Тема 7. Спрощена система субєктів малого підприємництва

1. Суть спрощеної системи оподаткування, платники податку. (Ст.291)

2. Порядок визначення доходів та їх склад.(Ст.292)

3. Податковий (звітний) період.(Ст.294)

4. Порядок нарахування та строки сплати єдиного податку.(Ст.295)

5. Порядок видачі, отримання та анулювання свідоцтва платника єдиного податку.(Ст.299)

6. Ставки податку.(293)

 

Платники єдиного податку не є платниками таких податків і
зборів:
а) податок на прибуток підприємств; б) податок на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб - підприємців); в) податок на додану вартість з операцій з постачання товарів та послуг, місце надання яких розташоване на митній території
України, за винятком податку на додану вартість, що сплачується
юридичними особами, які обрали ставку оподаткування 6 відсотків; г) земельний податок, крім земельного податку за земельні
ділянки, що не використовуються для ведення підприємницької
діяльності; ґ) плата за користування надрами; д) збір за спеціальне використання води; е) збір за спеціальне використання лісових ресурсів; є) збір за провадження деяких видів підприємницької
діяльності;
Юридична особа чи фізична особа - підприємець може
самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа
відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється
платником єдиного податку в порядку, визначеному ПКУ.

Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену
систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі
групи платників єдиного податку:

1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не
використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний
продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять
господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і
обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує
150 000 гривень;

2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють
господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових,
платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або
продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за
умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких
критеріїв:

ü не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які
перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

ü обсяг доходу не перевищує 1 000 000 гривень.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб -
підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу,
оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31
КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з
виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та
побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння,
дорогоцінного каміння органогенного утворення та
напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці
належать виключно до третьої або п’ятої групи платників єдиного
податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для таких груп;

Для цілей цієї глави під побутовими послугами
населенню, які надаються першою та другою групами платників
єдиного податку, розуміються такі види послуг:

1) виготовлення взуття за індивідуальним замовленням;

2) послуги з ремонту взуття;

3) виготовлення швейних виробів за індивідуальним замовленням;

4) виготовлення виробів із шкіри за індивідуальним замовленням;

5) виготовлення виробів з хутра за індивідуальним замовленням;

6) виготовлення спіднього одягу за індивідуальним замовленням;

7) виготовлення текстильних виробів та текстильної галантереї за індивідуальним замовленням;

8) виготовлення головних уборів за індивідуальним замовленням;

9) додаткові послуги до виготовлення виробів за індивідуальним замовленням;

10) послуги з ремонту одягу та побутових текстильних виробів;

11) виготовлення та в'язання трикотажних виробів за індивідуальним замовленням;

12) послуги з ремонту трикотажних виробів;

13) виготовлення килимів та килимових виробів за індивідуальним замовленням;

14) послуги з ремонту та реставрації килимів та килимових виробів;

15) виготовлення шкіряних галантерейних та дорожніх виробів за індивідуальним замовленням;

16) послуги з ремонту шкіряних галантерейних та дорожніх виробів;

17) виготовлення меблів за індивідуальним замовленням;

18) послуги з ремонту, реставрації та поновлення меблів;

19) виготовлення теслярських та столярних виробів за індивідуальним замовленням;

20) технічне обслуговування та ремонт автомобілів,
мотоциклів, моторолерів і мопедів за індивідуальним замовленням;

21) послуги з ремонту радіотелевізійної та іншої аудіо- і відеоапаратури;

22) послуги з ремонту електропобутової техніки та інших побутових приладів;

23) послуги з ремонту годинників;

24) послуги з ремонту велосипедів;

25) послуги з технічного обслуговування і ремонту музичних інструментів;

26) виготовлення металовиробів за індивідуальним замовленням;

27) послуги з ремонту інших предметів особистого користування, домашнього вжитку та металовиробів;

28) виготовлення ювелірних виробів за індивідуальним замовленням; 29) послуги з ремонту ювелірних виробів;

30) прокат речей особистого користування та побутових товарів;

31) послуги з виконання фоторобіт;

32) послуги з оброблення плівок;

33) послуги з прання, оброблення білизни та інших текстильних виробів;

34) послуги з чищення та фарбування текстильних, трикотажних і хутрових виробів;

35) вичинка хутрових шкур за індивідуальним замовленням;

36) послуги перукарень;

37) ритуальні послуги;

38) послуги, пов'язані з сільським та лісовим господарством;

39) послуги домашньої прислуги;

40) послуги, пов'язані з очищенням та прибиранням приміщень
за індивідуальним замовленням.


3) третя група - фізичні особи - підприємці, які протягом
календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

ü не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які
перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 20 осіб;

ü обсяг доходу не перевищує 3 000 000 гривень;

4) четверта група - юридичні особи - суб'єкти господарювання
будь-якої організаційно-правової форми, які протягом календарного
року відповідають сукупності таких критеріїв:

ü середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб;

ü обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень.

5) п’ята група - фізичні особи - підприємці, які протягом
календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

ü не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які
перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена;

ü обсяг доходу не перевищує 20 000 000 гривень;

6) шоста група - юридичні особи - суб'єкти господарювання
будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом
календарного року обсяг доходу не перевищує 20000000 гривень.

При розрахунку загальної кількості осіб, які
перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку -
фізичною особою, не враховуються наймані працівники, які
перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю і пологами та у
відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого
законодавством віку.

Не можуть бути платниками єдиного податку:

1. Суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні
особи - підприємці), які здійснюють:

1) діяльність з організації, проведення азартних ігор; (набирає чинності з дня набрання чинності закону, що регулює питання діяльності у сфері грального бізнесу )

2) обмін іноземної валюти;

3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів
(крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях
до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним
продажем пива та столових вин);

4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і
дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім
виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та
побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння,
дорогоцінного каміння органогенного утворення та
напівдорогоцінного каміння);

5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації
корисних копалин місцевого значення;

6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім
діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими
агентами, визначеними Законом України "Про страхування"
сюрвейєрами, аварійними комісарами визначеними розділом III ПКУ

7) діяльність з управління підприємствами;

8) діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської
діяльності) та зв'язку (крім діяльності, що не підлягає
ліцензуванню);

9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату,
діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва,
предметами колекціонування або антикваріату;

10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів;

2. Фізичні особи - підприємці, які здійснюють технічні
випробування та дослідження (група 74.3 КВЕД ДК 009:2005)
діяльність у сфері аудиту;

3. Фізичні особи - підприємці, які надають в оренду
земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара,
житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких
перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди,
будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує
300 квадратних метрів;

4. Страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні
спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові
компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення,
інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені
законом; реєстратори цінних паперів;

5. Суб'єкти господарювання, у статутному капіталі яких
сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є
платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків;

6. Представництва, філії, відділення та інші
відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником
єдиного податку;

7. Фізичні та юридичні особи - нерезиденти;

8. Суб'єкти господарювання, які на день подання заяви
про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг,
крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії
обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Платники єдиного податку повинні здійснювати
розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані
послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або
безготівковій).

 

Доходом платника єдиного податку є:

1) для фізичної особи - підприємця - дохід, отриманий
протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі
(готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній
формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу
не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у
вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і
відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та
нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі
та використовується в її господарській діяльності;

2) для юридичної особи - будь-який дохід, включаючи дохід
представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий
протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі
(готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній
формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті.

При продажу основних засобів юридичними особами -
платниками єдиного податку дохід визначається як різниця між сумою
коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх
залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.

До суми доходу платника єдиного податку включається
вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів
(робіт, послуг).

Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги),
надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами
дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із
законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої
компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх
повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на
відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного
податку.

До суми доходу платника єдиного податку третьої та п'ятої
групи, який є платником податку на додану вартість, та платника
єдиного податку четвертої та шостої груп за звітний період також
включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк
позовної давності.

До суми доходу платника єдиного податку четвертої та шостої
груп за звітний період включається вартість реалізованих протягом
звітного періоду товарів (робіт, послуг), за які отримана
попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів,
визначених цим Кодексом.

У разі надання послуг, виконання робіт за договорами
доручення, транспортного експедирування або за агентськими
договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного
(агента).

Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у
гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти,
встановленим Національним банком України на дату отримання такого
доходу.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата
надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій
або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного
податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів
(робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої та п'ятої
групи, який є платником податку на додану вартість, та платника
єдиного податку четвертої та шостої груп датою отримання доходу є
дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк
позовної давності

Для платника єдиного податку четвертої та шостої груп датою
отримання доходу також є дата відвантаження товарів (виконання
робіт, надання послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у
період сплати інших податків і зборів, визначених цим ПКУ

У разі здійснення торгівлі товарами або послугами з
використанням торговельних автоматів чи іншого подібного
обладнання, що не передбачає наявності реєстратора розрахункових
операцій, датою отримання доходу вважається дата вилучення з таких
торговельних апаратів та/або подібного обладнання грошової
виручки.

У разі якщо торгівля товарами (роботами, послугами)
через торговельні автомати здійснюється з використанням жетонів,
карток та/або інших замінників грошових знаків, виражених у
грошовій одиниці України, датою отримання доходу вважається дата
продажу таких жетонів, карток та/або інших замінників грошових
знаків, виражених у грошовій одиниці України.

Не є доходом суми податків і зборів, утримані
(нараховані) платником єдиного податку під час здійснення ним
функцій податкового агента, а також суми єдиного внеску на
загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нараховані
платником єдиного податку відповідно до закону.

До складу доходу, визначеного цією статтею, не
включаються:

1) суми податку на додану вартість;

2) суми коштів, отриманих за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами платника єдиного податку;

3) суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі,
отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її
отримання, та суми кредитів;

4) суми коштів цільового призначення, що надійшли від
Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов'язкового державного
соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів,
у тому числі в межах державних або місцевих програм;

5) суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю
товару (робіт, послуг) - платнику єдиного податку та/або
повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт,
послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення
товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення
коштів;

6) суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт,
послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів,
встановлених цим Кодексом, вартість яких була включена до доходу
юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств або
загального оподатковуваного доходу фізичної особи - підприємця;

7) суми податку на додану вартість, що надійшли у вартості
товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених
(поставлених) у період сплати інших податків і зборів,
встановлених ПКУ;

8) суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або
учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого
платника;

9) суми коштів у частині надмірно сплачених податків і
зборів, встановлених цим Кодексом, та суми єдиного внеску на
загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що
повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних
цільових фондів;

10) дивіденди, отримані платником єдиного податку - юридичною
особою від інших платників податків, оподатковані в порядку,
визначеному ПКУ.

Право на застосування спрощеної системи оподаткування
в наступному календарному році мають платники єдиного податку за
умови неперевищення протягом календарного року обсягу доходу,
встановленого для відповідної групи платників єдиного податку.

При цьому якщо протягом календарного року платники першої -
третьої груп використали право на застосування іншої ставки
єдиного податку у зв'язку з перевищенням обсягу доходу,
встановленого для відповідної групи, право на застосування
спрощеної системи оподаткування в наступному календарному році
такі платники мають за умови неперевищення ними протягом
календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 5 пункту
291.4 статті 291ПКУ.

 

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного
податку першої та другої груп є календарний рік.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку
третьої-шостої груп є календарний квартал.

Податковий (звітний) період починається з першого
числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується
останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного)
періоду.

Для суб'єктів господарювання, які перейшли на сплату
єдиного податку із сплати інших податків і зборів, встановлених Податковим Кодексом перший податковий (звітний) період починається з
першого числа місяця, що настає за наступним податковим (звітним)
кварталом, у якому таким особам виписано свідоцтво платника
єдиного податку, і закінчується останнім календарним днем
останнього місяця такого періоду.

Для зареєстрованих в установленому порядку фізичних
осіб - підприємців, які до закінчення місяця, в якому відбулася
державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи
оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої
або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з
першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виписано
свідоцтво платника єдиного податку.

Для зареєстрованих в установленому законом порядку суб'єктів
господарювання (новостворених), які до закінчення місяця, в якому
відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної
системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для
третьої - шостої групи, перший податковий (звітний) період
починається з першого числа місяця, в якому відбулася державна
реєстрація.

Для суб'єктів господарювання, які утворюються в
результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника
податку, що має непогашені податкові зобов'язання чи податковий
борг, які виникли до такої реорганізації, перший податковий
(звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за
податковим (звітним) кварталом, у якому погашено такі податкові
зобов'язання чи податковий борг і подано заяву щодо обрання
спрощеної системи оподаткування.

У разі державної реєстрації припинення юридичних осіб
та державної реєстрації припинення підприємницької діяльності
фізичної особи - підприємця, які є платниками єдиного податку,
останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому
подано до органу державної податкової служби заяву щодо відмови
від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з припиненням
провадження господарської діяльності.

У разі зміни податкової адреси платника єдиного
податку останнім податковим (звітним) періодом за такою адресою
вважається період, у якому подано до органу державної податкової
служби заяву щодо зміни податкової адреси.

 

Платники єдиного податку першої і другої груп
сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не
пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного
податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період
(квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

У разі якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення
щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний
податок сплачується за такими ставками у порядку та строки,
визначені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 цього Кодексу.

Нарахування авансових внесків для платників єдиного
податку першої і другої груп здійснюється органами державної
податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного
податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо
періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової
втрати працездатності.

Платники єдиного податку третьої - шостої груп
сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після
граничного строку подання податкової декларації за податковий
(звітний) квартал.

Сплата єдиного податку здійснюється за місцем
податкової адреси.

Платники єдиного податку першої і другої груп, які не
використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати
єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час
відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка
(листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше
календарних днів.

Суми єдиного податку, сплачені відповідно до абзацу
другого пункту 295.1 і пункту 295.5 цієї статті, підлягають
зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою
платника єдиного податку.

Помилково та/або надміру сплачені суми єдиного податку
підлягають поверненню платнику в порядку, встановленому цим
Кодексом.

Єдиний податок, нарахований за перевищення обсягу
доходу, сплачується протягом 10 календарних днів після граничного
строку подання податкової декларації за податковий (звітний)
квартал.

У разі припинення платником єдиного податку
провадження господарської діяльності податкові зобов'язання із
сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього
дня (включно) календарного місяця, в якому до органу державної
податкової служби подано заяву щодо відмови від спрощеної системи
оподаткування у зв'язку з припиненням провадження господарської
діяльності.

 

 

5 Свідоцтво платника єдиного податку видається суб'єкту
господарювання, який подав до органу державної податкової служби
заяву щодо обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.Бланк свідоцтва платника єдиного податку є документом
суворого обліку. Облік бланків свідоцтв платників єдиного податку
здійснюється органами державної податкової служби. Свідоцтво платника єдиного податку видається
безстроково виключно суб'єкту господарювання або уповноваженій ним
особі та не може передаватися для провадження господарської
діяльності іншим особам.Платникам єдиного податку першої і другої груп, які
провадять кілька видів господарської діяльності, на які
встановлено різні ставки єдиного податку, видається одне свідоцтво
платника єдиного податку. Свідоцтво платника єдиного податку видається органом
державної податкової служби безоплатно протягом 10 календарних
днів з дня подання суб'єктом господарювання заяви. У разі втрати або зіпсуття свідоцтва платника єдиного
податку такому платнику видається дублікат свідоцтва в порядку,
встановленому цією статтею для видачі свідоцтва платника єдиного
податку. У разі відмови у видачі свідоцтва платника єдиного
податку орган державної податкової служби зобов'язаний надати
протягом 10 календарних днів з дня подання суб'єктом
господарювання заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути
оскаржена суб'єктом господарювання у встановленому порядку. Підставами для прийняття органом державної податкової
служби рішення про відмову у видачі суб'єкту господарювання
свідоцтва платника єдиного податку є виключно: 1) невідповідність такого суб'єкта господарювання вимогам
статті 291; 2) наявність у суб'єкта господарювання, який утворюється в
результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника
податку, непогашених податкових зобов'язань чи податкового боргу,
що виникли до такої реорганізації; Форма свідоцтва платника єдиного податку та порядок
видачі свідоцтва встановлюються центральним органом виконавчої
влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Встановлена центральним органом виконавчої влади, що
забезпечує формування державної фінансової політики форма
свідоцтва є обов'язковою до застосування на всій території
України. У свідоцтві платника єдиного податку зазначаються
такі відомості: 1) найменування суб'єкта господарювання, код за ЄДРПОУ (для
юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної
особи - підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника
податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для
фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в
установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного
номера облікової картки платника податків); 2) дані документа, що підтверджує державну реєстрацію
юридичної особи або фізичної особи - підприємця відповідно до
закону; 3) податкова адреса суб'єкта господарювання; 4) місце провадження господарської діяльності; 5) обрані фізичною особою - підприємцем першої та другої груп
види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010 6) дата (період) обрання або переходу на спрощену систему
оподаткування; 7) ставка єдиного податку та група платника податку; 8) дата виписки свідоцтва. До раніше виданого свідоцтва платника єдиного податку
в день подання платником єдиного податку заяви органом державної
податкової служби вносяться зміни щодо: 1) найменування суб'єкта господарювання (для юридичної особи)
або прізвища, імені, по батькові фізичної особи - підприємця, або
серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої
релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від
прийняття реєстраційного номера облікової картки платника
податків); 2) податкової адреси суб'єкта господарювання; 3) місця провадження господарської діяльності; 4) видів господарської діяльності. За бажанням платника єдиного податку раніше видане
свідоцтво може бути замінено у разі наявності у такого платника
податку обставин, визначених у ПКУ.До отримання нового свідоцтва платник єдиного податку
здійснює господарську діяльність на підставі раніше виданого
свідоцтва, яке повертається органу державної податкової служби у
день отримання нового свідоцтва. Оригінал свідоцтва платника податку зберігається у
платника податку та пред'являється працівникам контролюючих
органів, яким надано відповідні функціональні повноваження на
проведення перевірки. Копія свідоцтва платника податку повинна
розміщуватися на робочому місці найманого працівника. Свідоцтво платника податку анулюється за рішенням
органу державної податкової служби у випадках та у строки: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від
застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом
на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в
останній день календарного кварталу, в якому подано заяву щодо
такої відмови; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або
припинення підприємницької діяльності фізичною
особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання
органом державної податкової служби від державного реєстратора
повідомлення про проведення державної реєстрації такого
припинення; 3) несплати протягом двох послідовних кварталів у порядку,
встановленому ПКУ, податкового боргу, що виник у платника
єдиного податку, - в останній день календарного місяця, в якому
закінчився граничний строк погашення податкового боргу; 4) здійснення видів діяльності, які не дають права
застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності
вимогам організаційно-правових форм господарювання - в останній
день податкового (звітного) періоду, в якому здійснювалися такі
види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми; 5) перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у
трудових відносинах з платником єдиного податку, - в останній день
податкового (звітного) періоду, в якому допущено таке перевищення; 6) перевищення протягом податкового (звітного) кварталу
(календарного року) обсягу доходу, який дає право на застосування
спрощеної системи оподаткування в наступному податковому
(звітному) кварталі (календарному році), - в останній день
податкового (звітного) періоду, в якому відбулося таке
перевищення; 7) застосування платником єдиного податку іншого способу
розрахунків, ніж зазначені у ПКУ.Анульоване свідоцтво платника єдиного податку
підлягає поверненню до органу державної податкової служби, який
його видав, протягом 10 днів з дня анулювання. У разі виявлення органами державної податкової служби
під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку
вимог, встановлених цією главою, свідоцтво платника єдиного
податку анулюється за рішенням органу державної податкової служби
на підставі акта перевірки.У разі якщо після анулювання свідоцтва платника
єдиного податку не погашено податковий борг, який виник внаслідок
обставин, зазначених у пункті 299.15 цієї статті, погашення такого
податкового боргу здійснюється у порядку, встановленому главою 9
розділу II Податкового Кодексу.

Ставки єдиного податку встановлюються у відсотках
(фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати,
встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються
сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб -
підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від
виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2
до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати

Відсоткова ставка єдиного податку встановлюється у
розмірі:

Для третьої і четвертої груп платників єдиного
податку:

1) 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану
вартість згідно з ПКУ;

2) 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану
вартість до складу єдиного податку.

Для п’ятої і шостої груп платників єдиного податку:

1) 5 відсотків доходу - у разі сплати податку на додану
вартість згідно з Кодексом;

2) 7 відсотків доходу - у разі включення податку на додану
вартість до складу єдиного податку.

Ставка єдиного податку встановлюється для платників
єдиного податку першої - третьої і п’ятої груп у розмірі 15
відсотків:

1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у
підпунктах 1, 2, 3 і 5 пункту 291.4 статті 291 Кодексу (150 000, 1 000 000, 3 000 000 грн.);

2) до доходу, отриманого від провадження діяльності, не
зазначеної у свідоцтві платника єдиного податку, віднесеного до
першої або другої групи;

3) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу
розрахунків, ніж зазначений у цій главі;

4) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які
не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

Ставки єдиного податку для платників четвертої та
шостої груп встановлюються у подвійному розмірі ставок, визначених
пунктом 293.3 статті ПКУ:

1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у
підпунктах 4 і 6 пункту 291.4 статті 291 (5 000 000, 20 000 000 грн.)

2) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу
розрахунків, ніж зазначений у цій главі;

3) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які
не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

У разі здійснення платниками єдиного податку першої і
другої груп кількох видів господарської діяльності застосовується
максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких
видів господарської діяльності.

У разі здійснення платниками єдиного податку першої і
другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї
сільської, селищної або міської ради застосовується максимальний
розмір ставки єдиного податку, встановлений цією статтею для
відповідної групи таких платників єдиного податку.

Ставки, встановлені пунктами 293.3-293.5 цієї статті,
застосовуються з урахуванням таких особливостей:

1) платники єдиного податку першої групи, які у календарному
кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у
пункті 291.4 статті 291 Податкового Кодексу (150 000), з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або
третьої або п’ятої групи, або відмовляються від застосування
спрощеної системи оподаткування.

Такі платники до суми перевищення зобов'язані застосувати
ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за
календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

2) платники єдиного податку другої групи, які перевищили у
податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких
платників у пункті 291.4 статті 291 Податкового Кодексу (1 000 000), в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на
застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників
єдиного податку третьої або п'ятої групи, або відмовляються від
застосування спрощеної системи оподаткування.

Такі платники до суми перевищення зобов'язані застосувати
ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за
календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

3) платники єдиного податку третьої групи, які перевищили у
податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких
платників у пункті 291.4 статті 291 Податкового Кодексу(3 000 000), у наступному податковому (звітному) кварталі за поданою ними заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку п’ятої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати
ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за
календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

Платники єдиного податку четвертої та шостої груп, які
перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу,
визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 Податкового
Кодексу, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у
подвійному розмірі ставок, визначених пунктом 293.3 цієї статті
для четвертої та шостої груп. Платники четвертої групи в
наступному податковому (звітному) кварталі мають право за поданою
ними заявою перейти на застосування ставки єдиного податку,
визначеної для платників податку шостої групи, або відмовитися від
застосування спрощеної системи оподаткування у порядку,
встановленому цією главою. Платники шостої групи зобов’язані у
порядку, встановленому цією главою, перейти на сплату інших
податків і зборів, встановлених цим Кодексом.

Платники єдиного податку п’ятої групи, які перевищили у
податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких
платників у пункті 291.4 статті 291 Податкового Кодексу, до суми
перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15
відсотків, а також зобов’язані у порядку, встановленому цією
главою, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених
цим Кодексом.

4) ставка єдиного податку, визначена для третьої і четвертої
груп у розмірі 3 відсотки, а для п’ятої і шостої групи у розмірі 5
відсотків, може бути обрана:

а) суб'єктом господарювання, який зареєстрований платником
податку на додану вартість відповідно до розділу V Податкового Кодексу,
у разі переходу ним на спрощену систему оподаткування шляхом
подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування не
пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного
календарного кварталу;

б) платником єдиного податку третьої або четвертої групи,
який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5 відсотків, або
платником єдиного податку п'ятої або шостої групи, який обрав
ставку єдиного податку в розмірі 7 відсотків, у разі добровільної
зміни ставки єдиного податку шляхом подання заяви щодо зміни
ставки єдиного податку не пізніше ніж за 15 календарних днів до
початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова
ставка та реєстрації такого платника єдиного податку платником
податку на додану вартість у порядку, встановленому розділом V
Податкового Кодексу;

в) суб'єктом господарювання, який не зареєстрований платником
податку на додану вартість, у разі його переходу на спрощену
систему оподаткування шляхом реєстрації платником податку на
додану вартість відповідно до розділу V Податкового Кодексу і подання
заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування не пізніше
ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного
кварталу, в якому здійснено реєстрацію платником податку на додану
вартість;

5) у разі анулювання реєстрації платника податку на додану
вартість у порядку, встановленому розділом V Податкового Кодексу,
платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату єдиного
податку за ставкою у розмірі 5 відсотків (для платників єдиного
податку третьої або четвертої групи) або в розмірі 7 відсотків
(для платників єдиного податку п'ятої або шостої групи) або
відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування
шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку чи відмови
від застосування спрощеної системи оподаткування не пізніше ніж за
15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в
якому здійснено анулювання реєстрації платником податку на додану
вартість.

 

 


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: