Форми та методи публічної фінансової діяльності

Методи фінансової діяльності диференціюються залежно від стадії руху грошових фондів.

1. Методи мобілізації грошових ресурсів:

а) метод обов'язкової мобілізації реалізує безумовні імперативні обов'язки, їх виконання, гарантії, що забезпечують це виконання. Він реалізується насамперед через форми податкових платежів, інших безумовних і обов'язкових зборів. Імперативно визначаються і гарантуються вид платежу, платник, об'єкт, ставка, розмір, строки, засоби забезпечення тощо;

6) метод добровільної мобілізації передбачає переважно диспозитивні засоби забезпечення фінансових надходжень, механізми кредитування (внески населення, придбання державних цінних паперів, лотерейних квитків тощо).

2. Методи розподілу грошових ресурсів:

а) метод фінансування являє собою цільове, планове, безоплатне та безповоротне передавання державних коштів з бюджетів на певні цілі, завдання, реалізацію державних функцій;

б) метод кредитування означає цільове, відплатне, термінове та поворотне передавання коштів, здійснюване на платній основі. Цей метод поєднує два різні за змістом способи: державне та банківське кредитування, хоча банківське кредитування лише частково належить до сфери публічного регулювання.

Методи фінансування і кредитування можуть поділятися на різні підвиди залежно від мети використання коштів, джерел їх утворення, організаційно-правових режимів суб'єктів тощо.

3. Методи використання грошових ресурсів в основному пов'язані з витрачанням грошових фондів і поділяються:

а) залежно від спрямованості видатків:

- на пооб'єктний - передбачає спрямування грошових ресурсів на фінансування певних об'єктів (майнових комплексів і т. д.);

- на посуб'єктний - виділення і передавання коштів окремим суб'єктам (конкретним розпорядникам чи одержувачам бюджетних коштів - окремим особам, категоріям осіб або регіонам);

б) залежно від форми надходження грошових ресурсів:

- на безготівкові грошові розрахунки;

- на готівкові кошти.

Методи фінансової діяльності не є застиглими формами реалізації руху грошових фондів, її забезпечення. Звичайно, вони можуть змінюватися з часом, набувати нового змісту. В основі цих змін лежать перетворення самої держави, зміна її завдань. Наприклад, з початку 90-х років XX ст. досить активно розвивався метод обов'язкових мобілізацій, ускладнювалася податкова система України, яка у радянський період застосовувалася дуже стримано, і т. д.

Фінансова діяльність держави здійснюється в різних формах. Докладно їх проаналізовано в Особливій частині. Тут же позначено відправні положення, підходи, основи характеристики форм фінансової діяльності.

Форми фінансової діяльності можуть класифікуватися за різними підставами:

а) за юридичними формами, властивостями:

- правова - форма фінансової діяльності, що здійснюється через прийняття і реалізацію фінансово-правових актів. їх можна класифікувати за декількома напрямами (за юридичними властивостями; за юридичною природою; за органами, що їх приймають, тощо); докладніше ці питання розглядатимуться при аналізі фінансово-правових норм, фінансового законодавства;

- неправова - форма фінансової діяльності, не пов'язана з правовим вираженням. Найчастіше вона, щоправда, є похідною, пов'язана з правовими формами, іноді — з прогалинами в праві;

б) за організаційними формами:

- створення централізованих фондів грошових коштів;

- формування децентралізованих грошових фондів;

в) за змістом інститутів фінансової діяльності:

- у сфері бюджетної діяльності;

- у сфері податкового регулювання;

- у сфері кредитування;

-у сфері валютного регулювання;

- у сфері фінансового контролю