Керівництво до лабораторних робіт

Лабораторні заняття.

I. Правила роботи

студентів в лабораторіях електротехніки.

1. До приходу в лабораторію студент зобов'язаний підготуватись до виконання лабораторної роботи. Непідготовлені студенти до виконання робот не допускаються.

2. Суворо виконувати правила техніки безпеки в лабораторії.

3. При роботі в лабораторіях користуватися загальними вказівками по виконанню лабораторних робіт.

4. На першому занятті учбова група ділиться на бригади по 2-3 чоловіки. Склад бригад не змінюється до закінчення циклу робіт. На цьому ж занятті бригади знайомляться з графіком виконання робіт.

5. Після закінчення роботи привести своє робоче місце в належний стан – всі прилади, реостати, апаратуру, провідники скласти на місце та приставити до столу стільці. Робоче місце здати лаборанту.

6. Слід дбайливо відноситись до обладнання лабораторії.

В лабораторіях заборонено:

1. Залишати на лабораторних столах, стільцях і підвіконниках сторонні предмети (портфелі складаються на окремо виділеному місці).

2. Голосно розмовляти.

3. Переносити прилади з одного робочого місця на інше.

4. Виходити з лабораторії і переходити під час роботи від одного робочого місця до іншого без дозволу керівника занять.

5. Крутити без необхідності затиски і ручки перемикачі апаратури.

II. Правила техніки безпеки при роботах в лабораторіях електротехніки.

1. До виконання лабораторних робіт допускаються тільки студенти знайомі з цими правилами по техніці безпеки. Про ознайомлення студенти розписуються в спеціальному журналі.

2. До всіх щитів в лабораторіях підведена напруга 127/220 в, які е небезпечними для життя людини. Дотик до оголених струмопровідних частин апаратури, а також до ножів рубильників і затисків, які знаходяться під напругою, може привести до нещасного випадку.

3. Електричну схему збирати тільки при вимкнених автоматах на щитку робочого столу.

4. Положення обладнання на робочому місці повинно виключати можливість дотику до оголених струмопровідних частин при знятті показників приладів.

Всі зайві з‘єднувальні дроти і обладнання після закінчення складання схеми повинні бути прибрані з лабораторного столу.

5. Движки авто трансформаторів і потенціометрів перед включенням необхідно встановити в нульове положення.

6. Надійно закріплювати наконечники з‘єднувальних дротів при складанні схем для запобігання обривів електричних ланцюгів і коротких замикань.

7. Вмикання електричного ланцюга під напругу без дозволу керівника занять заборонено.

8. Вмикання і вимикання схеми проводити тільки правою рукою, ліва рука при цьому не повинна торкатись щитка або елементів схеми.

9. Всі перемикання і зміни в електроланцюгу проводити тільки при виключених автоматах і рубильниках.

10. Величина напруг і струмів, що використовується в апаратурі не повинна перевищувати допустимих для неї значень. За цим необхідно слідкувати в процесі виконання роботи.

11. При короткому замиканні або іншої несправності в схемі необхідно вимкнути автомат на щитку і сповістити керівника занять.

12. По закінченню роботи потрібно розрядити конденсатори, що приймали участь в роботі, коротким замиканням.

13. До не вистиглих спіралей реостатів не доторкатись.

III. Загальні вказівки по виконанню лабораторних робіт.

Виконання лабораторних робіт складається з деяких етапів:

Попередня підготовка, проведення експерименту, оформлення звіту, здача заліку.

I. Попередня підготовка до виконання лабораторних робіт.

При підготовці до чергового заняття лабораторії студенти повинні:

· опрацювати опис роботи що підлягає виконанню;

· засвоїти ціль короткі відомості з теорії, опис лабораторного устаткування, завдання і порядок виконання роботи;

· накреслити електричну схему для проведення експерименту;

підготувати таблиці для запису в них результатів експерименту.

При підготовці до першого заняття в лабораторії студенти знайомляться з загальними вказівками по виконанню лабораторних робіт та з описом лабораторного електрообладнання.

Перед початком занять викладач перевіряє готовність студентів до виконання лабораторної роботи.

Непідготовлені студенти до виконання робіт не допускаються.

Перш ніж приступити до складання електричного ланцюга, необхідно ознайомитись з лабораторним обладнанням, апаратурою та приладами, що використовуються в роботі.

Все обладнання потрібно розташувати на робочому місці так, щоб забезпечити зручність спостереження за показниками вимірювальних приладів і легкий доступ до апаратури, що потребує регулювання.

При складанні електроланцюгу потрібно керуватись такими правилами:

1. Спочатку складається головний послідовний ланцюг, починаючи з одного затиску джерела живлення і закінчуючи іншим його затиском. Потім до нього приєднуються паралельні гілки.

2. Потрібно приєднання до одного затиску вимірювального приладу більше двох провідників.

3. Вимірювальні прилади повинні бути встановленні в нормальному положенні, що відповідає знаку на їхній шкалі.

4. На вимірювальних приладах встановити необхідні границі вимірів.

Якщо прилад має декілька границь вимірів, а максимальне значення вимірювальної величини невідомо, то встановлюється не найбільша границя виміру яку потім можна буде зменшити.

5. Необхідно розрахувати і записати ціну поділки (постійну) вимірювального приладу, враховуючи прийняту границю його виміру.

Ціна поділки приладу визначається як відношення прийнятої границі його виміру до числа поділок всієї шкали.

Приклад I.

Амперметр типу Э59 має границі вимірів 2,5 і 5 а, а шкала розбита на 100 поділок.

При границі виміру 2,5 а ціна поділки буде

2,5 _{= 0,025 а/поділка}

При границі виміру 5а ціна поділки буде

5 = 0,05а/поділку

Приклад 2

Ватметр типу Д566 має границю виміру 750вт/що визначається виходячи з значення номінального току 5а і номінальної напруги 150в, вказаних у його затисках/, а шкала розбита на 150 поділок.

Ціна поділки ватметра буде:

750 = 5 вт /поділку

Примітка. Принципова схема вмикання ватметра показана на фіг.1. У ватметра типу Д566 затиски струменевої котушки, що вмикається в ланцюг послідовно, зазначені * I і 5а. Затиски котушки напруги, що вмикається в ланцюг паралельно, зазначені * U і150 V.

Затиски *I і * U називаються „ генераторними затисками” і з‘єднуються між собою перемичкою.

Якщо при вмиканні ватметра його стрілка відхилилась вліво то поворотом рукоятки перемикання напруги на корпусі приладу змінюється напрямок струму в одній з котушок ватметра і стрілка буде відхилятись в потрібному напрямку.

6. Стрілки вимірювальних приладів повинні бути встановленні на нульовій відмітці шкали за допомогою коректора, головка гвинта якого виведена на зовні корпуса приладу.

7. Опір повзункових реостатів потрібно ввести повністю (крім випадків обумовлених в керівництвах), що забезпечує мінімальне значення струму на цій ділянці ланцюга.

8. Покажчики движків автотрансформаторів і потенціометрів встановлюються на нульову відмітку шкали.

9. Номінальні струми апаратури і границі вимірів вимірювальних приладів вказаних на них, не повинні бути менше робочих струмів тих ділянок ланцюга де вони встановлені. Особливо потрібно слідкувати за своєчасним перемиканням шунтів ватметра.

10. Після закінчення складання ланцюга, з дотриманням всіх приведених правил, схема перевіряється керівником занять.

Включення ланцюга під напругу проводиться тільки з дозволу керівника занять.

Крім приведених загальних вимог, при складанні електричного ланцюга, повинні враховуватися вказівки, які приводяться в керівництві до кожної роботи.

Кожний студент повинен навчитись складати схеми. Тому при складанні схеми необхідно розподілити обов‘язки між членами бригади. Наприклад, один із членів бригади складає головний ланцюг, другий допоміжний і.т.д, інші члени бригади повинні їх контролювати. Якщо по ходу роботи потрібно скласти декілька схем, то обов‘язки міняються. Але кожний член бригади повинен обов‘язково перевірити всю схему після складання і повинен знати призначення і спосіб вмикання кожного елемента схеми. Перевірка повинна проводитись шляхом обходу спочатку головного контуру ланцюга, а потім і всіх паралельних ланцюгів. При складних схемах доцільно проводити додаткову перевірку всіх вузлів схеми.

Мал.1

 

 

IV. Опис лабораторного електрообладнання.

В цьому розділі приведено опис тієї частини електрообладнання, яка використовується в більшості лабораторних робіт.

Опис електрообладнання який зустрічається в окремих роботах, приведено в керівництвах до них.

 

Джерела живлення.

На кожному робочому місці – столі в лабораторії встановлені щітки з автоматичними вимикачами типу АК-50, неоновими лампами затискачами до яких підключається досліджуваний в лабораторній роботі ланцюг.

Щиток компактний, корпус виконаний з плексигласу, по формі нагадує збільшений в півтора рази настільний телефонний апарат.

До автоматичного вмикача підведене живлення від мережі до трифазного перемінного струму напругою 127-220в з частотою 50гц. В верхньому положенні автомат (так в подальшому для стислості будемо називати автоматичний вимикач) включений, на затискачі подається напруга, про що сигналізує світіння неонових ламп типу ТН 0,3, ввімкнених через обмежувальні опори 30-40 ком. Розцвітка світлофільтрів неонових ламп така: жовта – фаза а, зелена – фаза b і червона – фаза с.

Автомати забезпечують захист досліджуваних ланцюгів від можливих струмів перевантаження або короткого замикання.

Для підключення апаратури, що має заводські вилки наприклад осцилограф та інші, на щитку встановлені два гнізда з підведеною перемінною напругою 220в.

Плавна зміна напруги здійснюється лабораторними автотрансформаторними типу ЛАТР, що підключаються до вихідних затискачів щитка – малюнок 4.

Перед підключенням автотрансформатора до вихідного затиску щитка потрібно встановити показник рукоятки движка на проти відмітки „0” шкали.

Для отримання постійного струму випрямляч, складений на діодах типу Д303 по схемі двонапівперіодних виправлення-мал5.

Потрібно пам’ятати, що номінальний струм діодів 5а і в випадку його перевищення або при короткому замиканні діоди вийдуть з ладу.

В деяких лабораторних роботах в якості джерел живлення використовуються акумуляторні батареї які встановлюються на робочих місцях.

Керівництво до лабораторних робіт.

Робота ознайомча.