Лабораторна робота №6. Тема: Типи личинок комах

Тема: Типи личинок комах

Мета: ознайомитись з типами личинок комах і визначити їх до ряду

Обладнання: лупи, мікроскопи, ванночки, голки, набори личинок з неповним та повним перетворенням.

1.Розглянути та замалювати різні типи личинок комах:

А)розглянути первинних личинок на прикладі личинок клопів.

Б)відмітити морфологічні риси схожості і відмінності зі стадією імаго.

В)розглянути вторинних неімагоподібних личинок на прикладі Твердокрилих, Лускокрилих. Замалювати.

Г)описати пристосування личинок до різних умов середовища.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Класифікація личинок по групах

Личинок комах звичайно відносять до двох основних груп: первинних (імагоподібних) і вторинних (неімагоподібних).

Первинні личинки мають велику зовнішню схожість з дорослими комахами (наявність складних очей, однаковий тип вусиків, ротовий апарат, ноги, схожий спосіб життя), відмінність в більшості випадків полягає у менших розмірах тіла, наявністю крилових зачатків замість крил і недорозвиненими органами розмноження.

Ця група личинок характерна для комах з неповним перетворенням: для більшості представників надрядів ортоптероїдних і геміптероїдних. Сюди ж відносяться личинки водяних комах – поденок, бабок, веснянок. Крім перекислених ознак, личинки відрізняються від дорослих комах тим, що мають деякі провізорні органи у вигляді трахейних зябер, сильно розвиненої нижньої губи тощо. Таких личинок називають наядами.

Вторинні личинки зовсім не схожі на дорослих комах: у них відсутні складні очі і зачатки крил, часто інший тип ротового апарату, ніж у імаго, більш гомогенну бідову сегментів тіла. Ця група личинок характерна для таких найбільш великих за чисельністю видів надрядів комах, як колеоптероїдні, нейроптероїдні і мекоптероїдні. Вся різноманітність вторинних личинок поділяється на три основних типи: камподеовидних, червоподібних і гусенецеподібних.

Камподеовидні личинки отримали свою назву за схожість до дорослих комах роду Campodea, що відноситься до ряду двохвісток, підкласу нижчих комах. Це дуже рухомі, часто темно забарвлені личинки з добре відокремленою прогнатичною головою і трьома парами грудних ніг. Тіло личинок часто ущільнене, з щільними склеритизованими покривами, нерідко із щетинками або навіть із членистими придатками на задньому кінці тіла.

Червоподібні личинки характеризуються червоподібною формою тіла, меншою, ніж личинки попереднього типу, рухливістю, найчастіше світло забарвлені, з різним ступенем відокремлення головної капсули і розвитком грудних ніг. Червоподібні личинки в свою чергу діляться на три групи: личинки з добре відособленою головою і трьома парами грудних ніг; личинки з добре відокремленою головою, але без грудних ніг; личинки з невідокремленою головою і без грудних ніг.

Гусенецеподібні личинки мають добре відокремлену головну капсулу, 3пари грудних ніг і 2-8 пар черевних (несправжніх) ніг. В залежності від кількості черевних ніг такі личинки поділяють на дві групи: личинки, що мають2-5 пари черевних ніг; псевдогусенеці, що мають 6-8 пар черевних ніг.

 

Лабораторна робота№7

Тема: Типи лялечок комах

Мета: Ознайомитись з типами лялечок комах

План

1.Розглянути та замалювати різні типи лялечок комах

2.Описати різні типи лялечок, які характерні для комах

Методичні рекомендації

Класифікація лялечок за типами

Фаза лялечки притаманна тільки комахам з повним перетворенням. Розпізнавання лялечок полегшується тим, що вони мають ряд ознак притаманних дорослій формі. Розрізняють три типи лялечок: відкриті, покриті і заховані.

Відкриті або вільні лялечки мають вільні, лише злегка прижаті до тіла імагінальні придатки і кінцівки (вусики, ноги, крила). Їх можна легко пошевилити або відвести в сторону препарувальною голкою.

Відкриті лялечки характерні для комах, що відносяться до рядів жуки, віялокрилі, сітчастокрилі, верблюдки, перетинчастокрилі, блохи, а також багатьом представникам двокрилих і деяким примітивним лускокрилим.

Покриті лялечки характеризуються тим, що їх кінцівки мають тверду доволі прозору оболонку, що утворена секретом личинки при останній линьці. При цьому імагінальні придатки і кінцівки звичайно добре помітні зовні, але щільно притиснуті до тіла. Покриті лялечки характерні майже усім лускокрилим, багатьом двокрилим, деяким жукам.

Заховані лялечки барильцевидну або яйцевидну форму тіла без придатків. Зовнішній покрив лялечки являє собою тверду і не скинуту личинкою останнього віку шкірку. Якщо відкрити зовнішній покрив, то всередині нього знаходиться звичайна відкрита лялечка. Оболонка лялечки відіграє роль кокона і називається несправжнім коконом, або пупарієм. Покрита лялечка зустрічається лише у вищих двокрилих.

У лялечок багатьох видів зустрічаються і інші захисні пристосування – кокони, земляні люльки, звернуте листя.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: