2018-01-08
330
Тема: Вивчення явища драглеутворення.
Мета: Ознайомитися з методами отримання гелів та драглів, впливом різноманітних факторів на драглеутворення.
Прилади та реактиви: пробірки, термометр, водяна баня, термостат, 3 хімічні склянки, 3 чашки Петрі, скляні палички, льод, желатин, крохмаль, розчин сульфату калію 1 моль/л, соляна кислота 1 моль/л та 0,1 моль/л, розчин гідроксиду натрію 0,1 моль/л, рідке скло 10%.
Методичні вказівки.
Драглі – структуровані однофазні, одержані із розчинів високомолекулярних речовин, відмінно від гелів, одержаних із колоїдних розчинів. Гелі – двохфазні структуровані дисперсні системи, дисперсними частками у яких є міцели. Для драглів (гелів) відмінно від розчинів не характерна текучість, вони займають провідне положення між розчинами і твердими тілами. Драглі одержують із полімерів або обмеженим набряканням. При драглеутворенні виникають зв’язки між молекулами, частинками і поступове упрочнення у системі просторової сітки, яка захвачує дисперсне середовище. На процес структуроутворення впливають такі фактори: концентрація, форма і розмір макромолекул, полімер або колоїдна частинка, температура, час та присутність електролітів. Катіони мало впливають на драглеутворення. Аніони як прискорюють, так аніони хлору сповільнюють процес.
|
|
|
Хід роботи
1. Одержання гелів та драглів.
а) Одержання драглю (гелю) желатини.
До 5 г желатини додати 10 мл води і залишити до набрякання. До набряклого желатини додати 85 мл дистильованої води, доведеної до кипіння. Суміш нагрівати на водяній бані до повного розчинення желатини. Невелику кількість розчину вилити у чашку Петрі. Спостерігати застуднення розчину при повному охолодженні.
б) Одержання гелю крохмалю.
5 г крохмалю розмішати холодною водою у стакані, додати при ретельному перемішуванні киплячої води та довести розчин до кипіння. Додати 2-3 кристали тимолу або хлориду цинку для запобігання псування розчину. Невелику кількість розчину вилити у чашку Петрі. Чи застигне розчин при повному охолодженні?
2. Вплив електролітів на драглеутворення.
У чотири пронумеровані пробірки внести по 5 мл теплого 5 % розчину желатини одержаного у досліді 1(а). Потім прилити у пробірки: у першу –дистильовану воду, у другу – 0,1 моль/л розчин хлороводню, у третю – 0,1 моль розчин гідроксиду натрію, у четверту – 0,1 моль/л розчину сульфату натрію. Суміш пробірки перемішати ретельно та видержати на водяній бані при 40 –50 оС протягом 10 хвилин. Після цього помістити пробірки в термостат з температурою 10-15 оС та записати час початку процесу. Момент утворення драглів вважають час, при якому розчин желатини не виливається при перевертанні пробірки. Дані досліду занести у таблицю й обчислити час драглеутворення кожного розчину:
|
|
|
| № пробірки | Об’єм 5 % розчину желатини | Доданий розчин, мл | Час утворення |
Контрольні запитання.
1. За якими ознаками дисперсні системи розподіляються на вільнодисперсні та зв’язанодисперсні?
2. Як залежить густина вільнодисперсного золю від його концентрації?
3. При яких умовах можливо утворення коагуляційної структури?
4. Які умови викликають утворення гелю?
5. Чим пояснюється синерезис гелів?
6. Охарактеризувати явище тиксотропії, використання його у харчовій промисловості.
