ІІ. Контрольні завдання. 1.Повна собівартість телевізора(підакцизного товару, в ціну якого включена надбавка за використання програм теле- і радіомовлення) становить 400 грн.; рівень

1. Повна собівартість телевізора(підакцизного товару, в ціну якого включена надбавка за використання програм теле- і радіомовлення) становить 400 грн.; рівень рентабельності – 30%, надбавка до оптової ціни за організацію програм – 20%, ставка акцизного збору – 20%, ПДВ – 20%, торгівельна надбавка 25%. Розрахуйте роздрібну ціну телевізора.

2. Фірма випускає побутову техніку(пральні машини) за ціною 400дол.. Ціна конкурента на подібний товар – 320 дол.. Визначити надбавки та знижку, якщо за підвищену довговічність – 50 дол., за надійність – 25 дол., за сервіс – 10 дол., за гарантійне обслуговування – 15 дол..

3. Фірма планує випускати пило всмоктувачі та реалізовувати їх у роздрібній торгівлі через посередників. Покупці можуть сплатити за пило всмоктувач 350 грн.. А рівень торговельної надбавки 20%. Розрахуйте кінцеву ціну пропозиції.

4. Розрахуйте диференційовану ціну та визначте ступінь диференціації ціни, якщо товаровиробник за 1 т. міді 99-% вмісту встановив ціну 950 грн.. Вміст міді коливається в межах +, - 0,8%. На дату покупки вміст міді складає 99,3%.

САМОСТІЙНА РОБОТА

Тема. Ціноутворення у сфері виробництва споживчих товарів легкої та харчової промисловості.

Мета:

вивчити основні термінологічні поняття теми, ознайомитись з основними питаннями теми;
формувати аналітичне мислення, уміння розвивати волю і самостійність; застосовувати найбільш оптимальні методи організації самостійної роботи студентів поза заняттями;
виховувати у студентів охайність, почуття відповідальності, сумлінне ставлення до своїх обов’язків, інтерес до обраної професії

План вивчення теми

1.Ціноутворення при виробництві споживчих товарів.

2.Особливості розвитку відпускних цін на підприємствах легкої та харчової промисловості.

Форма контролю

Конспект, відповіді на запитання, виконання завдань.

Література

1.Л.О.Шкварчук “Ціни і ціноутворення”, К.,2004.

2.Ю.Г.Тормос “Ціни та нова політика”, К.,2001.

3.Я.В.Литвиненко “Сучасна політика ціноутворення”, К., 2001.

4.Р.В.Фещур“Статистика”,Львів, 2001.

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ

Система цін і методика ціноутворення на підприємствах легкої та харчової промисловості мають особливості, зумовлені місцем цієї галузі.

Ціни, що застосовуються на цих підприємствах, умовно поділяються на дві групи:

- ціни на вироби первинної обробки сільськогосподарської сировини;

- ціни на напівфабрикати та готові вироби.

Загалом підприємства легкої та харчової промисловості є сировинними та матеріаломісткими; вартість сировини тут становить 80-90% ціни виробу. У зв’язку з цим кінцева ціна на виріб залежить від ціни сировини та матеріалів. При цьому велике значення мають особливості ціноутворення в АПК та диференціація в ньому продукції. Нині сировина закуповується здебільшого за закупівельними, регульованими та вільними цінами.

Ціни на напівфабрикати та готову продукцію, що виробляється на переробних підприємствах, поділяється на роздрібні та відпускні (структура: повна собівартість, прибуток, акцизний збір, податок на додану вартість).

Ціни на готові вироби та напівфабрикати можуть бути вільними або регульованими.

Оскільки для більшості споживчих товарів діє конкурентний ринок, кінцева відпускна ціна стає на ньому середньою.

2. Підприємства легкої промисловості поділяються на підгалузі й мають певні особливості.

Текстильні підприємства. У текстильній промисловості ціни розраховуються як на напівфабрикати, на оброблену сировину, так і на готові вироби.

Трикотажні підприємства. Формування цін на таких підприємствах має певні особливості. Ціни на напівфабрикати встановлюються лише тоді, коли ці напівфабрикати реалізуються для подальшої переробки.

Швейні підприємства. На підприємствах цієї галузі встановлюються, як правило, вільні відпускні ціни.

Шкіряно-взуттєве виробництво. При встановленні цін на продукцію цих галузей враховують вид, якість шкіри і матеріали, що використовуються для підстилки та устілки.

Особливість підприємств харчової промисловості полягає в тому, що вони перероблюють сировину, після чого вона набирає форми продовольчих товарів. Підприємства харчової промисловості умовно поділяються на три групи:

- до першої групи належать підприємства, що перероблюють безпосередньо сільськогосподарську сировину. Здебільшого сировина надходить на підприємства за вільними цінами на основі угоди між підприємствами-переробниками та сільськогосподарськими підприємствами, але окремих випадках діють державні закупівельні ціни;

- до другої групи належать підприємства галузей, де сировиною є продукція, що вже пройшла первинну промислову переробку на інших підприємствах. У цьому разі відпускна ціна не залежить істотно від закупівельних цін, тому що ці товари навіть можна купити за роздрібними цінами;

- до третьої групи належать підприємства переробної промисловості, що використовують корисні копалини.

Хід самостійної роботи

1.Дати відповіді на запитання.

2.Розв’язати контрольні завдання.

Для більш глибшого засвоєння теми студентам рекомендується виконати наступне:

І. Контрольні питання

1.Особливості ціноутворення на підприємствах легкої та харчової промисловості.

2.Структура відпускної ціни на споживчі товари.

3.Особливості розрахунку ціни на вироби:

- текстильних та трикотажних підприємств;

- швейних та шкіряно-взуттєвих підприємств;

- харчово-смакових підприємств;