Методичні особливості викладання та підходи до вивчення матеріалу під час лабораторного заняття під керівництвом викладача

Під час викладення матеріалу, насамперед, необхідно акцентувати увагу, що осьовий скелет складається із окремих частин або сегментів, послідовно розміщених один за одним. Розрізняють повні та неповні кісткові сегменти. Повний кістковий сегмент є лише в грудному відділі та складається з трьох частин – хребця, пари ребер і сегмента груднини. Редукція повного кісткового сегмента починається вже в грудному відділі, так як каудально розміщені ребра зменшуються в розмірах і не досягають груднини. В шийному, поперековому і крижовому відділах ребра закладаються в ембріональному періоді, а їх зародки зростаються з поперечними відростками хребців, утворюючи різноманітної форми поперечнореберні відростки. Отже, неповний кістковий сегмент складається або лише з хребця (шийний, поперековий та крижовий відділи), або із хребця та пари ребер (грудний відділ).

Підкреслити, що ребро складається з довгого зігнутого кісткового ребра і реберного хряща.

Наголосити, що розрізняють три види ребер:

1. справжні (груднинні, стернальні) – costa verae (sternales) – перші сім-вісім пар ребер, які з’єднуються з грудниною реберними хрящами і утворюють з нею тугі, малорухливі суглоби;

2. несправжні (астернальні) – costa spuriae (asternales) – ребра, які безпосередньо з грудниною не з’єднуються;

3. висячі – costa fluctuans – дорсально прикріплюються до першого поперекового хребця, а вентрально, вільним кінцем, розміщуються в м’язах черевної стінки, не мають реберних хрящів.

Необхідно підкреслити, що хрящі астернальних ребер вентрально звужуються, послідовно прикріплюються до попередніх ребер зв’язками і разом з останнім кістковим ребром утворюють реберну дугу.

Користуючись схемою 15, більш детально зупинитися на видових особливостях будови ребер, звертаючи увагу, перш за все, на наступні характерні ознаки: форму тіла ребра та вигляд суглобової поверхні на горбку.

Схема 15.

Видові особливості ребер

Вид тварин Характерні ознаки
Форма тіла ребра Вигляд суглобової поверхні на горбку
Собака дуже увігнуті – обруче-подібні, тіло майже кругле опукла
Свиня тіло спіралеподібно скрив-лене, овальне, вентрально звужується плоска
Велика рогата худоба нерівномірна ширина тіла: хребцевий відділ ребра вужче груднинного, тобто тіло вентрально сильно розширю-ється сідлоподібна
Кінь ширина рівномірна по всій довжині незалежно від форми, яка змінюється від пластинчастої до циліндрич-ної плоска або дещо ввігнута

Акцентувати увагу, що кількість пар ребер відповідає кількості грудних хребців, тобто в собаки їх 13, свині – 14 (15), великої рогатої худоби – 13, коня – 18 (19).

Груднина утворює вентральну стінку грудної клітки, з’єднуючись з вентральними кінцями справжніх ребер. Для зручності і полегшення визначення видової приналежності груднини свійських тварин доцільно поділити на дві групи за спільною ознакою: А тіло кістки розташоване в середній сагітальній (медіанній) площині собака і кінь, Б тіло кістки розташоване у фронтальній (дорсальній) площині велика рогата худоба і свиня. При цьому, необхідно звертати увагу на форму груднини та ручки, з’єднання її з тілом (схема 16).

Схема 16.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: