2017-12-16
648
| Симптоми | Мікромодулярний | Макронодулярний | |
| Етіологіческі фактори | Неповноцінне харчування | Вірусний гепатит, токсікоалергічні впливи | |
| Стать і вік | Найчастіше чоловіки 40-60 років | Найчастіше жінки 20-40 років | |
| Перебіг | Повільне прогресування | Швидке прогресування | |
| Печінка | Спочатку збільшена, потім зменшена, край гострий, гладенька, безболісна | Збільшена, може бути болюча, край і поверхня нерівна | |
| Збільшення селезінки | Різке | Помірне | |
| Лихоманка | Відсутня | Часто | |
| Жовтяниця | Відсутня або слабо виражена | Виражена | |
| Зміни на шкірі | Телеангіектазії, пальмарная еритема | Те саме, але рідко | |
| Гіпогонадизм | Часто | Рідко | |
| Портальна гіпертензія | Рання, виражена | Пізня | |
| Недостатність функцій печінки | У пізніх стадіях | З'являється рано | |
| Гіперспленизма | Часто | Рідко | |
| Біопсія печінки | Дрібні вузли регенерації, септальні тяжі | Великі вузли регенерації. |
5. Матеріали для самоконтролю :
5.1. Тестові завдання:
1.Формування захворювань біліарної системи відбувається переважно у віці:
а) 2—3 років
б) 5—6 років
в) 9—12 років
г) старше 12 років
2. Постійний неінтенсивний, ниючий біль в правому щдребер`ї іноді відчуттятяжкості, розпирання в цій ділянці притаманні
а) гіперкінезії жовчного міхура з гіпотонією сфінктерів
б) гіперкінезії жовчного міхура з гіпертонією сфінктерів
в) гіпокінезії жовчного міхура з гіпотонією сфінктерів
г) гіпокінезії жовчного міхура з гіпертонією сфінктерів
3. Найбільш інформативне дослідження в діагностиці дискінезії жовчовивідних шляхів
а)рентгенологічне
б) ультразвукове
в) біохімічне
г) багатомоментне фракційне дуоденальне зондування
4. Назвіть терапію, яку не використовують при гіперкінетичній дискінезії
жовчовивідних шляхів:
а) седативна
б) жовчогінна
в) дієтична
г) тонізуюча
5. При лікуванні хворих з гіперкінетичною дискінезією
не використовують:
а) холеретики
б) холекінетики
в) холеспазмолітики
г) холінолітики
6. При лікуванні хворих з гіпокінетичною дискінезією не використовують:
а) холеретики
б) холекінетики
в) холеспазмолітики
г) збори лікарських рослин
7. Назвіть два клінічні симптоми, що дозволяють диференціювати хронічний холецистохоланггг і дискінезію жовчовивідних шляхів:
а) вираженість больового синдрому
б) наявність інтоксикації
в) збільшення, ущільнення і чутливість при пальпації печінки
г) тривалість захворювання
8. Найбільш інформативний метод дослідження при хронічному холецистохолангіті:
а) дуоденальне зондування з мікроскопічним, бактеріологічним і біохімічним дослідженням жовчі
б) холецистографія
в) дистанційна і контактна рідиннокристалїчна термографія
г) ультразвукове дослідження
9. Який варіант хронічного гепатиту переважає в дитячому вид?
а) аутоімунний
б) вірусний
в) лікарський
г) криптогенний
10.Найбільш ймовірний наслідок гострого гепатиту типу В?
а) одужання
б) носійство HBsAg
в) формування хронічного гепатиту
г) формування цирозу печінки
11.Найбільш ймовірний шлях інфікування гепатитом С?
а) переливання крові та її продуктів
б) сексуальні контакти
в) побутові контакти
г) професійні контакти
12. Який фактор обов'язково присутній у сироватці крові при гострому гепатиті В?
а) HCVAвlgG
б) HCVAвlgM
в) HCV РНК
г) HBsAg
13. Який з шкірних симптомів найменш ймовірний при хронічному гепатиті?
а) жовтяниця шкіри покриву І слизових оболонок
б) вузлувата еритема
в) телеангіектазії
г) «печінкові» долоні
14. Найбільш інформативний метод діагностики хронічного гепатиту:
а) ультразвукове дослідження
б) сканування печінки з колоїдним радіофармакологічним препаратом
в) ЕВМгепатобілісцинтиграфїя з радіофармакологічними препаратами
г) морфологічне дослідження
15. Який вид інтерферонів використовують у теперішній час?
а) альфа-інтерферони
б) бета-інтерферони
в) гамма-інтерферони
г) дельта-інтерферони
16. За якого етіологічного варіанту хронічного гепатиту показана інтерферонотерапія?
а) хронічний гепатит В
б) хронічний гепатит D
в) аутоімунний хронічний гепатит
г) лікарський хронічний гепатит
17. При вірусному гепатиті В препаратом вибору є:
а) преднізолон
б) есенціале
в) реаферон
г) гептрал
18. Найбільш характерний для хронічного панкреатиту диспептичний синдром:
а) відрижка тухлим
б) печія
в) розлад випорожнення
г) підвищений апетит
19. Дослідження активності панкреатичних ферментів найінформативніше:
а) у перші 12 год загострення захворювання
б) у перші 2 год загострення захворювання
в) через 12—24 год від початку загострення
г) через 48-72 год від початку загострення
20. «Золотий стандарт» у діагностиці хронічного панкреатиту:
а) ультразвукове дослідження
б) комп'ютерна томографія
в) ендоскопічна ретроградна панкреатохолангіографія
г) радіонуклідне сканування
21. У перші 2—3 доби гострого панкреатиту чи загострення хронічного панкре
атиту застосовують?
а) непротертий варіант дієти №5-П
б) протертий варіант дієти №5-П
в) голодну паузу
г) дієту №1
22. Якому препарату віддають перевагу при корекції недостатності
екзокринної функції підшлункової залози?
а) фестал
6) мезим-форте
в) креон
г) панзинорм
2 Задачі для самоконтролю:
Задача 1.
Хлопчик, 12 років знаходиться на лікуванні в гастроентерологічному відділенні. Скарги: біль у правому підребір'ї, ділянці пупка, нападоподібний через 20-30 хв. після прийому їжі, через 60-90хв, фізичного навантаження; нудоту, блювоту, гіркоту в роті, стомлюваність, емоційну лабільність, запаморочення. З анамнезу – тривалість захворювання більше 1 року, спадкоємна схильність. Фізикальний статус: біль при пальпації у правому підребір'ї, позитивні міхурові симптоми, АТ 120/80 мм.рт.ст.
Аналіз крові – Нв - 115г/л, Е- 3,8*1012/л, Л – 7*109/л, п – 2, с – 65, е – 3, л – 27, м – 3, ШОЕ – 5 мм/год
Холестерин крові – 8,5 ммоль/л, лужна фосфатаза – 2 ммоль/л/год. Гамаглютамінтранспектидаза – 1 ммоль/л/год
Білірубін крові 30 мкмоль/л, пряма фракція – 12 мкмоль/л, непряма фракція – 8 мкмоль/л. Амілаза крові – 0,65 ммоль/л, ліпаза крові – 0,45 ммоль/л
УЗД жовчного міхура – скорочення об’єму жовчного міхура більш ніж на 64% після прийому холекінетика (в стаціонарі). Ультразвукове багатомиттєве фракційне дослідження жовчного міхура: гіпертонус сфінктера Одді – подовження 1-ої та 2-ої фаз, гіпертонус сфінктера Люткенса – подовження 3-ої та 4-ої фаз.
І.Попередній діагноз.
ІІ. План лікування.
ІІІ.Додаткові лабораторні обстеження.
ІV.Інтерпретація параклінічних обстежень.
V.Диференційна діагностика.
Задача №2
Дівчинка 10 років скаржиться на біль у правому підребірї, ниючу, тупу після прийому їжі, фізичного чи емоційного навантаження, зниження апетиту, стомлюваність, емоційну лабільність, запаморочення. Госпіталізована в гастроентерологічне відділення. Фізіканий статус: біль при пальпації в правому підребер’ї, ділянці пупка, позитивні міхурові симптоми. Збільшення розмірів печінки (м’яка, рухлива, безболісна). АТ – 90/50, аскульптація серця – функціональний систолічний шум. Проведена УЗД – відсутність показників запалення (ущільнення і стовщення стінки жовчного міхура), скорочення об’єму жовчного менше ніж на 34% після прийому холекінетика.
I. Попередній діагноз.
ІІ. План лікування.
ІІІ. Додаткові методи обстеження.
ІV. Які можна прогнозувати зміни в лабораторних та інструментальних
обстеженнях,що підтверджують попередній діагноз.
V. Диференційна діагностика.
Задача №3
Дівчинка 14 років скаржиться на біль в животі, особливо в правому підребірї, яка виникає і посилюється при порушенні дієти можливу іррадіацію в праве плече, праву лопатку; нудоту, періодично блювоту жовчю, гіркоту в роті, відрижку, порушення стільця (послаблення закрепи), втомлюваність. Хворіє 3 роки. Фізикальний статус: шкіра бліда, обкладений брудно-сірим нальотом; при пальпації біль у правому підребірї, епігастрії, ділянці пупка, позитивні симптоми Кера, ОРтнера, Георгієвського, печінка збільшена +3,5 см, щільна. Параклінічні обстеження: ан. крові – Нв – 100 г/л, Е- 3,5*1012/л, к.п. – 0,8, Л – 8,2*1012/л, п – 5, с – 67, е – 5, л – 19, м – 4, ШОЕ – 20 мм/год.
Білірубін крові – загальний 28 мкмоль/л, пряма фракція – 18 мкмоль/л, непряма фракція – 10 мкмоль/л.
УЗД – ущільнення і потовщення стінок жовчного міхура (більше 4 мм), садж у жовчному міхурі, наявність пере фокального запалення паренхіми печінки.
I. Попередній діагноз.
II. План лікування.
ІІІ.Додаткові методи обстеження.
ІV.Інтерпретація параклінічних обстежень.
V.Диференційна діагностика.
Задача №4
Дівчинка, 10 років. Скаржиться на приступоподібний біль в епігастральній ділянці, оперізуючого характеру, часто з іррадіацією в спину. Тривалість больового синдрому від декілька годин до доби. Біль зменшується в положенні лежачи на лівому боці чи на животі після прийому спазмолітинів. Періодично нудота, блювота, метеоризм. Зниження апетиту, швидка втомлюваність. Хворіє протягом 4-х років. Під час загального обстеження: загальний стан значно порушений, шкіра бліда, сірувато-ціанотична, періорбітальний ціноз. На шкірі – петехіальна висипка, судинний малюнок. Субфебрильна температура. При пальпації виявляється напруження м’язів епігастрію, біль у лівому ребровохребтовому куті, напруження лівого косого м’яза живота. Ан. крові – Нв – 100 г/л, Е- 3,2*1012/л, к.п. – 0,8, Л – 12*1012/л, п – 7, с – 43, е – 6, л – 40, м – 4, ШОЕ – 23 мм/год.
Діастаза крові – 128 од. Амілаза – 2 ммоль/л. Ліпаза – 2,8 ммоль/л. Копрограма – нейтральний жир +++, змінені м’язові волокна +++.
I. Попередній діагноз.
II. План лікування.
III. Додаткові методи обстеження.
ІV.Інтерпретація параклінічних обстежень.
V.Диференційна діагностика.
Задача 5
Хлопчик 16–ти років хворіє протягом 4-ьюх років. З приводу погіршення стану звернувся до лікарні. Скаржиться на постійну, ниючу біль в правому підребірї, що іррадіює в праву лопатку. Протягом останнього місяця з’явилась нудота, втрата апетиту, сонливість, хлопчик схуд. Об’єктивно: шкіра і видимі слизові дещо жовтушні, живіт збільшений, видно розширені вени передньої черевної стінки («голова медузи»). При пальпації живіт м’який, безболісний, печінка не збільшена, щільна з горбистим краєм.
I. Попередній діагноз.
II. Схема лікування.
III. План обстеження.
ІV.Провідний клінічний синдром.
V.Диференційний діагноз.
Задача №6
Хлопчик 16 років,маса 50кг, госпіталізований в дитяче гастроентерологічне відділення зі скаргами на загальну слабкість, втомлюваність, зниження апетиту, болі в суглобах, правому підребер’ї; напередодні відмічалась блювота. При огляді стан дитини порушений. Жовтушність шкіри, збільшена та болюча при пальпації печінка. Має місце знебарвлений кал, темна сеча.
Аналіз крові: Нв – 112 г/л, Е- 3,8*1012/л, к.п. – 0,8, Л – 5*109/л, п – 2, с – 34, е – 4, л – 56, м – 5, ШОЕ – 10 мм/год.
Аналіз сечі – жовчні пігменти ++++, уробілін +++. АлАТ – 2,8 ммоль/л, АсАТ – 1,9 ммоль/л. Білірубін крові – 92 мкмоль/ло, прямий - 77 мкмоль/л, непрямий – 15 мкмоль/л. Тимолова проба – 8 ОД; сулемова – 4,2 мл.
Лужна фосфатаза – 0,1 ммоль/л
Холестерин 8,7 ммоль/л, ГГТП – 6,5 ммоль/л
УЗД гепатобіліарної системи: збільшення розмірів печінки + 3 см, підвищена ехогенність паренхіми, збагачення судинного малюнку, (+) еховключення в жовчному міхурі, хомостаз.
В анамнезі відвідування стоматолога з екстракцією зуба.
I. Попередній діагноз.
II. План лікування.
III. Специфічні методи обстеження.
ІV.Інтерпретація пара клінічних обстежень.
V.Диференційна діагностика.
Задача №7
Хлопчик 16 років знаходиться на лікуванні в гастроентерологічному відділенні з приводу появи субіктеричності склер, шкіри свербіжу, болей в правому підребер’ї. При огляді стан дитини порушений, знижений апетит, головна біль; субфебрильна t0, судинні зірочки, «печінкові» долоні, замітне схуднення, збільшення розмірів живота, гепатомегалія. Відмічається послаблення стільця. Параклінічні обстеження: аналіз крові - Нв – 102 г/л, Е- 3,5*1012/л, к.п. – 0,8, Л – 4,3*109/л, п – 4, с – 52, е – 4, л – 38, м – 2, ШОЕ – 38 мм/год, тромбоцити – 40%.
Білірубін крові – 50 мкмоль/л, прямий - 5 мкмоль/л, непрямий – 45 мкмоль/л. Протромбіновий індекс 40 – 59. Фібріноген – 1,5 г/л. Час згортання за Лі-Уайту до 10 хвилин. Альбумін 27 г/л. В анамнезі перенесений гепатит В 5 років тому, дієтотерапії не дотримувався.
І. Попередній діагноз.
ІІ. План лікування.
ІІІ. Додаткові методи обстеження.
ІV. Інтерпретація параклінічних обстежень.
V.Диференційна діагностика.
Задача №8
У гастроентерологічне відділення 2 дні тому поступив хлопчик 11 років зі скаргами на підвищення t0 до 38,5 0С, інтенсивну нападоподібну біль в животі, яка підсилювалась у положенні лежачи, особливо на правому боці, нудоту з однократною блювотою, яка не принесла полегшення. Оглянутий дитячим хірургом, патології не виявлено. Під час огляду ознаки інтоксикації: головна біль, шкірна гіперстезія, шкіра і слизові оболонки сухі, язик обкладений біло-жовтуватим нашаруванням; відставання верхніх відділів живота при диханні. При пальпації – захисне напруження м’язів в правому підребір'ї і по всьому животі. Виражена болючість у правій підреберній ділянці, позитивні симптоми Кера, Мерфі, Ортнера, Лепіна. Печінка при пальпації збільшена, ущільнена болісна.
Аналіз крові - Нв – 116 г/л, Е- 4,0*1012/л, к.п. – 0,8, Л – 10*109/л, п – 5, с – 57, е – 2, л – 30, м – 6, ШОЕ – 28 мм/год. холестерин – 8,9 ммоль/л, ГГТП – 5,6 ммоль/л, ЛФ – 2,5 ммоль/л. Білірубін крові – 38 мкмоль/л, пряма фракція 30 мкмоль/л, непряма – 8 мкмоль/л; С – реактивний (+ ++), АсАТ – 2,2 ммоль/л, АлАт - 1,8 ммоль/л. Амілаза – 30 ммоль/л, Ліпаза – 16 ммоль/л, Холінестераза – 60 ммоль/
Мікроскопічне дослідження жовчі (фазово контрастна мікроскопія) – підвищений вміст клітин епітелію, лейкоцитів у порціях В, С, кристали компонентів жовчі).
Холецистографія – зниження контрастності тіні жовчного міхура, нечіткість контурів, зміна форми – перегиб.
Узд жовчного міхура: наявність ехо – сигналів велика кількість пластівців жовчі в його проекції.
I. Попередній діагноз.
II. План лікування.
III. Додаткові методи обстеження.
ІV.Інтерпретація параклінічних обстежень.
V.Диференційна діагностика.
Задача №9
Дівчинка 9 років знаходиться повторно на лікуванні у гастроентерологічному відділенні з приводу дискінезії жовчного міхура, хворіє з 5 річного віку. В анамнезі – порушення режиму харчування перенесений і лікований однократно лямбліоз. Скарги при поступленні: слабість, втомлюваність, дратівливість, головні болі, періодично тошнота, гіркота в роті, зниження апетиту, болі в животі (ниючі, тупі, через 1-2 год після їжі, локалізується в правому підребер’ї і віддає в лопатку, праве плече).
Огляд: шкіра бліда і суха, зниження маси тіла, відставання у фізичному розвитку, неприємний запах з рота, язик обкладений блідо-жовтуватим нашаруванням, явища дерматиту на верхніх і нижніх кінцівках. Пальпація живота: резистентність м’язів в правому підребер’ї, болючість в епігастрії, зоні Шофара, збільшення печінки + 4см, позитивні, симптоми: Ортнера, Мерфи, Георгієвського – Мюсі. Ан. крові: Нв – 98 г/л, Е- 3,2*1012/л, к.п. – 0,7, Л – 14*109/л, п – 6, с – 55, е – 4, л – 30, м – 6, ШОЕ – 32 мм/год.
Дуоденальне зондування: в порції В, слиз, лейкоцити, епітеліальні клітини.
Холестерин – 9 ммоль/л, β- ліпопротеіди – 5,8 г/л, ГГТП – 6,2 ммоль/л; Білірубін крові – 24 мкмоль/л, прямий – 18 мкмоль/л, непрямий – 6 мкмоль/л, АсАт – 1,8 ммоль/л, АлАТ – 2,2 ммоль/л.
УЗД – ущільнення і стовщення (> 3 мм), стінок жовчного міхура; «слайдж» у просвіті жовчного міхура (велика кількість пластівців жовчі); наявність додаткових ехо-сигналів (перифокальне запалення).
Термографія: в правому підребер’ї – вогнища патологічної гіпертермії різних розмірів і форми.
I. Попередній діагноз
II. План лікування
III. Додаткові методи обстеження
IV. Інтерпретація параклінічних обстежень
V. Диференційна діагностика
Задача №10
Дівчинка 16 років, страждає ожирінням ІІ ст., на протязі 5 років неодноразово лікувалась стаціонарно з приводу дискінезії жовчовивідних шляхів по гіпотонічному типу. На протязі 2-х неділь періодично непокоїли болі у правому підребер’ї, які інтенсивно збільшувались до нападів жовчної коліки з ірадіацією у праве плече, праву лопатку. Напади больові супроводжувались блювотою лихоманкою, іноді – жовтяницею. При огляді напруга м’язів живота, різкий біль у правому підребер’ї і епігастральнії, різко позитивні міхурові симптоми, здуття живота, збільшення розмірів печінки (щільна консистенція болюча).
Ан. крові: Нв – 120 г/л, Е- 4,2*1012/л, к.п. – 0,8, Л – 10*109/л, п – 2, с – 58, е – 5, л – 32, м – 3, ШОЕ – 28 мм/год. Білірубін крові – 58 мкмоль/л, прямий 52 мкмоль/л, непрямий – 6 мкмоль/л, ЛФ – 0,2 ммоль/л, холестерин – 10,2 ммоль/л, тригліцериди – 2, 695 ммоль/л, ліпіди – 11,6 ммоль/л.
Мікроскопія жовчі – кристали холестерину, білірубінату Са.
Біохімія жовчі – зниження концентрації жовчних кислот і підвищення концентрації холестерину в порції «В», холато-холестеривий коефіцієнт < 10.
УЗД – ехопозитивні включення у жовчному міхурі (сландж, мікроліти, конкременти)
Рентгенобстеження черевної порожнини: рентгено-позитивні конкременти, візуалізуються тіні в ділянці жовчного міхура.
І.Попередній діагноз.
ІІ.План лікування.
ІІІ.Інтерпретація параклінічних обстежень.
ІV.Додаткові методи дослідження.
V.Диференціальна діагностика.
Задача №11
Дитині 1,5 міс. При огляді дільничним педіатром відмічається значна істеричність шкіри, видимі слизові оболонки чисті. Стан дитини задовільний, сон не порушений. Грудне вигодовування, смокче в’яло, маса тіла 2500,0.
З анамнезу відомо, що дитина народилась передчасно, в сроці гестації 34-35 неділь, з масою 1500,0 під час вагітності відмічався токсикоз ІІ половини.
Ан. крові – Нв – 150 г/л, Е- 3,5*1012/л, к.п. – 0,8, Л – 7,2*1012/л, п – 4, с – 52, е – 3, л – 37, м – 4, ШОЕ – 5 мм/год. загальний білірубін 187 мкмоль/л, прямий - 2 мкмоль/л, непрямий – 285 мкмоль/л.
УЗД печінки – збільшена 1,5 см з під краю реберної дуги.
I. Попередній діагноз.
II. План обстеження
III. План лікування
IV. Диференційна діагностика
V. Інтерпретація параклінічних даних
Задача №12
Дитині 15 діб. Виписана з пологового будинку на 7 добу в задовільному стані, вигодовування грудне. При огляді дільничним педіатром відмічається іктеричність склер, шкіряних покривів, помірна пастозність обличчя, голова луноподібної форми. Вигодовування грудне. Смоктання в’яле, але по вимозі, часто, набирає повільно, маса – 4300,0.
Народилась дитина від жінки, яка страждає на цукровий діабет І типу, шляхом кесаревого розтину. Під час вагітності гестоз, анемія, в ІІ половині вагітності – підвищення t0 до 380 на протязі 5 діб. Маса при народженні 4200,0.
Аналіз крові: Нв – 160 г/л, Е- 4,2*1012/л, к.п. – 0,9, Л – 5*1012/л, п – 3, с – 58, е – 2, л – 29, м – 4, ШОЕ – 8 мм/год. Білірубін крові – загальний 220 мкмоль/л, прямий - 6 мкмоль/л, непрямий – 214 мкмоль/л. Цукор крові – 1,8 ммоль/л.
I. Попередній діагноз.
II. Диференційний діагноз
III. Тактика дільничного лікаря
IV. План обстеження
V. Інтерпретація параклінічних обстежень
Задача №13
Хлопчик 14років,з масою 40кг,3роки тому переніс вірусний гепатит В.Призначену лікарем дієту недотримував.Тиждень тому стан хворого погіршився:зявилася загальна слабкість,відчуття важкості та біль в правому підребірї,зниження апетиту,гіркота в роті,набряки,які спочатку локалізовувалися на ступнях,потім піднялися до середини стегна.При огляді:стан хлопчика важкий, відмічається блідість шкірних покривів,язик обкладений білим нальотом.На передній черевній стінці спостерігається розширення підшкірних вен та «судинні зірочки».Перкуторно над легенями ясний легеневий звук,дихання везикулярне.Тони серця ясні,ритмічні.АТ 115/70мм.рт.ст.Пульс 88 за хвилину.Пальпаторно живіт здутий,збільшений.Печінка при пальпації щільної консистенції,нижній край виступає з-під краю реберної дуги на 4-5см.Селезінка +1см.Симптом Пастернацького негативний з обох сторін.
Лабораторно:ЗАК:Нв-115г/л,еритроцити-3,6*1012/л,лейкоцити-7,2*109/л,КП-0,9,ШОЕ-.ЗАС:колір-пива,реакція-сл.кисла,прозорість-повна,питома вага-1025,білок-негат.,цукор-негат.,лейкоцити-2-3в п.з.,еритроцити-1-2 в п.з.,епітелій-1-2 в п.з.УЗД –збільшення діаметру просвіту ворітної та селезінкової вен.
І.Попередній діагноз
ІІ.План обстеження
ІІІ.План лікування
ІV.Ведучі синдроми
V.Диференційний діагноз
Задача №14
Дівчинка 15років,масою тіла 45кг,страждає цирозом печінки на протязі 1року.Поступила у приймальне відділення ВОДКЛ у вкрай важкому стані.Кілька годин тому виникла блювота з домішками крові.Свідомість збережена.Стан дитини погіршувався на протязі тижня,дитину турбувала загальна слабкість,нудота,зниження апетиту,набряки ніг.Обєктивно:загальний стан вкрай важкий.Шкіра і видимі слизові оболонки бліді,язик сухий,обкладений білим нальотом.Над легенями легеневий звук.Дихання везикулярне.Тони серця ослаблені,ритмічні.Пульс 110/хв..АТ 85/50мм.рт.ст.Живіт збільшений,на передній черевній стінці відмічається розширення підшкірних вен(«голова медузи»),та судинні зірочки.Пальпаторно живіт мякий,відмічається шум плескоту рідини.Печінка при пальпаці\ дрібногорбиста,перкуторно +5-7см.,селезінка +2-3см.На ногах набряки.Мочиться рідко.Випорожнення з тенденцією до проносів.
І.Попередній діагноз.
ІІ.План обстеження
ІІІ.План лікування.
ІV.Класифікація портальної гіпертензії.
V.Провідні синдромі.
Література
Основна:
1. Ахмедов Т.И., Белоусов Ю.В., Скумин В.А., Немедикаментозные методы реабилитации при заболеваниях желудочно — кишечного тракта у детей и подростков.- Х,:Консум. 2003.
2. Баранов А.А., Каганов Б.С., Учайкин В.Ф., Рейзис А.Р., Лечение хронических вирусных гепатитов B,C,D у детей /7 материалы научно — практической программы педиатров России.- М,2003
3. Белоусов Ю.В., Волошина Л.Г., Павленко Н.В., Солодовниченко И.Г., Бабаджанян О.М., Захворювання органів травлення у дітей (стандарти діагностики і лікування). Харків 2007
4. Лук'янова О.М., Денисова М.Ф., Тараховський М.Л. Критерії діагностики та принципи лікування хронічних захворювань гастродуоденальної зони у дітей. Київ 2000.
5. Лукьянова О.М., Денисова М.Ф., Белоусов Ю.В. Гастроэтерология детского возраста — проблемы и перспективы // Проблеми мед. Науки та освіти.- 2002.
6. Педіатрія: Підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів ІV рівня акредитації/ За ред.проф. О.В. Тяжкої/ Видання друге.- Вінниця: Нова книга. – 1096с.
7. Педиатрия: Национальное руководство: в 2т.- М.: ГЭОТАР – Медиа, 2009.- Т.2.-1024С.
8. Nelson Textbook of Pediatrics, 18/E, 2008, Vol.2, 3147p.
