Методичні особливості викладання та підходи до вивчення матеріалу під час лабораторного заняття під керівництвом викладача

На початку викладення матеріалу необхідно підкреслити, що лицевий відділ черепа є кістковою основою початкових шляхів апаратів травлення (ротової порожнини) й дихання (носової порожнини), а також вмістилищем для органів чуття (зору, нюху). До лицевого відділу скелета голови відносять парні (різцеву, носову, слізну, виличну, піднебінну, крилоподібну, верхньощелепну, нижньощелепну) та непарні (леміш, кістку рила та під’язиковий скелет) кістки.

Користуючись схемами 20 та 21, розглянути, які кістки лицевого відділу черепа формують остов носової і ротової порожнин.

Схема 20.

Кістки лицевого відділу черепа, які формують остов носової порожнини

Стінка носової порожнини Кістки, що формують стінку носової порожнини
Дах - носова кістка
Бічні стінки - носові пластинки верхньощелепної кістки - носові відростки різцевої кістки
Дно (кісткове підне-біння) - піднебінні відростки різцевої кістки - піднебінні відростки верхньощелепної кістки - горизонтальні пластинки піднебінної кістки
Задня стінка - решітчаста кістка
Вихід із носової по-рожнини в глотку (хоани) - піднебінна кістка - крилоподібна кістка - крилоподібний відросток клиноподібної кістки - леміш (розділяє хоани навпіл)
Вхід у носову поро-жнину - тіло і носові відростки різцевої кістки - носова кістка
Кістки всередині носової порожнини - носові раковини: дорсальна і вентральна - леміш - решітчаста кістка

Схема 21.

Кістки лицевого відділу черепа, які формують остов ротової порожнини

Стінка ротової порожнини Кістки, що формують стінку ротової порожнини
Дах (кісткове піднебіння) - піднебінні відростки різцевої кістки - піднебінні відростки верхньощелепної кістки - горизонтальні пластинки піднебінної кістки
Дно - нижньощелепна кістка
Кістки між гілками нижньощелепної кістки - під’язикова кістка

 

Звернути увагу на зміст таких понять як кісткове піднебіння, вилична дуга та кісткова орбіта або очна ямка.

Кісткове піднебіння, що є основою для твердого піднебіння, утворене піднебінними відростками різцевої кістки, піднебінними відростками верхньощелепної кістки та горизонтальними пластинками піднебінної кістки.

Вилична дуга розміщена між кістками лицевого та мозкового відділів черепа, утворена виличним відростком вискової кістки та висковим відростком виличної кістки. Вона є точкою закріплення деяких м’язів голови, а також кістковим орієнтиром для проведення новокаїнових блокад під час оперативних втручань.

Кісткова орбіта є вмістилищем зорового аналізатора. Відмітити, що в собаки та свині очна ямка не замкнута, так як лобова кістка не з’єднується з виличною дугою. У великої рогатої худоби та коня, навпаки, очна ямка замкнута, так як у великої рогатої худоби з’єднуються відростки лобових та виличних кісток, а в коня – відростки лобових та вискових кісток. Користуючись схемами 22, 23, 24 розглянути, якими кістками утворена кісткова орбіта в різних видів свійських тварин.

Схема 22.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: