Нормативна-правова база

Тема 11 «Правове регулювання відносин, що виникають в процесі банківської діяльності»

Глосарій

Банк - юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб [1, ст 2].

Банківська діяльність - залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб [1, ст 2].

Банківська ліцензія - документ, який видається Національним банком України в порядку і на умовах, визначених у цьому Законі, на підставі якого банки та філії іноземних банків мають право здійснювати банківську діяльність [1, ст 2].

Державний банк – це банк, сто відсотків статутного капіталу якого належать державі [1, ст 2].

Кооперативний банк – створюються за принципом територіальності і поділяються на місцеві та центральний кооперативні банки. Мінімальна кількість учасників місцевого (у межах області) кооперативного банку має бути не менше 50 осіб [1, ст 8].

Банківське об'єднання – створюють за попередньою згодою НБУ та підлягає державній реєстрації шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру банків. Банк може бути учасником лише одного банківського об’єднання [5, с. 274].

Банківська корпорація - це юридична особа (банк), засновниками та акціонерами якої можуть бути виключно банки. Банківська корпорація створюється з метою концентрації капіталів банків - учасників корпорації, підвищення їх загальної ліквідності та платоспроможності, а також забезпечення координації та нагляду за їх діяльністю [1, ст 10].

Банківська холдингова група - це банківське об'єднання, до складу якого входять виключно банки [1, ст 11].

Фінансова холдингова група – фінансова установа, яка має складатися переважно або виключно з установ, що надають фінансові послуги, причому серед них має бути щонайменше один банк, і материнська компанія має бути фінансовою установою [1, ст 2].

Фінансова установа – це установа, яка входить у фінансову систему країни, організація, що здійснює операції з фінансовими ресурсами, що регулюють фінансові зв'язки і відносини [4, с. 427].

Системний банк – це банк, зобов’язання якого становлять не менше 10 відсотків від загальних зобов’язань банківської системи [3, с. 290].

Банківське регулювання – одна із функцій Національного банку України, яка полягає у створенні системи норм, що регулюють діяльність банків, визначають загальні принципи банківської діяльності, порядок здійснення банківського нагляду, відповідальність за порушення банківського законодавства [2, ст.1].

Банківський нагляд – система контролю та активних впорядкованих дій Національного банку України, спрямованих на забезпечення дотримання банками та іншими особами, стосовно яких Національний банк України здійснює наглядову діяльність законодавства України і встановлених нормативів, з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників та кредиторів банку [2, ст.1].

Адміністративне регулювання: 1) реєстрація банків і ліцензування їх діяльності; 2) встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банків; 3) застосування санкцій адміністративного чи фінансового характеру; 4) нагляд за діяльністю банків; 5) надання рекомендацій щодо діяльності банків [1, ст 2].

Фінансовий моніторинг – це діяльність організацій, що здійснюють операції з грошовими коштами або іншим майном, по виявленню операцій, що підлягають обов'язковому контролю, і інших операцій з грошовими коштами або іншим майном, пов'язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, отриманих злочинним шляхом, і фінансуванням тероризму [4, с. 227].

Ліквідація банку - процедура припинення функціонування банку як юридичної особи відповідно до положень Закону «Про банки і банківську діяльність» [1, ст 2].

Ліквідатор - юридична або фізична особа, яка здійснює функції щодо припинення діяльності банку та задоволення вимог кредиторів [1, ст 2].

Мораторій - зупинення виконання банком зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань [1, ст 2].

Тимчасовий адміністратор - фізична або юридична особа, що призначається Національним банком України для здійснення тимчасової адміністрації [1, ст 2].

Нормативно-правові акти НБУ - нормативно-правові акти, що видаються Національним банком України у межах його повноважень на виконання цього та інших законів України [1, ст 2].

Офіційне видання НБУ – спеціальне друковане видання, визначене Національним банком України як офіційне і зареєстроване в установленому порядку, в якому публікуються нормативно-правові акти Національного банку України, а також інформаційно-аналітичні, статистичні та інші матеріали, огляди стану банківської системи України, валютного і фінансового ринків тощо [2, ст.1].

Державний реєстр банків - реєстр, що ведеться Національним банком України і містить відомості про державну реєстрацію усіх банків [1, ст 2].

Державна реєстрація банку - надання банку статусу юридичної особи відповідно до вимог глави 3 Закону «Про банки і банківську діяльність» [1, ст 2].

 

Література

1. Закон України «Про банки і банківську діяльність»

2. Закон України «Про Національний банк України»

3. Лучковська С.І. Фінансове право: навч. посібник [для студ. економ. спец. вищих навч. закладів]. – К.:КНТ,2010. – 296с.

4. Райзберг Б.А., Лозовский Л.Ш., Стародубцева Е.Б. Современный экономический словарь.- 4-е изд., перераб. и доп. – М.:ИНФРА – М, 2005.– 480с.

5. Фінансове право України: Підручник/ Г.В.Бех, О.О.Дмитрик, І.Є. Криницький; За ред.. М.П. Кучерявенка. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – 320 с.

 

Нормативна-правова база