2017-11-30
1231
Найбільша атомна катастрофа, що сталася на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 р., значно змінила радіоактивну ситуацію в Україні. Адже під час катастрофи в атмосферу потрапило у 200 разів більше радіоактивних речовин, ніж унаслідок вибухів двох американських атомних бомб у Хіросімі та Нагасакі. У викидах було понад 20 радіоактивних речовин. Серед них атомне паливо (збагачений уран-235 і його ізотопи уран-234 і уран-238) і радіоактивні продукти розпаду: плутоній-239; радіоактивні гази: криптон-85 і ксенон-138; аерозолі: йод-131, цезій-134, стронцій-90, кобальт-60, барій-40, молібден-90 тощо. Найбільша кількість викидів була в період від 26 квітня до 6 травня 1986 р. Загальна активність викидів, за різними даними, становила від 50 до 140 мільйонів Кюрі і більше.
У перші дні після аварії радіоактивне забруднення поширювалося з великою швидкістю і на великі відстані. Над Чорнобилем в цей час домінували північні, північно-західні, західні і південні вітри. Швидкість руху вітру перевищувала 8-10 м/сек, а висота викидів досягала 1,8 км. 27 квітня забруднення атмосфери було виявлене у Швеції, 28-го - в Німеччині, 29-го - в Італії, 1-го травня - у Франції і Бельгії, 2-го - у Великобританії, 5-6-го в США і Канаді.
Найбільше радіоактивних речовин випало в районах Білорусі, Росії та України, що прилягають до Чорнобиля. В Україні найвища щільність забруднення грунту цезієм-137 спостерігалась у тридцяти кілометровій зоні з півночі, заходу і півдня від майданчика АЕС. Тут щільність забруднення перевищувала 40 Кі/км2. Зі сходу від майданчика щільність забруднення значно менша. На захід від майданчика АЕС забруднення було максимальним, а його щільність поступово падала від 40 КІ/км2 і більше до 1-5 Кі/км2 і більше до 1-5 Кі/км2 біля Києва. Радіоактивне забруднення було не рівномірним І серед районів, де забруднення переважало 1-5 Кі/км2, зустрічалися місцевості, де щільність забруднення становить 5-15 Кі/км2 і більше. Радіонукліди з грунту мігрували у рослини через кореневу систему. Крім того, поверхня рослин інтенсивно забруднювалась пиловими частинками радіоактивних речовин. М'ясо і молоко свійських і диких тварин, які з'їдали забруднені радіонуклідами корми, настільки забруднювались радіоактивними речовинами, що ставали непридатними для вживання. Багато тварин довелося знищити.
Останні роки характеризуються погіршенням показників здоров’я населення України. Негативні зміни у здоров’ї сталися, головним чином, за рахунок підвищення рівня злоякісних новоутворень, серцево-судинних і нервових хвороб, бронхіальної астми, захворювань шлунково-кишкового тракту, цукрового діабету, алергійних захворювань тощо. Дитячий організм, порівняно з дорослим, більш чутливий до дії радіації. Відносно невеликі дози при опроміненні хрящової тканини можуть вповільнити чи навіть припинити ріст кісток. Іонізуюче опромінення викликає значні ураження імунної системи зв’язку з високою чутливістю її до радіації. Падає опір дитячого організму до різних інфекційних хвороб, неухильно зростає питома вага дітей з недостатнім фізичним розвитком, прогресує захворюваність, обумовлена генетичними порушеннями. Радіонукліди руйнують антиоксидантну систему організму, яка захищає його від старіння, що є причиною скорочення середньої тривалості життя. Деградація здоров’я набула характеру національної катастрофи. Після чорнобильської трагедії природне середовище настільки зруйноване, що виникає реальна загроза фізичному існуванню населення України. Тому серед екологічних питань, що хвилюють людство, в останні роки найбільшу увагу суспільства і кожної людини приваблює питання про вплив радіації на організм людини і оточуюче середовище та виживання в складних екологічних умовах. Для того, щоб підтримати здоров’я і вижити в екологічно забруднених умовах, необхідно навчитися знижувати рівень токсичних речовин, які накопичуються в організмі, до відносно небезпечних меж. Найбільш небезпечним є додаткове внутрішнє опромінення від радіонуклідів, які надходять при вдиханні забрудненого повітря та елементарним шляхом. В результаті відбувається перехід радіонуклідів за трофічними ланцюгами. На рівень внутрішнього опромінення впливають особливості раціону людини. Тому основним способом зменшення дози внутрішнього опромінення від штучних радіонуклідів є коригування раціону відповідно до забруднених харчових об’єктів. Від 60–80% токсичних речовин потрапляє в організм людини з продуктами харчування. Встановлено, що найефективнішим засобом лікування та профілактики захворювань, які викликані радіоактивним опромінюванням, є якісне харчування. Раціон у період радіоактивного впливу має бути повноцінним, різноманітним і висококалорійним. Макроелементи – натрій, калій, кальцій, фосфор та інші – є «конкурентами» деяких радіонуклідів. Тому вразі зменшення в організмі вмісту якогось з них різко зростає небезпека накопичення у відповідному критичному органі конкурентного радіоізотопу. Наприклад, чим більше організм отримує з їжею калію, тим менше всмоктується в кишечнику радіоцезію; чим більше надходить кальцію, тим менше відкладається в кістках радіостронцію. Найбільша кількість калію і кальцію знаходиться в кисломолочних продуктах, капусті, квасолі, гороху, яблуках. Споживаючи ці продукти, людина створює певний бар’єр надходження в організм радіоактивних речовин. У випадку потрапляння в організм з продуктами харчування такої кількості макроелементів, що становить норму або перевищує її, радіонукліди не можуть включатися в обмін речовин і переважно виводяться з організму. В раціоні має бути велика кількість вітамінів. Вони підвищують стійкість організму до інфекції, зміцнюють судинні стінки, поліпшують кровотворення. Тому доцільно збільшувати кількість продуктів харчування з вітамінами А, Е, Р, С та групи В. Основним джерелом вітаміну Е є неочищена рослина олія (із сої, кукурудзи, соняшнику, обліпихи, шипшини). Найбільше вітаміну В міститься в печінці, рибі, яєчному жовтку, молоці, вершках, сметані, сирі. Добре виводять радіонукліди з організму овочеві та фруктові соки. Перевагу слід надавати сокам з м’якоттю, які адсорбують радіоактивні речовини і виводять їх з організму. Виведенню радіонуклідів сприяють харчові волокна – неперетравлені компоненти рослинної їжі, що містяться в клітковині і пектині, які в товстому кишечнику утворюють опорну матрицю. Більше всього клітковини містить хліб з борошна грубого помелу, хліб з висівками, сухофрукти (фініки, курага, чорнослив), овочі (капуста, буряк, морква), крупи (гречана, вівсяна, перлова, ячна). Збагачення їжі пектином – це один з перспективних напрямків використання рослинних сорбентів для виведення природним шляхом токсичних речовин. Крім адсорбуючих властивостей, пектинам властива антиоксидантна дія. Введення в раціон яблучного пектину позитивно впливає на пострадіаційне відновлення, антиоксидантну властивість крові та тканин печінки, кількість формених елементів крові. Найбільше пектинів міститься в столовому буряку, морській капусті, моркві, редьці, перці, баклажанах, гарбузах, яблуках, абрикосах, а також в ягодах. З багатьма металами (цезій, стронцій, кобальт) пектини утворюють нерозчинні сполуки, які практично не перетравлюються та виводяться з організму. Стан харчування населення в умовах радіаційного забруднення є одним з найважливіших факторів, що визначає здоров’я і збереження генофонду нації. Раціональне харчування сприяє профілактиці захворювань, збільшенню тривалості життя, створенню умов для підвищення здатності організму протистояти несприятливим впливам навколишнього середовища, забезпечує нормальний ріст і розвиток дітей.[8]
ВИСНОВКИ
Екологічна ситуація на планеті з кожним роком ускладнюється. Це пов'язано із постійно наростаючою потужністю промислових підприємств, відкриттям нових заводів і фабрик, а також збільшенням кількості транспортних засобів, зростанням виробництва та використанням мінеральних добрив і отрутохімікатів, появою нових технологічних процесів, хімічних речовин, виробів тощо. Все це призводить до значного забруднення довкілля. Людина повинна обережно та з поваою ставитися до навколшньго середовища, так як його забруднення негативно впливає на її здоров’я.
Антропогенний вплив є вкрай великим на природне довкілля
і у більшості випадків цей вплив є негативним. Тому людство потрібно
досить уважно стежити за наслідками своєї діяльності і робити все
можливе, щоб антропогенний вплив на природне довкілля був найменшим і
найшкідливішим.
Україна розташована в одному з найбільш екологічно напружених регіонів світу. Внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС гостро постало питання забезпечення безпечного проживання на забруднених радіонуклідами територіях та про можливість профілактики негативної дії іонізуючої радіації на організм людини і особливо підростаючого покоління. Люди повинні приділяти особливу увагу раціаційному опромінненню та виконувати всі методі захисту від впливу його на їх організм та здоров’я.
Негативний вплив на організм людини чинять шкідливі відходи виробництва, що потрапили у навколишнє середовище. Природа неспроможна утилізувати їхню велику кількість. Тому разом із їжею, водою, повітрям до організму надходять і шкідливі речовини.
У даний час вся сукупність факторів діяльності людини, які негативно впливають на її здоров'я, вимагає іншого підходу до проблеми формування здоров'я.
На мою думку, потрібно приділити особливо важливе значення для збереженню здоров’я людей. Особливу увагу потрібно приділити начанню дітей та молоді, щоб майбутнє покоління було освідомленим про всі проблеми з довкіллям та які наслідки негативного впливу на навколишнє середовище вплинуть на здоров’я населення.
Потрібно включити питання екологічної освіти та раціонального харчування і здоров’я людини в шкільні програми, а також в програми вищих навчальних закладів з метою формування духовної свідомості та культури підростаючого покоління, що лежить в основі виховання позитивного світогляду нації.Використовуючи досвід науковців і лікарів-практиків стосовно здорового харчування, вивчати можливості застосування продуктів рослинного походження з екологічно чистих територій для збереження і зміцнення здоров’я населення.
