double arrow

Термінологічний словник. Енергоємність продукції (національного доходу) — показник, що характеризує витрати енергії на одиницю продукції чи національного доходу.

 

Енергоємність продукції (національного доходу) — показник, що характеризує витрати енергії на одиницю продукції чи національного доходу.

Зниження енергоємності продукції — важливий напрям інтен­сифікації виробництва, ресурсозбереження. Досягається здійсненням системи технічних, технологічних, організаційних, економічних і виховних заходів, спрямованих на вдосконалення процесів виробництва і споживання енергії. Вирішальне значення для З. е. п. має докорінна реконструкція паливно-енергетичного комплексу, широке застосування енергозберігальних технологій. Випуск економних двигунів із меншим споживанням пального, дизелізація транспорту, досконалість нагрівальної та освітлювальної техніки, стимулювання економії та санкції за перевитрати енергії дозволяють систематично знижувати енергоємність суспільного продукту і національного доходу.

Матеріаломісткість виробництва — показник, що характеризує розмір матеріальних затрат на одиницю продукції (роботи) у грошовому виразі. Для розрахунку М. в. обчислюються затрати всіх матеріальних ресурсів (сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, теплової та електричної енергії, комплектуючих виробів і напівфабрикатів). Розрізняють М. в. народногосподарську, галузеву, підприємства чи об’єднання, продукції з деяких її видів. Окремими складовими М. в. є металомісткість продукції, енергоємність тощо з урахуванням специфіки галузей.

Металомісткість продукції — показник витрат металу на одиницю продукції чи національного доходу. Показник М. п. розраховується в натуральному і вартісному виразі: витрати металу в тоннах чи гривнях на одиницю продукції. Окремі показники М. п. визначаються за видами витраченого металу вироблюваної продукції: витрати прокату чорних металів на одиницю продукції, чавунних і сталевих відливок та інших видів металопродукції.

10.4. Навчальні завдання

1. Проаналізуйте дані таблиці 1. Які галузі промисловості України нагромадили великі обсяги невикористовуваної сировини?

Таблиця 1

ВИКОРИСТАННЯ ВІДХОДІВ (РОЗКРИШЕНИХ
ТА ВМІЩУВАНИХ ПОРІД)

Галузі промисловості

Надійшло відходів Використання відходів Спрямовано на вироб- ництво будівельних матеріалів
  тис. м3 у % тис. м3 у % до річного надходження тис. м3 у % до річного надходження
Використання від­ходів видобувної промисловості 577 753 100,8 394 762 68,3 18 613 3,2
Вугільна 104 767 100,0 69 342 66,2   0,2
Металургійна 390 543 100,0 277 881 71,2 17 243 4,4
Нафтохімічна   100,0   47,6 ––
Промисловість будівельних матеріалів 21 295 100,0 14 845 69,7   1,9
Використання відходів збагачення 126 576 100,0 24 851 19,6   7,0
У тому числі вугільна промисловість 30 922 100,0   22,4 986,0 3,2
металургійна промисловість 90 824 100,0 15 525 17,2   8,7
нафтохімічна промисловість   100,0   36,9

2. Наведіть приклади впровадження безвідходних технологій, у тому числі тих, що використовують відходи виробництва.

3. Зробіть аналіз таблиці 2. Які галузі народного господарства вирізняються найвищою питомою вагою використання оборотної та послідовно використовуваної води? У чому полягають переваги водооборотних систем?


Таблиця 2

ОБСЯГ ОБОРОТНОЇ ТА ПОСЛІДОВНО
ВИКОРИСТОВУВАНОЇ ВОДИ
В ГАЛУЗЯХ НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА

  Галузі Всього використано водних ресурсів, млрд м3 Питома вага оборотної та послідовно використовуваної води у загальному обсязі, %
Усього 68,7 80,2
В тому числі    
енергетика 21,4 69,5
нафтова і газова промисловість 1,3 87,5
металургійний комплекс 14,5 86,3
важке машинобудування 0,7 85,4
агропромисловий комплекс 2,8 57,7

10.5. Завдання для перевірки знань

 

1. Чи може бути впровадження очисних споруд основним заходом у стратегії природокористування та охорони природи? Назвіть проблеми, що постали перед природокористувачами з упровадженням очисних систем.

2. Що таке безвідходні технології? Які основні напрями їх впровадження у практику народного господарства?

3. У чому полягають переваги ресурсозбереження? Які види вторинних ресурсів використовуються в Україні та за кордоном?

4. Які резерви є в Україні для використання відходів виробництва?

5. Що таке водооборотні системи? Чому вони — один із найважливіших напрямів економії водних ресурсів у промисловості?

6. У чому полягає сутність енергозбереження як важливого напряму НТП? Яка специфіка впровадження енергозбереження в Україні?

7. Що таке біотехнології? Наведіть приклади їх використання у промисловості, сільському господарстві та в інших галузях народного господарства.

 

Література

 

2 — с. 336 — 337; 3; 13; 14; 15; 25 — т. 2, с. 52 — 98; 30 — с. 210 — 226; 38 — с. 3 — 73.

 

Тема 11. Екологічна експертиза
та проблеми її організації

11.1. Методичні вказівки

 

Екологічна експертиза в Україні — вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об’єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об’єктів, реалізація та дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища та здоров’я людей, спрямована на підготування висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, гарантування екологічної безпеки.

Метою екологічної експертизи є запобігання негативному впливові антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища та здоров’я людей, а також оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності й екологічної ситуації на окремих територіях та об’єктах.

Згідно із Законом України «Про екологічну експертизу» основними завданнями екологічної експертизи є:

1) визначення ступеня екологічного ризику та безпеки запланованої чи здійснюваної діяльності; 2) організація комплексної, науково вмотивованої оцінки об’єктів екологічної експертизи; 3) встановлення відповідності об’єктів експертизи вимогам екологічного законодавства, санітарних норм, будівельних норм і правил; 4) оцінка впливу діяльності об’єктів екологічної експертизи на стан навколишнього природного середовища, здоров’я людей та якість природних ресурсів; 5) оцінка ефективності, повноти, обґрунтованості й достатності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров’я людей; 6) готування об’єктивних, всебічно обґрунтованих висновків екологічної експертизи.

Основними принципами екологічної експертизи є:

1) гарантування безпечного для життя і здоров’я людей навколишнього природного середовища; 2) збалансованість екологічних, економічних, медико-біологічних і соціальних інтересів та врахування громадської думки; 3) наукова обґрунтованість, незалежність, об’єктивність, комплексність, варіантність, превентивність, гласність; 4) екологічна безпека, територіально-галузева та економічна доцільність реалізації об’єктів екологічної експертизи, запланованої чи здійснюваної діяльності; 5) державне регулювання; 6) законність.

Об’єктами екологічної експертизи є проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів, передпроектні, проектні матеріали, документація з упровадження нової техніки, технологій, матеріалів, речовин, продукції, реалізація яких може призвести до порушення екологічних нормативів, негативного впливу на стан навколишнього середовища, створення загрози здоров’ю людей.

Екологічній експертизі можуть підлягати екологічні ситуації, що склалися в окремих населених пунктах і регіонах, а також діючі об’єкти і комплекси, що чинять значний негативний вплив на стан навколишнього природного середовища та здоров’я людей.

Екологічну експертизу проводять:

1) Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, його органи на місцях, створювані ними спеціалізовані установи, організації та еколого-експертні підрозділи чи комісії; 2) органи та установи Міністерства охорони здоров’я України — в частині, що стосується експертизи об’єктів, які можуть негативно впливати чи впливають на здоров’я людей; 3) інші державні органи, місцеві ради народних депутатів та органи виконавчої влади на місцях відповідно до законодавства; 4) громадські організації екологічного спрямування чи створювані ними спеціалізовані формування; 5) інші установи, організації та підприємства, в тому числі іноземні юридичні та фізичні особи, що залучаються до проведення екологічної експертизи; 6) окремі громадяни в порядку, передбаченому Законом України «Про екологічну експертизу» та іншими законодавчими актами.

В Україні здійснюється державна, громадська та інші екологічні експертизи. Висновки державної екологічної експертизи є обов’язко­вими для виконання. В ухваленні рішення щодо подальшої реалізації об’єктів екологічної експертизи висновки державної екологічної експертизи враховуються нарівні з іншими видами державних експертиз.

Висновки громадської та іншої екологічної експертизи мають рекомендаційний характер і можуть бути враховані під час проведення державної екологічної експертизи, а також у рішеннях щодо подальшої реалізації об’єкта екологічної експертизи.

Державна екологічна експертиза організується і проводиться еколого-експертними підрозділами, спеціалізованими установами, організаціями або спеціально створюваними комісіями Міністер­ства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Міністерства охорони здоров’я України, їх органів на місцях із залученням інших органів державної виконавчої влади.

До проведення державної екологічної експертизи можуть у встановленому порядку залучатися фахівці інших установ, організацій і підприємств, а також експерти міжнародних організацій.

Здійснення державної екологічної експертизи є обов’язковим для видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку.

Державній екологічній експертизі підлягають:

1) державні інвестиційні програми, проекти схем розвитку і розміщення продуктивних сил, розвитку окремих галузей народного господарства; 2) проекти генеральних планів населених пунктів, схем районного планування, схем генеральних планів промислових вузлів, схем розміщення підприємств у промислових вузлах і районах, схем упорядкування промислової забудови, інша передпланова і передпроектна документація; 3) інвестиційні проекти, техніко-економічні обґрунтування й розрахунки, проекти й робочі проекти на будівництво нових та розширення, реконструкцію, технічне переозброєння діючих підприємств; документація з перепрофілювання, консервації та ліквідації діючих підприємств, окремих цехів, виробництв та інших промислових і господарських об’єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, в тому числі військового та оборонного призначення; 4) проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в царині гарантування екологічної (в тому числі радіаційної) безпеки, охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів, діяльності, що може негативно впливати на стан навколишнього природного середовища та здоров’я людей; 5) документація з упровадження нової техніки, технологій, матеріалів і речовин (у тому числі тих, що закуповуються за кордоном), які можуть створити потенційну загрозу навколишньому природному середовищу та здоров’ю людей.

Відповідно до рішень Кабінету Міністрів України, Уряду Автономної Республіки Крим, місцевих рад народних депутатів чи їхніх виконавчих комітетів державній екологічній експертизі можуть підлягати екологічні ситуації, що склалися в окремих населених пунктах і регіонах, а також діючі об’єкти та комплекси, в тому числі військового та оборонного призначення, які чинять значний негативний вплив на стан навколишнього природного середовища та здоров’я людей.

Громадська екологічна експертиза може здійснюватись у будь-якій сфері діяльності, що потребує екологічного обґрунтування, за ініціативою громадських організацій чи інших громадських формувань.

Громадська екологічна експертиза може здійснюватись одночасно з державною екологічною експертизою через створення на добровільних засадах тимчасових або постійних еколого-експертних колективів громадських організацій чи інших громадських формувань.

Граничні строки проведення державної екологічної експертизи об’єктів:

1) групами спеціалістів еколого-експертних підрозділів, установ чи організацій Мінприроди України — до 45 календарних днів із продовженням у разі потреби до 60 днів, а у виняткових випадках, залежно від складності проблеми — до 120 днів;

2) спеціально створеними міжгалузевими еколого-експертними комісіями чи іншими спеціалізованими організаціями — до 90 календарних днів;

3) за доопрацьованими матеріалами відповідно до висновків попередньої екологічної експертизи — до 30 календарних днів.

Початком державної екологічної експертизи вважається день подання еколого-експертному органові комплекту необхідних матеріалів і документів, а в разі необхідності — додаткової науково-дослідної інформації з тих питань, що виникли під час проведення експертизи.

 

11.2. План семінарського заняття

 

1. Екологічна експертиза, її сутність, мета і завдання.

2. Форми екологічної експертизи.

3. Принципи екологічної експертизи. Загальні вимоги щодо її проведення.

4. Об’єкти екологічної експертизи. Експертні органи.

5. Строки, порядок, умови та підстави проведення екологічної експертизи. Фінансування екологічної експертизи.

6. Державне регулювання та управління в царині екологічної експертизи.

7. Значення екологічної експертизи у поліпшенні екологічної ситуації в Україні.

8. Досвід проведення екологічної експертизи в інших країнах.

 

11.3. Навчальні завдання

 

1. Ознайомтесь із Законом України «Про екологічну експертизу». Занотуйте основні положення у своїх робочих зошитах.

2. Випишіть у свої робочі зошити також положення про екологічну експертизу із Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» № 546.

3. Проаналізуйте дані таблиці 3, які свідчать про проведення екологічної експертизи в Японії.

Таблиця 3

МІНІМАЛЬНИЙ РОЗМІР ПРОЕКТІВ, ДЛЯ ЯКИХ ПЕРЕДБАЧЕНО
ЕКОЛОГІЧНУ ЕКСПЕРТИЗУ, В ЯПОНІЇ

Запроектований об’єкт Національний рівень проекту Префектура Токіо Префектура Сіга
Шляхи: всі всі всі
магістралі чотирисмужні чотирисмужні чотирисмужні
загальні 10 км 1 км 10 км
Дамби 200 га висотою 15 м 100 га 50 га
Залізниці Сінкам-Сен всі
Меліорація 50 га 15 га 3 га
Промисловий комплекс 100 га всі 20 га
Реконструкція міста 100 га всі 40 га
Житлові масиви 100 га 40 га, 1000 будинків 20 га
Поховання сміття 80 га рекультивації 1 га рекультивації 1 га рекультивації
Завод із переробки сміття 200 т на добу 100 т на добу
Рекреаційні зони 40 га 20 га
Електростанції      
теплові окремі 150 тис. кВт 150 тис. кВт
всі всі 30 тис. кВт всі
       

11.4. Завдання для перевірки знань

1. Який вид науково-практичної діяльності називається екологічною експертизою?

2. Яку мету переслідує екологічна експертиза?

3. Що є об’єктами екологічної експертизи?

4. Які є форми екологічної експертизи?

5. Хто проводить державну екологічну експертизу?

6. Які умови та підстави для проведення державної екологічної експертизи?

7. Хто фінансує проведення екологічної експертизи? В які строки вона проводиться?

8. Якою є специфіка проведення екологічної експертизи в економічно розвинених країнах?

Література

16; 17; 19 — с. 89 — 112, 32 — с. 78 — 92.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



Сейчас читают про: