємниці ( ліцензіар ) передає іншій стороні ( ліцензіату ) ліцензію на використання в певних межах своїх прав на патенти, ноу - хау, товарні знаки тощо.