Позовна давність за договором міжнародної-купівлі продажу товарів

Позовна давність є інститутом цивільного права та застосовується до у цивільних та господарських відносинах.

Питання позовної давності у договорах міжнародної купівлі-продажу товарів врегулюванні Конвенцією про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів від 14.06.1974 р. та, яка набрала чинності для України з 01.05.1994 р. Згідно зі ст. 2 цієї Конвенції:a) договір купівлі-продажу товарів вважається міжнародним, якщо на момент укладення договору комерційні підприємства покупця та продавця перебувають у різних державах;b) та обставина, що комерційні підприємства сторін перебувають у різних державах, не береться до уваги, якщо це не випливає ні з договору, ні з ділових відносин, які мали місце до або в момент укладення договору або обміну інформацією між сторонами;c) якщо сторона в договорі купівлі-продажу має комерційні підприємства більш ніж в одній державі, комерційним підприємством вважатиметься те, яке, враховуючи обставини, відомих сторонам або передбачувані ними в момент укладення договору, мають найбільш тісний зв'язок з договором та його виконанням;d) якщо сторона не має комерційного підприємства, то береться до уваги її постійне місце перебування;e) не береться до уваги ні національна ознака сторін, ні їх громадянський або торговельний статус, ні громадянський або торговельний характер договору. Як бачимо, аналогічні положення містить Конвенція про договір міжнародної купівлі-продажу товарів 1980 р.Загальний строк позовної давності встановлюється у чотири роки. Особливістю Конвенція є можливість для сторін виключили її застосування.Ст. 10 передбачає, що право на позов, що випливає з порушення договору, виникає в той день, коли мало місце таке порушення. Право на позов, що випливає з дефекту або іншої невідповідності товару умовам договору, виникає від дня фактичної передачі товару покупцеві або його відмови прийняти товар. Право на позов, що ґрунтується на обмані, вчиненому до, під час укладення виникає від дня,коли обман був або міг бути розумно розкритий.Якщо продавець дав щодо товару пряму гарантію, строк дії якої обмежений певним періодом часу або в іншій спосіб, перебіг позовної давності по вимогам, що випливають з такої гарантії, починається від дня, коли покупець сповіщає продавця про факт, який став підставою для такої вимоги, але не пізніше закінчення строку дії гарантії. Перебіг строку позовної давності починається, наприклад, від дня вказаних вище випадків

Якщо боржник до закінчення строку позовної давності у письмовій формі визнає своє зобов'язання перед кредитором, то від дня такого визнання розпочинається новий чотирирічний строк давності позову. Сплата процентів або часткове виконання зобов'язання боржником тягне за собою ті ж самі наслідки, що й визнання зобов'язання за умови, що така сплата або таке виконання дає розумні підстави вважати, що боржник визнає це зобов'язання (ст. 20).

Якщо перебіг строку позовної давності не може бути припинений кредитором через незалежні від нього обставини і яких він не може виникнути або подолати, то строк позовної давності не буде вважатися тим, що минув, до закінчення одного року від дня припинення дії відповідної обставини.

Строк позовної давності та порядок його застосування не можуть бути змінені шляхом заяви або угоди між сторонами, за винятком випадків, коли боржник може в будь-який час протягом строку позовної давності продовжити цей строк шляхом письмової заяви на адресу кредитора (ст. 22).

Строк позовної давності в будь-якому випадку (переривання, зупинення) минає не пізніше, ніж через 10 років від дня, коли цей строк розпочався у визначених Конвенцією різноманітних випадках.