2017-11-01
276
Незважаючи на всі проблеми і перешкоди, Україна поступово вступає на шлях цивілізованих ринкових відносин, що тягне за собою необхідність застосування інструментів, що полегшують здійснення господарських операцій суб'єктами економіки. Одним з таких інструментів є вексель. За часів царської Росії вексель мав досить широке поширення, однак у Радянському Союзі він втратив своє значення і зовсім перестав функціонувати у зв'язку з тим, що всі господарюючі суб'єкти були предметом державної власності, і, отже, отримували кошти «з однієї кишені».
В умовах переходу до ринкової економіки виникла об'єктивна необхідність формування професійного вексельного ринку в Україні.
Потрібно відмітити, що широкому впровадженню в Україні вексельного обігу перешкоджає відсутність практичного досвіду в його організації. Створення системи вексельного обігу і вексельного арбітражу в Україні починається практично заново. Відсутні відповідні фахівці, а також налагоджені організаційні й правові інститути; немає в достатній кількості спеціальної економічної і юридичної літератури з цих проблем. Все це і визначає мету та актуальність теми даної роботи.
Однією з головних проблем фінансового ринку України є незадовільний стан законодавства, що його регулює. У зв’язку з проголошеними векторами розвитку щодо вступу до СОТ та інтеграції у ЄС, ця проблема ще більше загострилась. Найбільш актуальною вона є для вексельного обігу в Україні. З моменту приєднання України до Женевських вексельних конвенцій у липні 1999 р. до сьогодні немає належної офіційної публікації тексту Женевських конвенцій та їх перекладу. Крім того, невиконання виконавчими органами рішень Президента України, Верховної Ради України, та норм Законів України щодо вдосконалення національного законодавства, що регулює вексельний обіг, також не сприяють розвитку цивілізованого вексельного обігу в Україні. Усе це суттєво гальмує розвиток вексельного обігу в Україні та створює благодатне підґрунтя для фінансових зловживань з використанням векселів, які дискредитують цікавий і корисний фінансовий інструмент. Можливості векселя значною мірою є невикористаними.
Внаслідок недостатньої обізнаності у вексельному праві, вексель недостатньо використовується суб’єктами підприємницької діяльності для поповнення обігових коштів Векселі мало використовуються у кредитних схемах. Практично не використовуються вексельні програми. Між тим обсяги операцій з векселями протягом останніх 11 років є суттєвими, що свідчить про потребу економіки у цьому інструменті. За даними ДКЦПФР на фондовому ринку за період з 1999 р. по 2009 р. при рості ринку у 53 рази частка векселів зменшилась лише у 3,2 рази. При цьому коефіцієнт кореляції між обсягом векселів та ВВП складає 0,93, що свідчить про дуже тісний зв’язок між ними. За 2008 р. обсяг торгів векселями на фондовому ринку склав 1912,84 млрд. грн. при ВВП = 949,86 млрд. грн. – тобто 20,2%. (1)
Крім того, аналіз ситуації у сфері вексельного обігу вказує на те, що активізації цивілізованого вексельного обігу в Україні заважають численні зловживання окремих суб’єктів вексельного обігу (зокрема через застосування фіктивних фірм у вексельних розрахунках), та недостатній рівень регулювання та контролю, що призводить до формування негативного іміджу векселя як платіжного інструменту.(2)
Дискредитація векселя як фінансового інструменту практично призвела до різкого скорочення обсягів операцій з векселями та втрати професійних кадрів, зокрема, у банківській сфері внаслідок перекваліфікації на інші напрями банківської діяльності. Але, в нових умовах, коли розвиток еконо-міки потребує великої кількості ресурсів, варто скористатися можливостями векселів, зокрема, для розвитку середнього та малого бізнесу в Україні.(3)
Вексель є дуже цікавим фінансовим інструментом, який поєднує декілька функцій: цінного паперу, боргового зобов’язання та платіжного інструменту. Згідно з цими властивостями вексель може бути предметом угод купівлі-продажу, ним може бути оформлена існуюча заборгованість, він виконує функції платіжного інструмента та як ордерний цінний папір сприяє зменшенню дебіторсько-кредиторської заборгованості у країні.
Кредитна природа векселя дає можливість отримати товари, роботи, послуги з відстрочкою платежу, що фактично збільшує обігові кошти суб’єктів господарювання.(3) Усе це вказує на те, що використання системи вексельного обігу може сприяти вирішенню проблем, що заважають розвитку економіки України.
Таким чином, на даному етапі розвитку вексельного обігу в Україні існують певні проблеми у сфері регулювання вексельних розрахунків. На мій погляд, з метою захисту прав векселедержателя, та підвищення відповідальності векселедавця, необхідно проведення комплексної реформи вексельного законодавства, яка повинна включати, насамперед:
- приведення законодавства, що регулює вексельний обіг в Україні у відповідність до Женевських конвенцій 1930р.;
- зміну принципів оподаткування операцій з векселями;
- відновлення позитивного іміджу векселя та підвищення рівня обізнанності у вексельному праві учасників вексельного обігу.
Без здійснення вказаних заходів справжне функціонування вексельного обігу в Україні вибачається досить проблематичним, а існуючі прогалини в законодавстві можуть призвести до значних зловживань, що у свою чергу, підірве довіру до векселя, як цінного паперу.
Література:
1. Бюлетень НБУ за 2010 рік(Електронній ресурс): за даними сайту Національного банку України. – Режим доступу:httр://www.bank.gov.ua
2. Кожема Г. Ретроперспектива розвитку інституту векселя в Україні // Фінансове право. – 2009. – № 4. – С. 33-35.
3 Рудненко Т. Вексельний обіг та перспективи використання фінансових векселів в Україні // Фінансовий ринок України. – 2009. – № 7-8. – С. 15-18.
