Перевірка теоретичних знань

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ З ДИСЦИПЛІНИ

 
 


Для студентів напрямів підготовки 6.030503 «Міжнародна економіка»

Та 6.030601 “Менеджмент” усіх форм навчання

Затверджено

на засіданні кафедри менеджменту

і міжнародного підприємництва

Львів 2010

 

 

Соціально-економічна діагностика в умовах глобалізації: методичні вказівки для самостійної роботи студентів напрямів підготовки 6.030503 «Міжнародна економіка» та 6.030601 “Менеджмент” усіх форм навчання / Укл. О.Є. Кузьмін, О.Г. Мельник, Н.Я. Петришин, В.Й. Жежуха. – Львів: НУ «Львівська політехніка», ІНЕМ, каф. ММП, 2010. – 28 с.

 

Укладачі: Кузьмін О.Є. Мельник О.Г. Петришин Н.Я. Жежуха В.Й.  

 

 

Відповідальна за випуск: Барвінська Є.С., канд. екон. наук, доцент кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва Національного університету «Львівська політехніка»  

 

Рецензенти: Алєксєєв І.В.,д.е.н, професор, завідувач кафедри фінансів Навчально-наукового інституту економіки і менеджменту Національного університету «Львівська політехніка»
  Скибінський О.С.,канд. екон. наук, доцент кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва, декан базової вищої освіти Навчально-наукового Інституту економіки і менеджменту Національного університету «Львівська політехніка»

 


ЗМІСТ

 

ВСТУП…….…………………………………………………………………..............  
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ……………..............................................................  
ПЕРЕВІРКА ТЕОРЕТИЧНИХ ЗНАНЬ…………………………………………...  
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ……………………………………………………………....  
ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ………………….………………………………………  
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………..  

 

 


ВСТУП

 

Методичні вказівки для самостійної роботи студентів з дисципліни «Соціально-економічна діагностика в умовах глобалізації» передбачені для студентів напрямів підготовки 6.030503 «Міжнародна економіка» та 6.030601 “Менеджмент” усіх форм навчання. Вказаний матеріал розроблений для того, щоб максимально сприяти оволодінню студентами теоретичних знань, отриманих на лекційних заняттях з курсу. Разом з тим, ключовою ціллю методичних рекомендацій є розвиток у студентів практичних вмінь та навичок у сфері соціально-економічної діагностики в умовах глобалізації

У структурі методичних вказівок для перевірки рівня отриманих знань наведено ряд контрольних запитань. Крім того, пропонується комплекс тестових завдань різного рівня складності, що допоможуть студентам на початковому рівні зрозуміти прикладне значення вивченого теоретичного матеріалу. А розв’язання ситуаційних вправ та задач дасть змогу на належному рівні підготувати студентів до вирішення завдань різного рівня складності, що виникають при здійсненні соціально-економічної діагностики на підприємствах в реальних умовах сьогодення.

 


КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

 

  1. Сутність соціально-економічної діагностики діяльності підприємств.
  2. Погляди на трактування діагностики.
  3. Проблеми, пов’язані із впровадженням соціально-економічної діагностики в організації.
  4. Результативність впровадження соціально-економічної діагностики в умовах глобалізації.

5. Досвід впровадження соціально-економічної діагностики на вітчизняних та іноземних підприємствах.

  1. Основні користувачі інформації, отриманої внаслідок здійснення соціально-економічної діагностики.
  2. Класифікація видів діагностики та характеристика різновидів.
  3. Місце соціально-економічної діагностики в системі управління підприємством.
  4. Принципи соціально-економічної діагностики.
  5. Зарубіжні методи та моделі соціально-економічної діагностики діяльності підприємств (моделі Нортона-Каплана, Мейсела, Дюпона, Лінча, Кросса тощо).

11. Структура типової системи соціально-економічної діагностики.

12. Суб’єкти та об’єкти діагностики.

13. Технологія здійснення соціально-економічної діагностики.

  1. Бізнес-індикатори: сутність та види.
  2. Критерії діагностики: сутність та види.
  3. Функції діагностики.
  4. Цілі діагностики.
  5. Інформаційне забезпечення соціально-економічної діагностики.
  6. Принципи добору бізнес-індикаторів у систему соціально-економічної діагностики.
  7. Чинники, які визначають характер та особливості системи соціально-економічної діагностики на підприємстві.
  8. Основні недоліки чинної нормативно-правової бази у сфері соціально-економічної діагностики.
  9. Напрями удосконалення нормативно-правової бази у сфері соціально-економічної діагностики.
  10. Класифікація цілей діагностики.
  11. Класифікація діагностичних бізнес-індикаторів.
  12. Суперечності розрахунку фінансово-економічних показників у чинній нормативно-правовій базі.
  13. Суперечності критеріального забезпечення у чинній нормативно-правовій базі.
  14. Матричне моделювання цільового вибору репрезентативних бізнес-індикаторів.
  15. Сутність та призначення таблиці-вказівника.
  16. Механізм формування та використання матричної моделі цільового вибору бізнес-індикаторів залежно від діагностичних цілей.
  17. Інформаційні джерела матричної діагностики.
  18. Сутність фінансового стану підприємства.
  19. Ендогенні та екзогенні чинники, які визначають фінансовий стан підприємства.
  20. Недоліки чинних підходів до діагностики фінансового стану.
  21. Основні індикатори діагностики фінансового стану підприємства.
  22. Індикатори рентабельності.
  23. Індикатори ділової активності.
  24. Індикатори ліквідності.
  25. Індикатори фінансової незалежності.
  26. Типи фінансового стану.
  27. Основні проблеми, що зумовлюють погрішення параметрів фінансового стану.
  28. Моделі взаємозв’язків між фінансовими індикаторами.
  29. Індикатори оцінювання фінансового потенціалу машинобудівного підприємства.
  30. Індикатори діагностики кредитоспроможності підприємства.
  31. Банкрутство підприємства з економічної та юридичної точок зору.
  32. Процедура банкрутства в Україні.
  33. Пріоритетність погашення боргів при банкрутстві.
  34. Ознаки банкрутства.
  35. Діагностика на основі комплексних факторних моделей.
  36. Діагностика на засадах якісних методик (бальних систем оцінювання).
  37. Діагностика загрози банкрутства на засадах індикаторів.
  38. Експрес-діагностика загрози банкрутства.
  39. Використання теорії нечіткої логіки для експрес-діагностики загрози банкрутства підприємств.
  40. Конкурентоспроможність підприємства: сутність та основні складові.
  41. Методи діагностики конкурентоспроможності підприємства.
  42. Діагностика конкурентоспроможності продукції підприємства.
  43. Складові інвестиційної привабливості підприємства.
  44. Інтерпретаційна діагностика інвестиційної привабливості підприємства.
  45. Розвиток як багатоаспектна категорія.
  46. Комплексна діагностика розвитку підприємства.

 

ПЕРЕВІРКА ТЕОРЕТИЧНИХ ЗНАНЬ

 

Чи погоджуєтесь Ви з нижченаведеними твердженнями:

1. Основною ціллю соціально-економічної діагностики в організації є контролювання платежів.

2. Комплексне впровадження соціально-економічної діагностики на підприємстві дає змогу повністю замінити систему управління ним.

3. Соціально-економічна діагностика націлена на формування структурованого інформаційного масиву даних для прийняття управлінських рішень.

4. Основним принципом соціально-економічної діагностики діяльності підприємства є системність.

5. Етіологічна діагностика передбачає початкове вивчення симптомів ситуації, а надалі дослідження чинників, що їх зумовили.

6. Соціально-економічна діагностика в системі менеджменту підприємства фігурує лише при реалізації функції контролювання.

7. Модель Нортона-Каплана передбачає діагностику підприємства за 4-ма проекціями: споживачі, фінанси, бізнес-процеси, навчання та розвиток.

8. Модель Дюпона передбачає діагностику підприємства за показниками рентабельності активів та/або власного капіталу.

9. Глобалізація на сучасному етапі зумовлена міжнародним розподілом та спеціалізацією праці.

10. Основним завданням соціально-економічної діагностики є розроблення адекватних управлінських рішень.

11. Суб’єктами діагностики можуть виступати як представники внутрішнього середовища, так і представники зовнішнього середовища.

  1. Критерії діагностики – це показники, за допомогою яких здійснюється цільове оцінювання підприємства.
  2. Ідентифікаціна функція діагностики має на меті ідентифікацію існуючого поточного стану функціонування підприємства, а також його ретроспективного та перспективного станів.
  3. До теоретичних діагностичних методів належать такі: експеримент, експертиза, розрахунки, вимірювання.
  4. До неформалізованих методів діагностики належать статистичні, бухгалтерські, економіко-математичні методи.
  5. Критерії діагностики можуть встановлюватись на засадах фактичних, розрахунково-аналітичних та аналогових методів.
  6. Індикатори – це ключові показники, які формують орієнтири та відображають тенденції розвитку підприємства.
  7. Технологія соціально-економічної діагностики відображає послідовність її реалізації та засоби здійснення діагностики.
  8. Технологія соціально-економічної діагностики охоплює підготовчу, основну, проміжну та завершальну стадії.
  9. Суб’єктами діагностики є підприємство, його підрозділи, сфери діяльності, ланки, структура управління.

21. У чинній нормативно-правовій базі, яка стосується соціально-економічної діагностики діяльності підприємств, немає жодних розбіжностей стосовно розрахунку коефіцієнта Бівера.

22. Коефіцієнти фінансової стійкості, стабільності та незалежності є тотожними.

23. Власні оборотні кошти можна розраховувати за допомогою двохі підходів: різниця власного капіталу та вартості необоротних активів; різниця оборотних активів та сукупного позикового капіталу.

24. У чинній нормативно-правовій базі, яка стосується соціально-економічної діагностики діяльності підприємств, для ідентичних показників часто пропонуються відмінні критерії оптимальності.

25. Таблиця-вказівник демонструє інформаційні джерела отримання значень про бізнес-індикатори.

26. Елементні діагностичні цілі передачають оцінювання різноманітних видів діяльності підприємства.

27. Комплексні діагностичні цілі передачають оцінювання інвестиційної привабливості та розвитку підприємства.

28. Часткові діагностичні цілі передбачають оцінювання конкурентоспроможності підприємства.

29. Оцінювання зовнішньоекономічної діяльності підприємства здійснюється в межах досягнення часткової діагностичної цілі.

30. Елементні діагностичні цілі є цілями вищого порядку.

31. Фінансовий стан підприємства – це сукупність фінансових характеристик, параметрів функціонування, що склались у відповідних умовах функціонування.

32. Показники рентабельності відображають платоспроможність підприємства.

33. Індикатори ділової активності відображають прибутковість підприємства.

34. Кризовий фінансовий стан демонструє певні негативні, але не загрозливі, тенденції в окремих сферах фінансового стану.

35. Фінансовий потенціал – це сукупність наявних фінансових ресурсів та можливостей щодо їхнього залучення, позики, нарощення та відтворення з метою досягнення цілей підприємства.

36. Кредитоспроможність підприємства відображає його здатність вчасно та у повному обсязі повертати залучені кредитні ресурси.

37. Кредитну історію відображають показники рентабельності.

38. Індикатори рентабельності відображають відповідальність підприємства

39. Згідно з Положенням НБУ виокремлюють 5 класів позичальників.

40. Згідно з Національною рейтинговою шкалою короткострокових кредитних рейтингів виокремлюють 6 класів позичальників.

 

 

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

 

Виберіть одну або декілька правильних відповідей на запитання та обґрунтуйте їх:

1) Соціально-економічна діагностика в умовах глобалізації передбачає:

а) визначення цілей, завдань та методів розроблення управлінських рішень;

б) планування, організування, мотивування, контролювання, регулювання діяльності підприємства;

в) визначення бізнес-індикаторів та критеріїв діагностики;

г) формування структурованого масиву інформаційних даних для подальшого прийняття управлінських рішень.

2) Економічна діагностика від економічного аналізу відрізняються:

а) масштабністю;

б) інформаційним забезпеченням;

в) інструментарієм здійснення;

г) характером реалізації.

3) Основними причинами, що зумовлюють необхідність впровадження соціально-економічної діагностики на підприємствах – суб’єктах ЗЕД є:

а) вирішення проблем із платоспроможністю підприємства;

б) низька кваліфікація працівників;

в) застаріла технологія виробництва;

г) відсутність об’єктивної інформації для прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

4) Найбільш результативним є впровадження та використання соціально-економічної діагностики на:

а) великих підприємствах;

б) малих підприємствах;

в) середніх підприємствах;

г) асоціаціях.

5) Соціально-економічна діагностика створює для підприємства такі переваги:

а) забезпечує цільове використання та економію ресурсів організації;

б) вирішує проблеми технічного переоснащення;

в) сприяє модернізації основних виробничих фондів;

г) підвищує якість та обсяги інформаційного забезпечення прийняття управлінських рішень.

6) До принципів соціально-економічної діагностики на підприємствах відносять:

а) системність;

б) методичність;

в) методологічну обґрунтованість;

г) теоретичну спрямованість.

7) Принцип часової погодженості у діагностиці передбачає:

а) існування часового лагу між впровадженням діагностики та отриманням результатів;

б)врахування усіх елементів, компонентів, чинників;

в) поєднання різнотипних та різнорівневих даних;

г)врахування часової погодженості діагностики у сенсі періоду, систематичності та періодичності, своєчасності та оперативності здійснення.

8) Модель Нортона-Каплана передбачає діагностику підприємства за такими проекціями:

а) фінанси, бізнес-операції, споживачі, навчання та розвиток;

б) фінанси, бізнес-операції, споживачі, кадри;

в) фінанси, техніка та технологія, соціальне забезпечення;

г) фінанси, економіка, техніка, кадри.

9) Модель Дюпона передбачає діагностику підприємства за такими показниками:

а) рентабельність активів;

б) фінансовий леверидж;

в) співвідношення заборгованостей;

г) коефіцієнт цільовості довгострокових вкладень.

10) Які рубрики рекомендовано включати у французьку діагностичну систему «tableau de bord»:

а) технічні умови виробництва;

б) навчання та розвиток;

в) фінансова стабільність;

г) загроза банкрутства.

11) Система перманентної соціально-економічної діагностики – це:

а) система періодичного оцінювання результатів діяльності;

б) система разового оцінювання об’єкта діагностики у нестандартних умовах;

в) система постійного, як правило, автоматичного, нагляду за параметрами об’єкта діагностики;

г) моніторинг.

12) Система етіологічної діагностики - це:


а) система діагностики, яка ґрунтується на дослідженні причинно-наслідкових зв’язків, вивчаючи насамперед чинники середовища функціонування та їхній вплив на параметри функціонування підприємства;

б) система діагностики, яка базується на первинному дослідженні результатів функціонування підприємств з подальшим аналізуванням причин, що їх зумовили;

в) система діагностики, яка базується на даних, отриманих внаслідок проведення спеціальних досліджень;

г) система діагностики иідві діяльності, підрозділів підприємства.

13) Система соціально-економічної діагностики - це:


а) сукупність суб’єктів, цілей, об’єктів діагностики, технології, методів, методик, бізнес-індикаторів, критеріїв діагностики, які у взаємодії забезпечують виконання цільових діагностичних функцій;

б) комплекс елементів та їхніх властивостей, взаємодія між якими зумовлює виникнення якісно нової цілісності;

в) сукупність певних універсальних складових одиниць-елементів, які перебувають у певних співвідношеннях між собою;

г) складний об’єкт, який є множиною елементів.

14) За формою відображення виокремлюють такі методи діагностики:


а) кількісні, якісні;

б) фактологічні, розрахунково-аналітичні, документальні;

в) аналіз, синтез;

г) уніфіковані, вузькоспеціалізовані.

15) За способом вираження виокремлюють бізнес-індикатори:


а) натуральні, вартісні;

б) агреговані, одиничні;

в) абсолютні, відносні;

г) індивідуальні, типові.

16) За характером встановлення виокремлюють критерії:

а) дискретні, інтервальні;

б) універсальні, спеціалізовані, спеціальні;

в) формалізовані, неформалізовані;

г) рекомендаційні, інформаційні.

17) До неформалізованих методів діагностики належать:

а) статистичні;

б) бухгалтерські;

в) експертні;

г) лабораторний аналіз.

18) На вибір методів діагностики впливають такі чинники:

а) інформаційне забезпечення діагностики;

б) критерії діагностики;

в) бізнес-індикатори;

г) технологія діагностики.

19) Технологія діагностики охоплює такі стадії:

а) підготовча, проміжна, пост проміжна, кінцева;

б) підготовча, основна, завершальна;

в) попередня, поточна, заключна;

г) початкова, кінцева.

20) До функцій діагностики належать:

а) інформаційна, аналітична, ідентифікаційна;

б) фактологічна, нормативна;

в) формалізована, неформалізована;

г) монокритеріальна, полікритеріальна.

21) До елементних діагностичних цілей відносять:

а) оцінювання фондовіддачі;

б) оцінювання збутової діяльності;

в) оцінювання конкурентоспроможності;

г) оцінювання розвитку підприємства.

22) До часткових діагностичних цілей відносять:

а) оцінювання коефіцієнта покриття;

б) оцінювання майнового стану;

в) оцінювання фінансового левериджу;

г) оцінювання коефіцієнта Бівера.

23) До комплексних діагностичних цілей відносять:

а) оцінювання рентабельності виробництва;

б) оцінювання інвестиційної привабливості;

в) оцінювання зовнішньоекономічної діяльності;

г) оцінювання фінансового стану.

24) Таблиця-вказівник містить інформацію про:

а) методики розрахунку відповідних бізнес-індикаторів;

б) перелік бізнес-індикаторів та інформаційні джерела щодо їхніх значень;

в) критерії діагностики;

г) формули обчислення показників.

25) Механізм формування уніфікованої матричної моделі вибору репрезентативних бізнес-індикаторів передбачає:

а) розроблення таблиці-вказівника та систематизацію діагностичних цілей;

б) формування інформаційної бази даних за діагностичними цілями;

в) вибір згідно з матричною моделлю індикаторів залежно від цілей;

г) розрахунок інтегральних показників.

26) Діагностика розвитку підприємства здійснюється в межах реалізації діагностичної ціллі:

а) елементної;

б) часткової;

в) комплексної;

г) проміжної.

27) За змістом цілі діагностики поділяються на:

а) елементні, часткові, комплексні;

б) фінансово-економічні, технологічні, кадрові, соціальні, інформаційні тощо;

в) основні, допоміжні;

г) попередні, кінцеві.

28) Норми – це:

а) стандарти діяльності;

б) нормативи;

в) критерії;

г) встановлені величини, що характеризують витрати праці, сировини та матеріалів, використання засобів праці, організування виробництва, фінансову стійкість в умовах найраціональнішого релевантного діапазону ділової активності.

29) Фінансовий стан підприємства відображає:


а) лише його рентабельність;

б) лише його ділову активність;

в) майновий стан;

г) рентабельність, ділову активність, фінансову стійкість, ліквідність підприємства.


30) До індикаторів ліквідності належать:


а) коефіцієнт покриття;

б) коефіцієнт автономії;

в) коефіцієнт оборотності активів;

г) коефіцієнт рентабельності виробництва.


31) До індикаторів фінансової незалежності відносять:


а) коефіцієнт фінансового левереджу;

б) коефіцієнт миттєвої платоспроможності;

в) фондовіддача;

г) коефіцієнт рентабельності реалізації.


32) До індикаторів ділової активності належать:


а) коефіцієнти оборотності дебіторської та кредиторської заборгованостей;

б) коефіцієнт маневреності власного капіталу;

в) коефіцієнт швидкої ліквідності;

г) коефіцієнт автономії.


33) Стан дестабілізації у фінансово-економічній сфері демонструє:


а) позитивні характеристики та динаміку ключових фінансових індикаторів;

б) негативні, але не загрозливі тенденції в окремих сферах фінансового стану;

в) існування ґрунтовних проблем у сферах фінансової незалежності;

г) фактичне банкрутство підприємства.


34) Рівень капіталовіддачі залежить від індикаторів:


а) коефіцієнт автономії;

б) рентабельність реалізації;

в) рентабельність виробництва;

г) коефіцієнт маневреності власного капіталу.


35) Фінансовий потенціал можна визначити за допомогою індикаторів:


а) фінансової результативності;

б) карових;

в) соціальних;

г) загальноекономічних.


36) Кредитоспроможність можна визначити за допомогою індикаторів:


а) фінансового стану;

б) специфічних;

в) проектних;

г) кадрових.


37) Банкрутство підприємства - це:

а) відсутність у нього приубтків;

б) нездатність розрахуватись за сукупними зобов’язаннями за рахунок наявних активів;

в) нестача інвестиційних ресурсів;

г) фінансова стабільність.

38) Насамперед при реалізації діагностики загрози банкрутства згідно з пріоритетністю погашення боргів здійснюється:

а) задоволення вимог кредиторів, забезпечених заставою;

б) виплата боргів за заробітною платою;

в) відшкодування витрат арбітражного суду та ліквідаційної комісії;

г) задоволення вимог кредиторів, незабезпечених заставою.

39) Основними ознаками банкрутства є:

а) перевищення боргових зобов’язань над вартістю майна;

б) зменшення прибутковості;

в) низька кредитоспроможність;

г) складність залучити інвестора.

40) Діагностику загрози банкрутства можна здійснювати, використовуючи такі підходи:

а) на основі комплексних факторних моделей;

б) макроекономічні;

в) дискретні;

г) інтервальні.

41) Діагностика на засадах якісних методик базується на:

а) використанні комплексних факторних моделей;

б) застосуванні бальних систем оцінювання;

в) використанні індикаторів;

г) застосуванні інтегральних методів.

42) П’ятифакторна модель Альтмана охоплює показники:

а) відношення робочого капіталу до валюти балансу;

б) коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості;

в) інтегральний рівень конкурентоспроможності підприємства;

г) коефіцієнт цільовості довгострокових вкладень.

43) Коефіцієнт Бівера розраховується за формулою:

а) відношення суми чистого прибутку та амортизації до сукупних зобов’язань підприємства;

б) відношення прибутку до обсягу від реалізації;

в) відношення оборотних активів до поточних зобов’язань;

г) відношення виручки від реалізації до активів.

44) Метод діагностики конкурентоспроможності підприємства, який ґрунтується на попарному аналізі порівняльних переваг, відноситься до:

а) часткових;

б) комплексних;

в) формалізованих;

г) дискретних.

45) До споживчих параметрів продукції підприємства відносять:

а) економічні;

б) маркетингові;

в) організаційні;

г) технічні.

46) До економічних параметрів продукції підприємства відносять:

а) роздрібну ціну продажу продукції;

б) наявність гарантійного обслуговуання;

в) розвинутість сервісної мережі;

г) можливість відтермінування платежів.

47) До складових інвестиційної привабливості підприємства відносять:

а) фінансово-економічну;

б) кадрову;

в) земельну;

г) транспорту.

48) Партнерська привабливість підприємства демонструє:

а) фінансовий стан;

б) наявність земельно-територіальних комплексів;

в) місцерозташування підприємства;

г) рівень налагодженості та історію взаємовідносин із контрагентами.

49) Розвиток підприємства як процес - це:

а) перетворення кількісно-якісних параметрів підприємства;

б) результуюча характеристика параметрів підприємства;

в) іманентна властивість підприємства;

г) динамічна характеристика підприємства.

50) До властивостей розвитку відносять:

а) незворотність;

б) прогресивність;

в) сталість;

г) позитивність.

51) Екстенсивний розвиток - це:

а) розвиток, що відбувається за рахунок розширення ресурсної бази;

б) розвиток, що відбувається за рахунок більш ефективного та продуктивного використання наявної ресурсної бази;

в) незмінний та невпинний розвиток підприємства;

г) іманентний розвиток іпдприємства.

 

 

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

 


Завдання 1

Для понять із лівої колонки доберіть вірні твердження, що містяться у правій колонці:

1. Система експрес-діагностики А) способи та прийоми цільового оцінювання стану (ретроспективного, поточного, перспективного) заданих об’єктів з метою інформаційного забезпечення прийняття управлінських рішень щодо функціонування підприємства в цілому та його окремих сфер
2. Об’єкти діагностики Б) кількісні вимірники властивостей, стану, розвитку підприємства, його складових та середовища функціонування, за допомогою яких суб’єкти діагностики відслідковують, аналізують та прогнозують тенденції змін окремих сфер діяльності організації
3. Детермінована система діагностики В) мірило, яке є підставою для оцінювання та ідентифікації оптимальності діагностичного індикатора
4. Консультаційно-дорадча функція діагностики Г) лабораторний аналіз, контрольне придбання, заміри, хронометраж, інвентаризація, експеримент
5. Фактологічні методи діагностики Д) система імовірнісної оперативної діагностики, яка на засадах вивчення ключових симптомів та індикаторів дозволяє сформувати попереднє уявлення про стан об’єкта діагностики та існування певних загроз
6. Критерій діагностики Е) підприємство в цілому, його види діяльності, внутрішнє і зовнішнє середовище, конкретні працівники, показники, продукція
7. Цілі діагностики Є) Передбачає розгляд альтернативності та багатоваріантності заходів, які розробляють конкретні користувачі з метою цільового вирішення проблем
8. Бізнес-індикатори Ж) система, яка дозволяє максимально точно та повно отримати конкретні дані
9. Технологія здійснення діагностики діяльності підприємств З) очікуване спрямування оцінювальних процедур
10. Методи діагностики Д) логічно обґрунтована послідовність підготовчої, основної та завершальної стадій діагностики діяльності підприємств, яка поєднує методи, інструментарій, засоби здійснення діагностики та спрямована на підвищення рівня функціонування підприємств

Завдання 2

Відомі такі дані:

Показники, тис. грн. Попередній рік Базовий рік
1. Оборотні засоби підприємства, у тому числі:    
- Запаси    
-Поточні фінансові інвестиції    
-Грошові кошти та їх еквіваленти    
-Дебіторська заборгованість    
2. Поточні зобов’язання, у тому числі:    
-кредиторська заборгованість    
3. Довгострокові зобов’язання    
4. Власний капітал    
5. Активи    
6. Чистий дохід від реалізації продукції    
7. Собівартість реалізованої продукції    
8. Прибуток    

Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: