Робота № 1. Будова мікроскопа

Зміст лабораторно-практичних робіт.

 

 

№	ТЕМА ЗАНЯТТЯ	Форми і методи	Кількість
п/п		проведення занять	Годин
1.	Вивчення будови мікроскопа і правил	Лабораторна робота
	роботи з ним.
2.	Вивчення гістологічної будови тканин.	Лабораторна робота
3.	Вивчення будови скелета.	Лабораторна робота
4.	Вивчення з'єднань кісток.	Практичне заняття
5.	Препарування і вивчення м'язів.	Практичне заняття
6.	Вивчення будови шкіри та її похідних.	Практичне заняття
7.	Вивчення гістологічної будови органів	Лабораторна робота
	травлення.
8.	Вивчення будови і топографії органів	Практичне заняття
	травлення.
9.	Вивчення будови і топографії органів	Практичне заняття
	дихання.
10.	Вивчення гістологічної будови органів	Лабораторна робота
	сечовиділення.
11.	Вивчення будови і топографії органів	Практичне заняття
	розмноження самців і самок.
12.	Вивчення гістологічної будови органів	Лабораторна робота
	крово- і лімфообігу.
13.	Вивчення будови і топографії органів	Практичне заняття
	крово- і лімфообігу.
14.	Вивчення гістологічної будови нервової	Лабораторна робота
	системи і аналізаторів.
15.	Вивчення будови і топографії нервової	Практичне заняття
	системи і аналізаторів.
16.	Вивчення особливостей будови органів	Практичне заняття
	свійських птахів.
17.	Вивчення травних властивостей слини,	Лабораторна робота
.	шлункового соку, жовчі. Спостереження
	інфузорій рубця.
18.	Спостереження за прийомом корму і	Практичне заняття
	води тваринами.
19.	Лабораторні дослідження крові.	Лабораторна робота
20.	Спостереження роботи серця у жаби,	Лабораторна робота
	вивчення провідної системи серця,
	кровообігу.
21.   22.   23. 24.   25.   26.   27.   28. 29. 30.	Прослуховування тонів серця у тварин, дослідження пульсу. Визначення числа і типу дихання. Аускультація і перкусія легень. Вимірювання температури тіла у тварин. Визначення фізико-хімічних властивостей сечі. Дослідження сперми і яйцеклітини під мікроскопом. Приготування нервово-м'язового препарату. Дослідження рефлексів спинного мозку у жаб. Гальмування рефлексів. Дослідження рефлексів у с/г тварин. Вивчення властивостей аналізаторів. Вивчення впливу гормонів на органи жаби.	Практичне заняття   Практичне заняття   Практичне заняття Лабораторна робота   Лабораторна робота   Лабораторна робота   Лабораторна робота   Практичне заняття Лабораторна робота Лабораторна робота

 

В інструктивних картках вказано мету заняття, правила охорони праці та особистої гігієни, порядок і хід виконання роботи, препарати та обладнання, визначено, що студенти повинні знати і вміти після проведення заняття та дається завдання для самостійної роботи.

 

ІНСТРУКТИВНА КАРТКА № 1

Для проведення лабораторного заняття

З навчальної дисципліни

«анатомія і фізіологія сільськогосподарських тварин»

Тема: Вивчення будови мікроскопа. Вивченні правил роботи з мікроскопом. Техніка виготовлення гістопрепаратів. Вивчення будови клітини.

Робоче місце: лабораторія анатомії.

Тривалість заняття: 90 хвилин.

Мета заняття: вивчити будову мікроскопа, навчитись працювати з мікроскопом, вивчити будову клітини.

Правила охорони праці та особистої гігієни: працювати в спецодязі, дотримуватись правил роботи з мікроскопом, тримати робоче місце в чистоті.

Порядок виконання роботи:

1. Вивчити будову мікроскопа;

2. Вивчити правила роботи з мікроскопом;

3. Вивчити будову клітини.

 

Методичні вказівки з виконання роботи

 

Робота № 1. Будова мікроскопа.

Прилади та матеріали: мікроскоп з футляром, комплект окулярів і об’єктивів, світлофільтри, ганчірка, гістологічні препарати, щіточки для очищення лінз, окуляри- покажчики.

Мікроскоп – це оптичний прилад, який застосовують для вивчення невидимих простим оком клітин і тканин тваринного організму. За допомогою мікроскопа вивчають також гістологічну будову органів. Мікроскопи бувають електронні, які збільшують зображення предмета у десятки тисяч разів, і біологічні.

За допомогою мікроскопа можна вивчати лише прозорі препарати, крізь які про-ходить світло. Тому сучасні біологічні мікроскопи називаються світловими.

У біологічних мікроскопах розрізняють дві основні складові частини: оптичну і механічну.

Оптична частина мікроскопа. До оптичної частини мікроскопа відносять окуляр, об’єктив, освітлювач і дзеркало.

Окуляр – це система лінз, вправлених у спеціальну оправу. Його вставляють у верхній кінець оптичної труби. Під час дослідження препарату окуляр має бути обернений до ока спостерігача. Кожний окуляр має на пластмасовій оправі позначки (цифри), які показують, у скільки разів він збільшує. Окуляри мають такі позначки: 5, 7, 10, 15, 20.

Об’єктив складається з системи лінз, розміщених у циліндричній металевій оправі. На верхньому кінці об’єктив має гвинтову різь, за допомогою якої він загвинчується в нижній кінець оптичної трубки або в револьвер.

Цифри на верхньому кінці оправи об’єктива показують ступінь його збільшення. Мікроскоп має кілька об’єктивів різної сили, а саме: 8, 40, 90. Виготовляють також об’єктив із збільшенням 20, який дуже зручний для дослідження сперми, його використовують на станціях і пунктах з штучного осіменіння сільськогосподарських тварин.

Щоб визначити загальну кратність збільшення предмета під мікроскопом, потрібно показ окуляра помножити на показ об’єктива.

Наприклад, якщо показ окуляра 15, а об’єктива 8, то збільшення мікроскопа дорівнюватиме 15´8=120 разів. Змінюючи окуляр і об’єктив, можна, за потребою, змінювати кратність збільшення мікроскопа. Найпоширеніші мікроскопи з набором об’єктивів та окулярів, що дають можливість досягти збільшення досліджуваного предмета від 80 до 1300-1500 разів.

Освітлювач, або конденсор, розміщений під предметним столиком. Конденсор складається з кількох лінз, вмонтованих у спеціальну оправу. Конденсор спрямовує сконцентрований пучок променів на досліджуваний предмет. Підіймаючи і опускаючи конденсор відносно предметного столика, регулюють освітленість об’єкта.

У конденсор вмонтована діафрагма ірис, за допомогою якої звужується і розширюється отвір у діафрагмі, регулюючи у такий спосіб кількість світла, що падає на предмет. Під конденсором є спеціальний тримач для світлофільтрів. У простіших мікроскопах конденсора немає.

Дзеркало розміщене під предметним столиком і конденсором. Воно закріплене на вилкоподібному тримачі, що забезпечує рух його в усіх напрямках. Це дає можливість правильно встановити дзеркало відносно джерела світла, щоб забезпечити рівномірне освітлення поля зору. Дзеркало має дві поверхні: плоску й угнуту. Плоске дзеркало використовують при рівномірному денному освітленні, а угнуте – при штучному джерелі світла від електричної лампочки.

Механічна частина мікроскопа. До механічної частини мікроскопа відносять оптичну трубу, штатив і предметний столик.

Оптична труба (тубус) являє собою видовжену циліндричну трубку, яка рухомо з’єднана з штативом. У верхній кінець оптичної труби вставляється окуляр, у нижній – вгвинчується об’єктив.

У складних сучасних мікроскопах на нижній частині оптичної труби є спеціальний пристрій – револьвер, який складається з двох дисків. Один з них прикріплений нерухомо до оптичної труби, а другий, рухомий, має 3-4 отвори, куди вгвинчуються об’єктиви. Повертаючи нижній диск револьвера, можна швидко змінювати об’єктиви.

На задній частині оптичної труби є планочка з нарізкою. У нарізку заходять зубці кремальєри, або макрометричного гвинта. З допомогою цього гвинта можна піднімати й опускати тубус над предметним столиком. Так здійснюють грубу наводку на предмет.

Крім того, у колонку мікроскопа вмонтований мікрометричний гвинт, що забезпечує повільний рух тубуса і точне наведення на предмет. Мікрометричний гвинт дає змогу переміщувати тубус на невелику відстань. При одному оберті мікрогвинта тубус опускається або піднімається на 0,1 мм. Користуються цим гвинтом при дуже великих збільшеннях мікроскопа (об’єктив 90).

Штатив складається з ніжки і колонки. Ніжка має підковоподібну форму з опорними площинами знизу, які надають їй стійкості. Виріз, що є в ніжці, дає змогу повертати дзеркало в різних напрямках. Гвинтом (шарніром) штатив рухомо з’єднується з колонкою. Колонка має вигин, який використовують як ручку при переміщенні та встановленні мікроскопа на робочому місці. Внаслідок рухомого з’єднання штатив з колонкою всю верхню частину мікроскопа можна нахиляти під певним кутом. Це дозволяє працювати з мікроскопом сидячи. Однак не можна нахиляти мікроскоп при дослідженні рідких тканин (краплі крові, лімфи).

Предметний столик прикріплюється на колонці штатива. Має округлу або квадратну форму. В центрі столика є отвір, крізь який проходить пучок світлових променів. На поверхні предметного столика розміщені отвори для пружин-фіксаторів, що тримають препарат під час дослідження.

Предметний столик прикріплюється до колонки мікроскопа нерухомо або рухомо. Рухомий предметний столик переміщується за допомогою двох гвинтів, які знаходяться по боках столика. Завдяки цим гвинтам будь-яку точку досліджуваного предмета можна поставити в центр поля зору.