Утопічний соціалізм. Мор, Мюнцер, Кампанелла

Утопический социализм — принятое в исторической и философской литературе обозначение предшествовавшего марксизму учения о возможности преобразования общества на социалистических принципах, о его справедливом устройстве. Главную роль в разработке и внедрении в общество идей о строительстве социалистических отношений ненасильственным образом, лишь силой пропаганды и примера, сыграла интеллигенция и близкие к ней слои.

Предсоціалізм в середньовіччі

Під час панування феодальних господарських відносин погляди, близькі до утопістско-соціалістичним, формувалися передусім на релігійному грунті і виливалися у вигляді численних єресей - вальденсів, бегардов, таборитів, катарів, лоллардов, апостольських братів, анабаптистів та інших, що пояснювали виникнення соціального і майнового нерівності в першу чергу відступництвом церкви і правлячих класів від істинних ідеалів раннього християнства. У деяких з цих сект воскрешались ідеали євангельського вчення і створювалися самоврядні громади з аскетичної уравнительностью в споживанні і спільним веденням господарства. У рідкісних випадках цей селянський релігійний комунізм переростав у збройне громадський рух, як це сталося в пізнє середньовіччя в Чехії, під час гуситських війн (таборити) і в Німеччині, під час Селянської війни XVI століття (Т. Мюнцер).

В епоху Відродження розвиток теорії утопічного соціалізму продовжили в своїх творах Т. Мор і Т. Кампанелла. Тут вже був зроблений крок від замкнутих сільських громад із загальним споживанням і зрівнялівкою до створення соціалістичних міст, федерацій міст чи цілих держав, які практикували не тільки спільність майна, а й створення цілих господарських циклів суспільного виробництва. Визнавалася роль держави в розвитку культурного життя нового суспільства, в його керівництві господарською та громадським життям. У той же час зберігалася в недоторканності і ідея про зрівняльний розподіл всіх благ. Роль керівника і натхненника таких радикальних соціальних перетворень суспільства в епоху Відродження теоретиками предсоціалізма наївно відводилася освіченим монархам, мудрим завойовникам або інтелектуальної олігархії.

Томас Мор. Головними дороб­ками, які репрезентували філософські погляди вченого, були «Історія Річарда III», «Уто­пія», яка принесла Т. Мору світо­ве визнання. Термін „утопія” перекладається як „місце, якого немає”. Утопія — це фантастичне місце, острів, де є суспільство, в якому існує суспільна власність на засоби виробництва. В Утопії немає приватної власності та грошей, обов”язковою є шестигодинна фізична праця, немає експлуатації, а виробництво має суспільний характер. Хоча Утопією керує король, усі посади в державі є вибірними, а жінки мають рівні права з чоловіками. Мешканці Утопії можуть сповідувати будь-яку релігію, заборонений лише атеїзм, який призводить до падіння моралі.

Томас Мор став засновником теорії утопічного соціалізму, в якому вільний розвиток од­ного громадянина залежить від вільного розвитку інших, реа­лізації інтелектуальних і творчих здібностей особи, а також їх постійного вдосконалення.