Робота в малих групах

План конспект уроку з історії України

Тема. Національно-визвольні рухи на західноукраїнських землях під час революції 1848-1849 pp. в Австрійській імперії. Зв’язки діячів українського руху з лідерами чеського і південно-слов’янського відродження.

Мета: з'ясувати, як розгортався національно-визвольний рух в Га­личині, Буковині і Закарпатті під час революції 1848-1849pp. в Авст­рійській імперії; розвивати в учнів уміння співвідносити історичні події всесвітньої історії та історії України, а також опрацьовувати іс­торичні документи, складати хронологічну таблицю, робити висновки й узагальнення; на прикладах національно-визвольної боротьби в За­хідній Україні розвивати в учнів патріотичні почуття.

Основні поняття: Головна руська рада, «Зоря Галицька», авто­номія.

Обладнання: карта, таблиця, документи. Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Очікувані результати Після цього уроку учні зможуть:

визначати хронологічну послідовність подій даного періоду; хронологічно співвідносити національно-визвольний рух на за­хідноукраїнських землях під час революції 1848-1849 pp. в Австрійській імперії та інших країнах Європи; показувати на карті території, охоплені антикріпосницьким рухом; показувати на карті й співвідносити території, охоплені національно-визвольним рухом в українських землях та рево­люційними подіями у країнах Європи;

на основі опрацювання різних джерел інформації: визначати та характеризувати передумови, причини, форми, характер і на­слідки протесту різних верств українського населення, сутність програмових вимог національно-визвольного руху; порівнюва­ти мету, завдання і форми національного руху наприкінці 40-х pp. XIX ст. в українських землях під владою Росії та Авст­рії з вимогами європейських народів під час революцій; давати власну оцінку подіям 1848-1849pp. на західноукраїнських землях.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда за запитаннями

1. Що вам відомо про революцію 1848-1849 років у країнах Європи?

2. Які держави вона охопила?

3. Які вимоги повсталі революціонери висували у цих країнах?

4. Які українські землі входили до складу Австрійської імперії?

5. Яким було їх соціально-економічне становище?

III. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Революційна хвиля охопила країни Європи, народи яких повстали проти монархічної влади і вимагали демократичних перетворень, проголошення рівноправності і демократичних сво­бод. Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях під час революції 1848-1849 pp. в Австрійській імперії передбачав відродження української державності. Ця революція увійшла в іс­торію під назвою «весна народів».

IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Питання про революційні події в Галичині вивчається шляхом поєднання розповіді вчителя та одночасного складання хроноло­гічного ланцюжка історичних подій після опрацювання історич­них джерел.

Революційні події в Галичині

Революційні події в Закарпатті

Повсталі спочатку вимагали автономії Закарпаття в межах Угорщини, а потім об'єднання з українцями Галичини. Вони не підтримали збройне повстання угорців проти Австрії, бо ті не враховували інтереси україн­ців. Керівник революційного руху — Адольф Добрянський

Робота в малих групах

Працюючи над складанням хронологічного ланцюжка, учитель одночасно організовує роботу учнів з історичними джерелами. Ці завдання можна виконати в малих групах.

1- а група працює на початку уроку, коли йдеться про цілі, які ставили перед собою українці, беручи участь в революції. Учні опра­цьовують уривок з книги О. Субтельного «Україна: історія».

Із праці О. Субтельного «Україна: історія»

«Перед українцями у 1848 р. стояло два першочергових і тісно переплетених питання. Одне за своєю суттю було соціально-економічним і торкалося традиційної проблеми селянства, зокрема не­стерпно тяжких феодальних повинностей. Інше пов'язувалося з новою концепцією національної незалежності, і в тому числі зі співіснуванням в одній провінції двох народів — поляків та україн­ців, котрі до недавнього часу вважали себе просто селянством чи шляхтою, греко- чи римо-католиками, а тепер починали визначати себе за окремі етнокультурні спільності, або нації, з різними націо­нальними прагненнями».

Завдання

1. На основі даного документа визначте, які завдання необхідно

було вирішити українцям в ході революції.

2. А чому саме ці завдання були найважливішими для українців?

Відповідь обґрунтуйте.

2-а група аналізує питання про розмах національно-визвольно­го руху в Західній Україні.

Где єсть така сила, Щоб Русина повалила? Лев ся орла не боїть, Як лев рикне, птах злетить. Разом, браття, до діла! Щоби віру імила Європа, і люди знали, Що Русини з мертвих встали.

(Сарбей В. Г. Історія України XIX — поч. XX ст. — К.: Ґенеза, 1996. — С. 78)

Завдання

Про якого орла і лева йдеться у вірші?

3- я група досліджує питання про утворення Головної руської ради для визначення її завдань. Учні опрацьовують текст «Першої відозви Головної Руської Ради від 10травня 1848 року».

Із першої відозви Головної Руської Ради від 10травня 1848року «Ми, галицькі українці, належимо до великого українського народу, що одною мовою говорить...

...Ми зібралися й працюватимемо у такий спосіб:

1. Першим нашим завданням буде зберегти віру й поставити наш обряд і права наших священиків і церкви нарівні з правами інших обрядів.

2. Розвивати нашу національність у всіх напрямках: досконаленням нашої мови, заведенням її у школах вищих і нижчих, видаванням часописів..., поширенням добрих та корисних книжок

в українській мові та прагненням завести нашу мову в усіх публіч­них установах і т. ін.

3. Будемо берегти наших конституційних прав, пізнавати проблеми нашого народу й шукати способів на поправу його життя на конституційному шляху...» (ГурченкоФ. Г., Моро­ко В. М. Історія України. Кін. XVIII — поч. XX ст. — К.: Ґенеза, 2000. — С. 102-103)

Завдання

1. Які програмові завдання ставила перед собою Головна Руська Рада? Порівняйте їх з програмовими завданнями Центральної Народної Ради.

2. Дайте оцінку програмовим засадам Головної Руської Ради.

4-а група вивчає питання про діяльність українських депутатів в Австрійському парламенті. Учні розглядають картину художни­ка П. Вернера «Селянські депутати від Галичини в Австрійському парламенті».

Завдання

1. За допомогою ілюстрації складіть розповідь про діяльність де­путатів від України в Австрійському парламенті?

2. Які вимоги висувала українська делегація?

3. Як ви вважаєте, чому австрійський уряд не виконав своїх обіця­нок щодо поділу Галичини на Східну і Західну?

5- а група розглядає питання про діяльність Лук'яна Кобилиці в австрійському парламенті та організацію ним селянського повс­тання в 1848-1849 роках.

Уривок з народного переказу про Лук'яна Кобилицю «Обрали гуцули Кобилицю послом до Відня. Він їздив за ці­сарською правдою та привіз одне розчарування. «Не в цісаря, — го­ворив, — а у власних руках наша вірна правда, мужицька доля».

Відтоді народ ще більше повірив Кобилиці, потоком поплив до Карпатського Беркута, несучи свої жалоби на панів, на гірку долю. Ватажок муси податися в ліс. Через Василя Берлама передавав лис­ти до сейму, що після скасування панщини пани по-старому збит­куються над людьми. Листів було багато, але ніхто жодної уваги не звертав. Цісарський уряд був наче німий...

Застукали-таки пани Кобилицю. Арештували, кинули до тюр­ми, тішилися. Та, опріч смерті, нічого не домоглися. Мученицькою смертю погиб Лук'ян Кобилиця. Погиб,та пам'ять про нього вічно живою лишилася в народі». (Сарбей В. Г. Історія України XIX—поч. XX ст. — К.: Ґенеза, 1996. — С. 79)

Завдання

1. Як документ характеризує ставлення простого народу та панів до Лук'яна Кобилиці?

2. Чому пам'ять про Лук'яна Кобилицю залишилися жити в на­родних піснях та переказах?