2017-12-14
344
| № дос-ліду | Найме-нування матеріа-лу | Стан мате-ріалу | Площа попереч-ного перерізу, F, см2 (м²) | Руйнівне наванта-ження, P, кгс (МН) | Границя міцності при стиску, Rст, кгс./см2, МПа | Коефіцієнт розм'як-шення, Кр |
| сухий | ||||||
| водона- сичений |
Висновок. За одержаною величиною коефіцієнта розм'якшення зробити висновок щодо водостійкості випробуваного матеріалу і можливості його застосування у вологих умовах експлуатації.
Визначення теплопровідності
Теплопровідність – це здатність матеріалу передавати теплоту від однієї поверхні до іншої при наявності різниці температур на цих поверхнях. Вона характеризується коефіцієнтом теплопровідності λ і вимірюється у Вт/(м.К).
Коефіцієнт теплопровідності – це кількість теплоти, що передається за одиницю часу крізь одиницю площі стінки, яка має товщину в одиницю довжини при різниці температур між поверхнями стінки 1К. Коефіцієнт теплопровідності визначають експериментально різними методами.
|
|
|
Враховуючи загальну залежність коефіцієнта теплопровідності λ від середньої густини ρm і скориставшись емпіричною формулою проф. В.П. Некрасова, можна орієнтовно визначити коефіцієнт теплопровідності для повітряно-сухих (з природною вологістю 1…7%) матеріалів мінерального походження:
де d – відносна густина матеріалу.
Під час лабораторної роботи студенти визначають теплопровідність матеріалів, користуючись саме цією формулою.
Порядок виконання роботи.
Теплопровідність визначають для тих зразків матеріалів, для яких визначали середню густину в роботі 1.1. Відносну густину матеріалів обчислюють за формулою:
,
де ρm – середня густина матеріалу, г/см³;
ρв – густина води, приймається рівною 1 г/см³.
Одержанні результати заносять до табл.1.9.
Таблиця 1.9
