2017-12-16
441Оцінка вартості підприємства і бізнесу
Оцінка вартості підприємства – це процес визначення у грошовому вимірі його ціни з урахуванням реального доходу, який підприємство приносить у даний момент часу, та потенційного доходу, який воно здатне забезпечити у майбутньому.
Оцінка вартості підприємства як бізнесу та оцінка вартості підприємства як майнового комплексу дещо відрізняються. Тому оцінка підприємства як бізнесу полягає у тому, щоб з’ясувати, не у скільки обійдеться підприємство як майновий комплекс, а скільки коштують права власності, технології, конкурентні переваги, матеріальні та нематеріальні активи, які дають можливість заробляти доходи. При цьому враховуються не тільки витрати на створення або набуття активів у власність чи користування, а й сукупність ринкових факторів – рівень конкуренції, ступні ризику, існуючі контракти, позиції на ринку, ділова репутація тощо.
Оцінка вартості підприємства як бізнесу необхідна для:
- встановлення обґрунтованої ціни при переході права власності під час купівлі-продажу, реорганізації (злиття, розподілу, поглинання), ліквідації підприємства (бізнесу);
|
|
|
- укладення договорів оренди підприємства;
- отримання кредиту під заставу майна підприємства;
- страхування майна підприємства, визначення розміру відшкодування збитків страховиком;
- визначення бази оподаткування при розрахунку податку на майно підприємства;
- переоцінки основних фондів;
- прийняття інвестиційних рішень.
Основні підходи до оцінки вартості підприємства і бізнесу наведені у табл. 9.4.
Наведені підходи доповнюють один одного та використовуються паралельно. Слід звернути увагу, що через недосконалість ринкової інформації, спотворений характер конкуренції, нерозвиненість фондового ринку, а також з інших причин усі три підходи можуть дати різні показники вартості підприємства та бізнесу.
Таблиця 9. 4
Основні підходи до оцінки вартості підприємства і бізнесу
| Зміст підходу | Особливості застосування | Методи оцінки |
| Це знати | Це розуміти | |
| Ринковий (порівняльний або аналоговий) підхід – порівняння об'єкту, що оцінюється з аналогами, ринкова ціна яких відома. | Ринковий підхід використовується у таких випадках: - є можливість знайти компанію, аналогічну об’єкту оцінки за галузевою приналежністю; - існує ринок бізнесу, подібного тому, що оцінюється; - доступна фінансова інформація про об’єкти власності, які виступають аналогами (розмір дивідендів, вартість контрольного пакету, прибутки, активи тощо); - наявний розвинений фондовий ринок та відповідна інфраструктура (у тому числі фірми, що спеціалізуються на нагромаджені, аналізу та обробці цінової та фінансової інформації). | Метод фірми-аналога – вартість об’єкту визначається на основі цін, що склалися на фондовому ринку. Метод угод (продажу) – при визначенні вартості орієнтуються на ціни підприємства у цілому або контрольного пакету акцій. Метод галузевих коефіцієнтів – грошова оцінка проводиться шляхом встановлення співвідношення між ціною об’єкту-аналога та спеціально обраними фінансовими показниками (виручка, чистий прибуток за певний період тощо). |
| Витратний підхід (майновий) – оцінка підприємства здійснюється на основі поточної вартості його активів за вирахуванням зобов’язань. | Витратний підхід використовується у таких випадках: - оцінка новостворених підприємств, аналогова інформація про які відсутня; - оцінка об’єктів спеціального призначення, для яких міркування отримання доходу не є основою для інвестицій (лікарні, урядові будівлі); - продаж активів при ліквідації підприємства; - страхування майна підприємства; - оцінка неефективних, збиткових підприємств; - фондовий ринок не сформований, ринкова інформація відсутня; - у фірми відсутні постійні замовлення, довгострокові контракти; - значну частину активів складають фінансові активи (цінні папери, гроші). | Метод накопичених активів – оцінка підприємства здійснюється за ринковою вартістю активів. Балансовий метод – оцінка підприємства здійснюється за балансовою вартістю активів. Метод вартості заміщення – вартість об’єкту визначається як сума витрат на будівництво аналогового об’єкту. Метод вартості відновлення – вартість об’єкту визначається як сума витрат на будівництво точної копії об’єкту. Метод ліквідаційної вартості – вартість об’єкту визначається як різниця між доходами та видатками, які виникають під час продажу активів при ліквідації підприємства. |
| Дохідний підхід – вартість об’єкту оцінюється з позицій майбутніх доходів, які виникнуть в результаті його використання або можливого подальшого продажу. | Дохідний підхід використовується у таких випадках: - є можливість прогнозувати майбутні чисті доходи підприємства та грошові потоки; - оцінка «молодих» підприємств, які випускають перспективний продукт та володіють явними конкурентними перевагами у порівнянні з існуючими і потенційними конкурентами; - прийняття рішень про інвестування, оскільки інвестор купує не набір активів, а потік майбутніх доходів, який дозволяє йому окупити вкладені засоби і отримати прибуток. | Метод капіталізації доходу – величина доходу за один часовий проміжок перераховується у вартість підприємства за допомогою коефіцієнта капіталізації. Метод дисконтування грошових потоків – грошова оцінка підприємства як бізнесу здійснюється на основі поточної вартості майбутніх доходів. При цьому дисконтна ставка дорівнює нормі доходу за наявними альтернативними варіантами інвестицій. |
|
|
|
