2017-12-14
609
Що передує свідомості як вищій формі відображення дійсності? Які передумови цього?
Щоб відповісти на ці запитання, необхідно розглянути генезис (зародження) та розвиток форм відображення на різних рівнях розвитку матерії.
Неорганічний рівень :
носій відображення - неорганічна природа (неживе).
Форма відображення- просте, механічне віддзеркалення. Вся неорганічна природа має здатність відображати. Відображення - загальна властивість матерії відтворювати свої ознаки, залишати "відбиток", що фіксує особливості відображуваного предмету.
Характер відображення - відображення пасивне, дзеркальне.
Органічний рівень:
носій відображення - жива природа (рослини, прості організми).
Форма відображення - подразливість, реакція на безпосередній вплив предметів і явищ об'єктивної дійсності.
Характер відображення- здатність реагувати на зовнішні чинники, слабка активність.
Більш високі, якісні ознаки відображення характерні для тваринного світу. На цьому органічному рівні
носієм відображенняє вищі тварини.
Форма відображення- відчуття, розсудливість, психічна діяльність. Характер відображення - психічна активність, розсудлива діяльність з елементами індукції і дедукції, аналізу і синтезу тощо. Ф. Енгельс підкреслював, що "нам спільні з тваринами всі види розсудливої діяльності: індукція, дедукція, аналіз незнайомих предметів (вже розбивання горіха є початком аналізу), синтез (у випадку хитрих витівок у тварин)..." (Ф. Енгельс. Діалектика природи, стор. 176).
Соціальний рівень :
носій відображення - людина як суспільна істота.
Форма відображення - психічна активність, свідомість, самосвідомість, розум, мислення, пізнання, мова.
Характер відображення - понятійний (категоріальний), притаманний лише людині; ідеальний - постановка мети з наперед уявлюваним результатом людської діяльності, спрямованої на перетворення дійсності відповідно до усвідомлення людиною своїх потреб (цілепокладання).
Таким чином, виникнення і розвиток свідомості як вищої форми відображення дійсності має свої біологічні та соціальні передумови. До перших слід віднести виникнення життя на Землі, становлення і розвиток людини як виду. До других, в широкому розумінні цього слова, - соціалізацію людини, бо сутність її визначається не лише тим, що вона біологічна істота, вищий ступінь у розвитку живих організмів, але й тим, вона — істота суспільна, - продукт і суб'єкт трудової діяльності і культури.
Людина відображає об'єктивну дійсність як на рівні свідомості, так і на рівні психічної активності. Ця активність виявляється як із зовнішньої, так із внутрішньої сторони. Зовні - у тілесних рухах, жестах, міміці; внутрішньо - у процесах орієнтації, сприйняття, уваги, уяви, фантазії, пам'яті, темпераменту, мислення тощо.
Свідомість і психіка - це не тотожні поняття. Перше, безумовно, є психічним процесом. Однак друге не завжди є усвідомленим. Вищі тварини мають психіку, але вони не мають свідомості, котра притаманна лише людині.
