Нумерація сторінок курсової роботи

Сторінки курсової роботи варто нумерувати арабськими цифрами, дотримуючи наскрізної нумерації по всьому тексту роботи. Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки наприкінці.

Титульний аркуш включають у загальну нумерацію сторінок. Номер сторінки на титульному аркуші не проставляють.

Ілюстрації й таблиці, розташовані на окремих сторінках, включають у загальну нумерацію сторінок курсової роботи.

Нумерація розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів

Розділи, підрозділи, пункти, підпункти курсової роботи варто нумерувати арабськими цифрами. Розділи курсової роботи повинні мати порядкову нумерацію в межах викладу суті роботи й позначатися арабськими цифрами без крапки, наприклад: 1, 2, 3. Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу й порядкового номера підрозділу, розділених крапкою.

Після номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад: 1.1, 1.2, 1.3.

Пункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу або підрозділу. Номер пункту складається з номера розділу й порядкового номера пункту або з номера розділу, порядкового номера підрозділу й порядкового номера пункту, розділених крапкою, наприклад: 1.1.1.1, 1.1.1.2, 1.1.1.3.

Ілюстрації

Ілюстрації (малюнки, графіки, схеми, діаграми) варто розташовувати в курсовій роботі безпосередньо після тексту, у якому вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації повинні бути дані посилання. Малюнки, графіки, схеми, діаграми, поміщені в роботі повинні відповідати вимогам стандартів. Ілюстрації можуть мати назви, які поміщають під ілюстрацією.

При необхідності під ілюстрацією поміщають роз’яснюючи дані (під рисунковий текст). Ілюстрація позначається словом «Рис.___», що разом з назвою ілюстрацій поміщають після роз’яснюючих даних, наприклад: «Рис.3.2 - Схема документообігу».

Ілюстрації варто нумерувати арабськими цифрами порядкової нумерації в межах розділу, за винятком ілюстрацій, що приводяться в додатку. Номер ілюстрації складається з номера розділу й порядкового номера ілюстрацій, розділених крапкою, наприклад: Рис. 3.2 - другий малюнок третього розділу.

Ілюстрації, при необхідності, можуть бути перераховані у змісті із вказівкою їхніх номерів, найменувань і номерів сторінок, на яких вони розташовані.

Таблиці

Цифровий матеріал, як правило, оформляють у вигляді таблиць. Горизонтальні й вертикальні лінії, які розмежовують рядки таблиці,також лінії, що обмежують таблиці ліворуч, праворуч і знизу, можна не проводити, якщо їхня відсутність не утрудняє користування таблицею.

Таблицю варто розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. Таблиці варто нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що приводяться в додатках.

Номер таблиці складається з номера розділу й порядкового номера таблиці,розділених крапкою, наприклад: Таблиця 2.1 - перша таблиця другого розділу.

Таблиця може мати назву, що друкують малими літерами (крім першої –прописної) і розміщають над таблицею. Назва повинна бути короткою і відображати зміст таблиці. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, таблицю ділять на частині, поміщаючи одну частину під іншою, або поруч; або переносячи частину таблиці на іншу сторінку. При цьому в кожній частині таблиці повторюють її голівку й боковик. При розподілі таблиці на частині допускається її голівку або боковик заміняти відповідно номерами граф або рядків. При цьому нумерують арабськими цифрами графи або рядка першої частини таблиці.

Слово «Таблиця» вказують один раз ліворуч над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть: «Продовження таблиці» із вказівкою номера таблиці.

Заголовки граф таблиці, друкують з великих літер, а підзаголовки – з рядкових, якщо вони становлять одне речення із заголовком. Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. Наприкінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки й підзаголовки граф вказують в однині.

Перерахування

Перерахування, при необхідності, можуть бути наведені усередині пунктів або підпунктів. Перед перерахуванням ставлять двокрапку. Перед кожною позицією перерахування варто ставити малу літеру українського алфавіту з дужкою, або, не нумеруючи - дефіс (перший рівень деталізації).

Для подальшої деталізації перерахування варто використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації).

Перерахування першого рівня деталізації друкують малими літерами з абзацного відступу, другого рівня - з відступом щодо місця розташування перерахувань першого рівня.

Виноски

Пояснення до окремих даних, наведених у тексті або таблицях, допускається оформляти виносками. Виноски позначають надрядковими знаками у вигляді арабських цифр (порядкових номерів) з дужкою.

Нумерація виносок окрема для кожної сторінки. Знаки виносок ставлять безпосередньо після того слова, числа, символу, пропозиції, до якого дається пояснення, і перед текстом пояснення.

Текст виноски поміщають під таблицею або наприкінці сторінки й відокремлюють від таблиці або тексту лінією довжиною 30 - 40 мм, проведеної в лівій частині сторінки. Текст виноски починають із абзацного відступу й друкують при машинописному способі виконання курсової роботи через один інтервал.

Формули й рівняння

Формули й рівняння розташовують безпосередньо після тексту, у якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище й нижче кожної формули або рівняння повинне бути залишене не менш одного вільного рядка. Формули й рівняння в курсовій роботі (за винятком формул і рівнянь, наведених у додатку) варто нумерувати порядковою нумерацією в межахрозділу.

Номер формули або рівняння складається з номера розділу й порядкового номера формули або рівняння, розділених крапкою, наприклад: Формула (1.3) – третя формула першого розділу. Номер формули або рівняння вказують на рівні формули або рівняння в дужках у крайньому правому положенні на рядку. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять у формулу або рівняння, варто приводити безпосередньо під формулою в тій послідовності, у якій вони дані у формулі або рівнянні.

Пояснення значення кожного символу й числового коефіцієнта варто давати з нового рядка. Переносити формули або рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, причому знак операції на початку наступного рядка повторюють. При переносі формули або рівняння на знаку операції множення застосовують знак «х». Формули, що слідують одна за іншою, і не розділені текстом, відокремлюють комою.

Посилання

Посилання в тексті курсової роботи на джерела варто вказувати порядковим номером по переліку посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад: «... у роботах [1-7]...».

Посилання на джерела теоретичних положень, цитат, статистичного матеріалу, таблиць, малюнків варто вказувати порядковим номером джерела по переліку посилань і його сторінки, виділеними двома квадратними дужками, де перша цифра означає номер джерела, а через кому друга цифра - сторінка джерела, наприклад: «[5, 37]». Допускається приводити посилання на джерела у виносках, при цьому оформлення посилання повинне відповідати його бібліографічному опису по переліку посилань із вказівкою номера. При посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ілюстрації, таблиці, рівняння„1________, додатки курсової роботи вказують їхні номера. При використанні посилань варто писати: «...у розділі 4...», «...див. розділ2....», «...відповідно до 2.3.4..», «...на мал. 1.3...», «...у таблиці 3.2...», «...див. табл. 3.2...», «...у рівняннях (1.2)-(1.5)...», «..у додатку 3...».

Перелік посилань

У перелік посилань включаються літературні й інші джерела інформації, на які зроблені посилання в текстовому документі (крім тих джерел, посилання на які дані тільки в додатках).

Перелік посилань складається в тім же порядку, у якому вони вперше згадуються в текстовому документі, тобто порядкові номери бібліографічних описів джерел є номерами посилань на них у тексті.

Якщо на джерело дані посилання тільки в додатку, то для них складається окремий перелік посилань, розташовуваний наприкінці цього додатка.

Правильний бібліографічний опис сучасних книг можна знайти в анотованій каталожній картці, що міститься звичайно на зворотному боці титульного аркуша.

Назва місця видання приводять повністю в називному відмінку, за винятком назв міст: Київ - К., Москва - М, Санкт-Петербург - С-Пб.

Найменування видавництва приводять, як правило, у скороченій формі.

При наявності двох видавництв приводять найменування обох, при трьох і більше - найменування першого видавництва зі словами: «і ін.». од видання позначають арабськими цифрами, при відсутності року видання в описі вказують "Б.Г." (без року). межах опису застосовують наступні розділові знаки:

/ - (косу риску) - перед відомостями про автора;

, - (кому) - для відділення друг від друга прізвищ авторів, перед роком

видання й кількістю сторінок;

: - (двокрапка) - перед найменуванням видавництва.

Приклади бібліографічних описів:

1. Голов С.Ф., Костюченко В.М. Бухгалтерський облік та фінансова звітність за міжнародними стандартами. Практичній посібник. – К.: Лібра, 2004.– 880 с.

2. Палий В.Ф. Актуальные вопросы теории бухгалтерского учета // Бухгалтерский учет. – 2005. - № 3. – С. 45-48.

Додатки

Додатки оформлюють як продовження курсової роботи на наступних її сторінках і розміщують у порядку появи посилань на них в тексті.Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки і мати свою назву.Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої велико пишеться слово “Додаток...” і велика літера, що позначає додаток (Додаток А). Додатки позначаються послідовно великими літерамиукраїнської абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь.

Додатками можуть бути: графічний матеріал, таблиці великогоформату, розрахунки, опис алгоритмів програм задач, що розв’язуються на ЕОМ і т. ін.

За умови, що додаток складається з декількох сторінок, то на першій сторінці пишеться слово “Додаток _ ”, а на наступних: “Продовження дод. _”

По тексту курсової роботи посилання на додатки оформлюються круглими дужками (додаток В)

Додатки приводяться в кінці роботи у вигляді форм первинних зведених документів, облікових регістрів, форм звітності, вихідних документів і т. і. Додані і використані в курсовій роботі документи, облікові регістри, форми звітності і інші матеріали повинні бути правильно оформленими (всі реквізити заповнені) і достовірними.

Замість підпису на документах записується прізвища посадових осіб. Вихідні форми додаються як додатки і складаються по формату листів курсової роботи.