Тема 1. Загальні положення правил та безпеки дорожнього руху

 

Загальним положенням, термінам і визначенням присвячений перший розділ Правил дорожнього руху України (надалі ПДР). Їхнє чітке розуміння має вирішальне значення для при виконанні вимог, викладених в інших розділах ПДР.

Перший розділ містить понад 70 визначень, які використовуються в ПДР.

Правові основи взаємин всіх учасників дорожнього руху базуються на положеннях чинного законодавства. Відповідно до Закону України «Про дорожній рух» ПДР встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), базуються вимогах цих Правил.

В Україні діють єдині, що мають нормативний характер Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 із змінами та доповненнями. Як правовий документ ґрунтуються на Законі України «Про дорожній рух». Встановлюють та регулюють порядок руху та взаємодію учасників дорожнього руху, що дозволяє забезпечувати безпеку усіх учасників дорожнього руху.

В Україні встановлено правосторонній рух транспортних засобів. Ця норма є основоположною і стосується в першу чергу водіїв та пішоходів. У відповідності до цього положення в Україні експлуатуються конструкції механічних транспортних засобів (ліве кермо, світло фар повинно охоплювати праве узбіччя), розміщують технічні засоби регулювання руху (дорожні знаки, світлофори встановлюються з правого боку),наноситься дорожня розмітка.

Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР, а також бути взаємно ввічливими. Знання Правил є обов'язковим для кожного учасника дорожнього руху. Чітке виконання їх положень сприяє взаємній довірі і повазі, безпечному співіснування на дорозі всіх учасників дорожнього руху. Незнання Правил дорожнього руху не звільняє від відповідальності за їх порушення. У якості учасників дорожнього руху законодавець визначає чотири групи: водії, пішоходи, пасажири, погоничі тварин. Усі категорії є рівними та повинні виконувати вимоги ПДР.

Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Відступ від їх вимог може порушити встановлений порядок дорожнього руху і створити загрозу для його безпеки, так як в цих випадках інші учасники дорожнього руху будуть діяти згідно з вимогами Правил і розраховувати на взаємне дотримання їх будь-яким іншим особою.

З урахуванням характеру порушення Правил і тяжкості їх наслідків відповідальність настає диференційована: за умови наявності причинного зв'язку між фактом порушення Правил і негативними наслідками настає більш сувора відповідальність. Наявність цієї норми дозволяє, наприклад, пішоходу розраховувати на те, що за кермом транспортного засобу, що рухається знаходиться особа, що вміє керувати транспортним засобом, що має спеціальну підготовку та відповідний документ, і що в разі перетину траєкторій руху транспортного засобу і пішохода водій цього транспортного засобу буде діяти саме так, як йому наказано Правилами.

Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всі можливі заходи для усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити підрозділ поліції, власника дороги або уповноважений орган. Ілюстрацією бездіяльності є ненадання необхідної допомоги постраждалому в ДТП або не усунення перешкоди на дорозі (випав і не прибраний водієм вантаж під час його перевезення).

Водії, пішоходи та пасажири зобов'язані бути особливо уважними до дітей, людей похилого віку та осіб з явними ознаками інвалідності – учасників дорожнього руху. Цей пункт ПДР закріплює гарантії безпеки окремих категорій учасників дорожнього руху, які в силу певних обставин (вік, стан здоров'я) не можуть чітко виконати вимоги Правил або недостатньо усвідомлюють, що вони своєю поведінкою створюють перешкоду чи небезпеку для інших учасників руху.

ПДР діють у межах автомобільної дороги. Автомобільна дорога, вулиця (дорога) – частина території, у тому числі в населеному пункті, призначена для руху транспортних засобів і пішоходів, з усіма розташованими на ній спорудами (мостами, шляхопроводами, естакадами, надземними й підземними пішохідними переходами) і засобами організації дорожнього руху, обмежена по ширині зовнішнім краєм тротуарів або краєм смуги відводу. До автодороги може бути приєднана прилегла територія – така, що примикає до краю проїзної частини й не призначена для наскрізного проїзду, а тільки для в'їзду у двори, на стоянки, АЗС, будівельні тощо або виїзду з них.

Цей термін містить у собі також спеціально побудовані тимчасові дороги, крім довільно накатаних доріг (колій).

Перевага в русі – право на першочерговий рух відносно інших учасників дорожнього руху. Дати дорогу – вимога до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновляти рух, не здійснювати яких-небудь маневрів (за винятком вимоги звільнити займану смугу руху), якщо це може змусити інших учасників дорожнього руху, що мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість. Головна дорога – дорога з покриттям щодо ґрунтової або позначена відповідними дорожніми знаками.

Зупинка – припинення руху транспортного засобу на час до 5 хв., або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів, навантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог ПДР (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо). Вимушена зупинка – припинення руху транспортного засобу, пов'язане з його технічним станом або небезпекою, створюваною перевезеним вантажем, станом водія (пасажира) або перешкодою на дорозі.

Стоянка – припинення руху транспортного засобу на час більше, ніж 5 хв., за причинами, не пов'язаними з необхідністю виконання вимог ПДР, пов’язаних з посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу.

 

Виконання транспортними засобами маневрів, а також їхній рух в певних умовах повинне супроводжуватися подачею спеціальних світлових сигналів, щоб інші учасники руху були попереджені про наміри цього транспортного засобу.

Такими попереджуючими сигналами є:

1. сигнали, що подаються світловими покажчиками повороту або рукою;

2. звукові сигнали;

3. перемикання світла фар (ближній – дальній);

4. ввімкнення ближнього світла фар у світлий час доби;

5. ввімкнення аварійної сигналізації;

6. ввімкнення проблискового маячку жовтогарячого кольору, знаку «Автопоїзд»;

7. ввімкнення сигналів гальмування, які включаються автоматично при натисканні на педаль гальма;

8. ввімкнення ліхтаря заднього ходу, що включається автоматично при перемиканні важеля КПП у положення «задній хід».

При перевезенні вантажу водій зобов'язаний перевірити відповідність вантажу технічним характеристикам транспортного засобу, на якому він перевозиться, а також надійність розміщення й кріплення вантажу, щоб запобігти його падінню, волочінню, травмуванню інших осіб або створенню перешкод для руху. Перевезення вантажу дозволяється за умови, якщо він:

1. не наражає на небезпеку учасників руху;

2. не порушує стабільність ТЗ і не ускладнює керування ним;

3. не обмежує водієві оглядовість;

4. не закриває зовнішні світлові прилади, світловідбивачі, номерні й розпізнавальні знаки, а також не перешкоджає сприйняттю сигналів, що подаються рукою;

5. не створює шуму, не піднімає пилу й не забруднює проїзну частину та навколишнє середовище.

Власники механічних ТЗ і причепів до них повинні зареєструвати (перереєструвати) їх у передбаченому законом порядку незалежно від їхнього технічного стану протягом 10 діб з моменту придбання (одержання), митного оформлення або переустаткування або ремонту (зміна кольору, типу, моделі ТЗ, заміна номерних агрегатів), якщо необхідно внести зміни в реєстраційні документи. Перереєстрації підлягають також ТЗ, у випадку зміни місця їхньої стоянки, юридичної адреси підприємства (його назви); зміни власника транспортного засобу, місця його проживання, прізвища, імені та по батькові - для фізичних осіб. На механічних ТЗ (за винятком трамваїв і тролейбусів) і причепах у передбачені для цього місцях установлюються номерні знаки відповідного зразку. На трамваях і тролейбусах наносяться реєстраційні номери, що присвоюються уповноваженими на те органами. Експлуатація незареєстрованих транспортних засобів або без номерних знаків установленого зразка забороняється. У випадку експлуатації такого транспортного засобу воно може бути примусово вилучене в судовому порядку з поверненням власникові його вартості з урахуванням технічного стану й строку експлуатації. Забороняється змінювати розміри, форму, позначення, кольори й розташування номерних знаків, а також наносити на них додаткові позначення або закривати їх. Номерні знаки повинні бути чистими й досить освітленими. ПДР передбачають використання та позначення переустаткованих або призначених для певних цілей транспортних засобів додатковими розпізнавальними знаками.