2015-10-22
392
З універсалу Богдана Хмельницького до українського народу з закликом повстати проти польської шляхти (початок 1648 року)
«...Ми зазнали чимало шкоди i кривд від ляхів і різних панів, які порушили наші права i зневажили наше Військо Запорозьке, через що Україна наша i слава i божі доми мало не загинули, і святі місця i тіла святих, які до цього часу з волі божої на певних місцях лежать, мало не втратили слави, а ми – радості; до того ж проливається кров батьків наших, матерів, братів, сестер, духовних отців, невинних діточок, над якими висіла жорстока шабля ляхів i тепер на них упала; i знову чути плачі, крики, ламання рук, рвання волосся – це ридання всієї України голосами пробиває небо, прохаючи помсти від господа Бога, – ось чому хочу я шаблею знищити цього неприятеля, пробиваючись за ним до Вісли.
Прошу Baшої ласки i господнього милосердя, щоб ви – люди одного бога, однієї віри та крові коли я буду наближатися до вас з військом, приготували зброю – рушниці, шаблі, кульбаки, коней, стріли, коси, списи для оборони стародавньої грецької віри. Запасайтесь найбільше порохом, а також словом i грішми для справ, про які дамо вам знати пізніше. А якщо довідаєтесь або почуєте від проїжджих про чужоземне військо, яке король зібрав проти нас, давайте нам знати i попереджайте нас».
