double arrow

Національно-визвольний рух Опору.

1

Заняття 2. Рух Опору на українських землях в роки

Окупації. Звільнення України від німецьких

Загарбників.

План.

1. Радянський рух опору.

2. Національно-визвольний рух Опору.

3. Визволення українських земель

Радянський рух опору.

 

В українському антифашистському русі Опору існувало дві течії: радянський рух Опору (партизани і підпільники) та національно-визвольний рух Опору на чолі з ОУН.

Радянський рух Опору

Прагнув до відновлення статусу України у складі СРСР. Напри­кінці 1942 р. в Україні діяло 800 партизанських загонів. їх дії коор­динував Український штаб партизанського руху на чолі з Т.Строка- чем. Виникли великі партизанські загони і з'єднання на чолі з С.Ков- паком, М.Попудренком, О.Сабуровим, О.Федоровим, І. Боровиком, П.Вершигорою, М.Наумовим та іншими.

Формами боротьби партизан були:

· диверсії на комунікаціях ворога, знищення ліній зв'язку, до­ріг, мостів;

· розгром ворожих штабів;

· 4 диверсії на залізницях. Улітку 1943 р. розгорнулася операція "рейкова війна";

· рейди в тил ворога (найбільш відомий Карпатський рейд С.Ковпака).

В Україні діяло 23 підпільних обкоми КП(б)У; 9 підпільних об­комів комсомолу, які організовували диверсії, здійснювали розвіду­вальні операції.

Загальна чисельність партизан і підпільників в Україні за роки війни становила за різними джерелами від 500 тис. до 180-220 тис. осіб.

Найбільш масовою верствою населення, яка безвідмовно йшла за радянською владою, була молодь. У нацистському документі "Наслідки німецького управління в зоні групи армій "Південь" з цього приводу, зокрема, говориться: "...радянська молодь глибоко засвоїла положення більшовизму. З молоді склалася більшість акти­вістів боротьби за справу рад. Банди (партизани — авт.) утворюва­лися переважно з молоді".

Створення Українського штабу партизанського руху, координа­ція дій, матеріальна підтримка з Великої землі, застосування радян­ськими партизанами ефективних методів боротьби проти окупантів перетворили радянський партизанський рух на важливий чинник війни, фактично на справжній "другий фронт".

 

Національно-визвольний рух Опору.

Прагнув до відродження незалежної української держави.

До початку війни ОУН співробітничала з німцями. У німецькій армії був утворений "Легіон українських націоналістів". ОУН розрахо­вувала на сприяння Німеччини у відновленні української державності. Проте, спроба проголошення у Львові ЗО червня 1941 р. самостійної української держави не була підтримана Німеччиною. Гестапо заареш­тувало всіх членів новоствореного уряду на чолі з Я.Стецьком, керів­ника ОУН С.Бандеру. Проти ОУН розпочалися репресії. У відповідь ОУН почала створювати партизанські загони, які у жовтні 1942 р. об'єдналися під назвою Українська повстанська армія (УПА) на чолі з Романом Шухевичем (псевдонім - Тарас Чупринка). ОУН-УПА не припиняла також антирадянської і антипольської діяльності.

Розгорнутий терор проти західноукраїнських областей, членів ОУН, свавілля німецької адміністрації, грабунки, примусова праця, вивіз молоді до Німеччини - все це викликало і посилювало анти- німецькі настрої, які переростали у рух Опору, що з кожним днем ставав усе організованішим і діяльнішим.

УПА розраховувала лише на власні сили і підтримку місцевого населення. Мережа оунівського підпілля охопила не тільки західні, а і центральні, східні, південні райони України, де ОУН діяла під лозунгами: "Смерть Гітлеру!", "Смерть Сталіну!", "Радянська влада — без більшовиків!".

Водночас із боротьбою проти німецьких окупантів та радянських партизан УПА довелось вирішувати складну проблему українсько- польських відносим, які мали історичні коріння і час від часу за­гострювалися до збройної конфронтації.

Основними об'єктами партизанських дій з боку УПА були: німці та їх союзники;

· формування Армії Крайової та польське населення;

· 4 радянські партизанські загони, а згодом - підрозділи Черво­ної армії.

Намагаючись утвердити себе у західних регіонах України як "третя сила", УПА лише у жовтні-листопаді 1943 р. провела 47 боїв проти німців і 54 бої проти радянських партизан.

Слід зауважити, що в ОУН не було єдності щодо стосунків з німцями. Започаткований на Волині та Поліссі повстанський рух поширювався на інші регіони України. Чисельність УПА за різни­ми даними становила від 30-40 тис. до 100 тис. бійців.

Таким чином, Україна була охоплена масовим рухом Опору, але через глибокі ідеологічні суперечності між двома його течіями то­чилася жорстока боротьба.

Так, Карпатський рейд партизанського з'єднання С.Ковпака вліт­ку 1943 р. призвів до кривавих боїв мок оунівськими і радянськими партизанами. А весною 1944 р. біля Рівного УПА розбила автоколону штабу командуючого 1-м Українським фронтом генерала М.Вату- тіна, сам генерал був тяжко поранений і помер.

З приходом Червоної армії в Західну Україну ОУН, залишаю­чись на платформі незалежності, оголосила війну сталінському режи­му. Радянське командування для боротьби з УПА створило окрему армію НКВС. Боротьба сторін продовжувалася до середини 50-х рр. і носила надзвичайно жорстокий, кровопролитний характер.

 


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  


1

Сейчас читают про: