Організація перевезень вантажів авіаційним транспортом

Тема 10. Основні елементи та особливості функціонування

Авіаційного транспорту

План

1. Організація перевезень вантажів авіаційним транспортом.

2. Обов’язкове страхування авіаційних суден.

 

Організація перевезень вантажів авіаційним транспортом.

Перевезення у повітряному сполученні визначаються Варшавською угодою, Повітряним кодексом України (1993 р.), Постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок повітряного сполучення через державний кордон України» (1995 р.), Положенням «Про порядок видачі Тимчасового дозволу на здійснення міжнародних польотів з (до) аеропортів (аеродромів), в яких відсутні пункти пропуску через державний кордон України» (1996 р.), наказом «Про організацію повітряних перевезень літерними та підконтрольними рейсами» (1997 р.), Положенням «Про проведення конкурсу на право отримання статусу національного повітряного перевізника» (1997 р.) та іншими нормативно-правовими документами.

Міжнародна асоціація повітряного транспорту (ІАТА) на регіональних конференціях встановлює: тарифи, знижки, розклад руху. Крім цього, ця міжнародна організація займається уніфікацією перевізних документів, уніфікацією порядку бронювання, розробкою принципів загальних умов перевезень та відношень авіапідприємств з агентами.

Правилами ІАТА передбачається можливість для перевізника укладати угоду про наскрізне перевезення з іншими авіакомпаніями, що дає відправникам вантажу можливість мати вибір маршруту і розкладу руху, а вантаж може перевозитись практично між будь-якими пунктами по одній накладної і наскрізному тарифу. При цьому у вантажній накладній звичайно вказується самий короткий маршрут. Якщо же це не зроблено, то вантаж буде відправлений по тому маршруту, який, на думку перевізника, забезпечує його найбільш швидку доставку.

При вирішенні питання про перевезення вантажу повітряним транспортом необхідно враховувати, яким літаком він буде відправлений пасажирським або спеціалізованим вантажним. За міжнародними правилами на рейсових пасажирських літаках до перевезення приймаються вантажі, маса одного місця яких не перевищує 200 кг, а габарити відповідають розмірам вантажного люку.

Перевезення важковагових та великогабаритних вантажів здійснюється спеціалізованими вантажними літаками, які мають вантажні люки і приміщення значних розмірів. Ці літаки обладнаними спеціальними засобами для навантаження, швартування і вивантаження.

Для здійснення чартерних рейсів (особливо з перевезень вантажів на міжнародних рейсах) оформлюється вантажна накладна міжнародного зразку. Вантажна накладна – перевізний документ, що видається перевізником і є доказом укладання договору на перевезення.

Вантажна накладна міжнародного зразку повинна бути заповнена відправником на англійській мові. Внесення у вантажну накладну (комплект, що включає 12 примірників) даних, що стосуються тарифів і зборів виконуються перевізником. Три примірника в комплекті є оригіналами і призначаються:

· оригінал № 1 – для перевізника, що видавав накладну. Є документальним свідоцтвом підписання перевізником і відправником договору на перевезення;

· оригінал № 2 – для одержувача. Слідує з вантажем до пункту призначення і видається одержувачу разом з вантажем;

· оригінал № 3 – для відправника. Видається відправнику і служить документальним доказом прийняття вантажу перевізником до перевезення і як документальне свідоцтво підпису перевізника і відправника під договором на перевезення.

Дев’ять інших примірників в комплекті є копіями і призначені для різних цілей.

Вантажна накладна може бути заповнена самим перевізником. І в цьому випадку буде вважатися, що перевізник діяв від імені відправника і за його дорученням. Якщо вручена разом з вантажем накладна не містить всіх необхідних даних або заповнена неправильно, перевізник має право зробити в ній необхідні доповнення або уточнення, що, однак, не є його обов’язком.

Накладна для повітряних вантажних перевезень служить як: доказ про укладання угоди на перевезення і прийняття вантажу для перевезення; відомість відправлених вантажів, куди вносяться перевізні документи, а при необхідності також фіксуються особливі умови відправника; документ для нарахування фрахту; страховий поліс, якщо укладено угоду про страхування через посередника-фрахтувальника; митний документ при вивозі, проїзді або ввезенні; підтвердження поставки.

Відповідальність за збитки (шкоду) під час повітряних вантажних перевезень поширюється на всі види завданої шкоди, що виникла у період, протягом якого вантаж знаходився в аеропортах чи на борту літака.