2017-12-16
747
Амортизація - систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).
Сума амортизації об'єкта основних засобів з початку його корисного використання називається зносом основних засобів. Сума амортизації об'єкта нематеріальних активів з початку його корисного використання називається - накопичена амортизація нематеріальних активів.
Об'єктом амортизації є вартість, яка амортизується.
Вартість, яка амортизується - це первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.
Ліквідаційна вартість - сума коштів або вартість інших активів, яку очікується отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення терміну їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією).
Не амортизуються такі об'єкти обліку, як земельні ділянки, природні ресурси, капітальні інвестиції, нематеріальні активи з невизначеним строком корисного використання.
Амортизація нараховується щомісяця протягом усього строку корисного використання об'єкта. Строк корисного використання (експлуатації) об'єкта встановлюється підприємством самостійно під час зарахування об'єкта на баланс і за необхідності може бути переглянутий.
При визначенні строку корисного використання (експлуатації) об'єктів основних засобів слід ураховувати:
· очікуване використання об'єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;
· фізичний та моральний знос, що передбачається;
· правові або інші обмеження щодо строків використання об'єкта та інші фактори.
При визначенні строку корисного використання об'єкта нематеріальних активів слід ураховувати:
· строки корисного використання подібних активів;
· моральний знос, що передбачається;
· правові або інші подібні обмеження щодо строків його використання;
· очікуваний спосіб використання нематеріального активу підприємством;
· залежність строку корисного використання нематеріального активу від строку корисного використання інших активів підприємства.
Статтею 145.1 ПКУ передбачені мінімальні строки корисного використання об’єктів основних засобів та нематеріальних активів в цілях оподаткування. Якщо відповідно до правовстановлюючого документа строк дії права користування нематеріального активу не встановлено, такий строк становить 10 років безперервної експлуатації.
Нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів починається з місяця, що настає за місяцем, в якому об'єкт основних засобів введений в експлуатацію. Нарахування амортизації призупиняється на період виводу з експлуатації об’єктів основних засобів або нематеріальних активів (для реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших причин) на підставі документів, які свідчать про виведення таких основних засобів з експлуатації.
Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, що настає за місяцем вибуття об'єкта основних засобів або нематеріальних активів.
Метод амортизації об’єкта основних засобів і нематеріальних активів обирається підприємством самостійно, з урахуванням очікуваного способу одержання економічних вигод від його використання.
Якщо підприємство самостійно не може визначити економічні вигоди від використання об’єкту нематеріального активу, то амортизація за об’єктом нематеріального активу нараховується із застосуванням прямолінійного методу.
Суб’єкти господарювання можуть використовувати такі методи амортизації основних засобів та нематеріальних активів:
- прямолінійний;
- виробничий;
- зменшення залишкової вартості;
- прискореного зменшення залишкової вартості (подвійного залишку, що зменшується);
- кумулятивний.
Прямолінійний метод нарахування амортизації передбачає рівномірне списання (розподіл) вартості об’єкта, що амортизується, протягом строку корисного використання (експлуатації). Щорічні амортизаційні відрахування визначаються діленням вартості, яка амортизується, на очікуваний строк корисного використання об’єкту.
(8.5)
(8.6)
де:
РА – річна сума амортизації,
ВА – вартість, що амортизується,
СКВ – строк корисного використання,
МА – місячна сума амортизації.
Прямолінійний метод нарахування амортизації застосовується для тих об’єктів, які протягом всього строку експлуатації виконують приблизно постійний обсяг робіт.
Виробничий метод нарахування амортизації. За цим методом місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації.
| МА | = | ФО | 
| ВС | (8.7) |
Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об’єкта основних засобів.
, (8.8)
де:
ФО – фактичний обсяг виробництва продукції (робіт, послуг) за місяць,
ВС – виробнича ставка амортизації,
ПВ – сума первісної вартості об’єкту,
ЗВ – загальний (очікуваний) обсяг виробництва протягом всього терміну експлуатації
об’єкту.
Виробничий метод нарахування амортизації доцільно використовувати для основних засобів, знос яких в основному залежить від інтенсивності їх використання, або для основних засобів, які можуть самостійно виконувати визначений обсяг робіт.
Метод зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації.
В першому році використання об’єкту річна норма амортизації визначається:
(8.9)
У наступних роках використання об’єкту річна норма амортизації визначається:
(8.10)
Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років строку використання об’єкту (n) з результату від ділення ліквідаційної вартості об’єкта на його первісну вартість
(8.11)
Місячна сума амортизації визначається діленням річної суми амортизації на 12
(8.12)
де:
РН – річна норма амортизації,
ЗВ – сума залишкової вартості об'єкту,
ЛВ – сума ліквідаційної вартості об'єкту,
Метод прискореного зменшення залишкової вартості. При використанні методу прискореної амортизації ліквідаційна вартість об’єкта не враховується. Річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється, виходячи із строку корисного використання об’єкта, і подвоюється.
У першому році використання об’єкту річна норма амортизації визначається:
(8.13)
У наступних роках використання об’єкту річна норма амортизації визначається:
(8.14)
Річна норма амортизації визначається діленням 100% на кількість років строку корисного використання об’єкта.
(8.15)
Місячна сума амортизації визначається діленням річної суми амортизації на 12
(8.16)
Кумулятивний метод. Річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта.
(8.17)
Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного строку корисного використання об’єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання.
(8.18)
Місячна сума амортизації визначається діленням річної суми амортизації на 12
(8.19)
де:
Кк – кумулятивний коефіцієнт,
Чр – число років, що залишається до кінця строку корисного використання об’єкту,
Ср – сума років корисного використання об’єкту.
Зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості та кумулятивний називають прискореними методами амортизації. Суть їх полягає в тому, що на початку експлуатації основних засобів суми нарахованої амортизації значно перевищують амортизаційні суми, нараховані наприкінці строку служби об’єкта. Використовуючи ці методи, виходять із того, що багато видів основних засобів виробничого призначення діють більш ефективно, поки вони ще нові і мають високу продуктивність. Згодом витрати на ремонти збільшуються і наприкінці строку експлуатації об’єкта є набагато вищими, ніж на початку. Це призводить до того, що загальна сума витрат на ремонт і амортизаційні відрахування залишаються практично постійними протягом ряду років. У результаті корисність об’єктів основних засобів залишається однаковою протягом багатьох років.
Прискорені методи амортизації доцільно використовувати для об’єктів основних засобів, які швидко морально застарівають, або у міру старіння яких значно збільшуються витрати на їх ремонт та технічне обслуговування.
