Екзаменаційний білет № 20. 1. Економічна сутність і форми державного кредиту

1. Економічна сутність і форми державного кредиту.

Державний кредит – залучення тимчасово вільних коштів юридичних та фізичних осіб на внутрішньому та зовнішньому ринках для покриття дефіциту бюджету, реалізації інвестиційних проектів на умовах платності, строковості, обов’язкового повернення.

Держава для своїх потреб може мобілізувати фінансові ресурси у виді державного кредиту (держава – позичальник, юридичні і фізичні особи – кредитори). Також держава може виступати в ролі кредитора, надаючи позику юридичним та фізичним особам, а також у ролі гаранта, коли бере на себе відповідальність за повернення позик.

За своїм економічним змістом державний кредит – це форма вторинного перерозподілу валового внутрішнього продукту. Його джерелом є вільні кошти юридичних та фізичних осіб.

Найпоширенішою формою державного кредиту є позики. Залежно від способу виплати доходу позики поділяють на:

- процентні позики(власники облігацій отримують твердий дохід у формі процента від номінальної вартості облігацій);

- виграшні позики (весь дохід власники облігацій одержують у формі виграшу. Дохід виплачується за тими облігаціями, на які випав виграш);

- безпрограшні позики (випускаються з умовою, що протягом строку дії позики виграшними будуть всі облігації);

- безпроцентні позики (не передбачають виплати доходу, але гарантують одержання товару).

За строками погашення позики поділяють на короткострокові (до 5 років) і довгострокові (понад 5 років).

За методами розміщення розрізняють позики добровільні та примусові. Облігації добровільних позик вільно продаються і купуються банківськими установами. Державні позики можуть бути облігаційними і безоблігаційними.

Наступною формою державного кредиту є передавання ощадними установами коштів населення, які розміщені в ощадному банку чи в інших ощадних установах держави, для покриття своїх витрат (випуск білетів державної скарбниці, сертифікатів або оформлення безоблігаційних позик);

Сьогодні найпоширенішою формою державного кредиту є використання державою коштів позикового фонду. Держава мобілізує через кредитні установи частину кредитних ресурсів на покриття своїх витрат. Ця форма державного кредиту зумовлює інфляційні процеси.

До державного кредиту належить також міждержавний кредит, коли одні держави виступають кредиторами, а інші — позичальниками. Величину позик і нарахованих процентів включають до державного боргу.

У сучасних умовах кредиторами держави можуть бути міжнародні фінансові інститути. До їх числа належать СБ, МФВ, ЄБРР тощо. Позики міжнародних фінансових інститутів є формою існування та функціонування іноземного капіталу, і для країни-позичальника заборгованість перед ними становить державний борг.

Для кожної країни питання як зовнішньої, так і внутрішньої заборгованості завжди актуальні. На обслуговування боргів відволікаються значні фінансові ресурси, збільшується навантаження на бюджет держави, посилюються інфляційні процеси.

2. Державний фінансовий контроль в Україні

Фінансовий контроль – елемент системи управління фінансами, особлива сфера вартісного контролю за фінансовою діяльністю всіх економічних суб’єктів(держави, регіонів, підприємств та організацій), дотримання фінансово-господарського законодавства, доцільності витрат, економічної ефективності фінансово-господарських операцій.

Головною метою фінансового контролю є сприяння зміцненню фінансового становища держави, економічному зростанню шляхом стеження за досягненням цільових орієнтирів та перевірки дотримання обмежуючих параметрів фінансового і економічного розвитку.

Принципи фінансового контролю:

— системності контролю, що передбачає визначення системи контролю;

— повноти охоплення об'єктів контролем, яка досягається завдяки суцільному простежуванню або вибірковій перевірці певних сегментів підконтрольних об'єктів;

— превентивності контрольних дій (завчасне здійснення контролю);

— самодостатності системи контролю;

— ефективності (пристосування системи контролю до фінансової діяльності суб'єктів господарювання).

Методами фінансового контролю є ревізія, тематично перевірка, обстеження, безперервне відстежування фінансової діяльності.

Державний фінансовий контроль здійснюється від імені держави, з використанням державних повноважень. Суб’єктами державного фінансового контролю є органи державної влади, які утворюють контрольні органи, сукупність яких складає інфраструктуру державного фінансового контролю.

Об’єктами державного фінансового контролю є фінансові відносини між гілками державної влади, фінансові відносини зі сферами громадського суспільства та місцевого самоврядування.

Реалізація положень Закону України "Про місцеве самоврядування" зумовлює появу в Україні принципово нових суб'єктів фінансового контролю, якими стають органи місцевого самоврядування. Об'єктами муніципального фінансового контролю є фінансові відносини між окремими рівнями та суб'єктами місцевого самоврядування і сферами державної влади і громадянського суспільства.

Становлення в Україні громадянського суспільства, обумовлюватиме розвиток незалежного фінансового контролю, який здійснюватиметься шляхом створення спеціальних контролюючих інститутів, метою функціонування яких є захист фінансових інтересів членів громадянського суспільства. Об'єктами незалежного фінансового контролю є акумулювання та використання фінансових ресурсів громадян та їх об'єднань з метою розв'язання власних фінансових проблем без втручання органів державної влади і місцевого самоврядування.

3. Тестове завдання.

1. З фонду соцального страхування на випадок безробіття не здійснюються витрати на:

a) одноразову допомогу по безробіттю; b) допомогу по частковому безробіттю; c) допомогу по вагітності та пологам безробітним особам; d) дотації підприємствам на працевлаштування безробітного.

2. Для обчислення пенсії за віком враховується заробітна плата за будь-які:

a) Весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року; b) 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року та за весь період з 1 липня 2000 року; c) 5 років страхового стажу до 1 липня 2000 року та 5 років після 1 липня 2000 року; d) відсутня вірна відповідь.

3. Функціонування фінансово-кредитного механізму характеризують два методи:

a) бюджетного фінансування та кредитування; b) фінансове регулювання та фінансове забезпечення; c) нормативний та балансовий; d) фіскальний та фінансово-правове регламентування

4. Рахункова палата Верховної Ради України має повноваження щодо контролю у сфері:

a) бюджетних видатків; b) бюджетних доходів; c) державного боргу; d) всі відповіді вірні.

5. Відомча класифікація видатків бюджету визначає:

a) напрями спрямування бюджетних коштів на здійснення загальних функцій держави; b) облік бюджетних установ

c) головних розпорядників бюджетних коштів; d) всі відповіді вірні

6. Складовою якої ланки фінансової системи є бюджет?

a) фінансовий ринок; b) державні фінанси; c) державний кредит; d) всі відповіді не вірні

7. З бюджетів міст республіканського Автономної республіки Крим та міст обласного значення, а також районних бюджетів здійснюються видатки на фінансування бюджетних установ, які забезпечують:

a) гарантовані державою соціальні послуги для окремих категорій громадян, або фінансування програм, потреба в яких існує в усіх регіонах України; b) надання основних соціальних послуг, гарантованих державою для всіх громадян України; c) видатки розвитку; d) всі відповіді не вірні.

8. Рішення про виділення коштів з резервного фонду Державного бюджету приймаються:

a) Міністерством фінансів України; b) Кабінетом Міністрів України; c) Президентом України; d) всі відповіді вірні.

9. Місцеві бюджети – основна складова місцевих фінансів,

a) організаційна форма мобілізації частини фінансових ресурсів; b) план доходів і видатків відповідної адміністративно-територіальної одиниці; c) все вище перераховане та правовий акт, згідно з яким виконавчі органи влади отримують право розпоряджатися певними грошовими коштами; d) всі відповіді не вірні

10. Які податки включаються до складу доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів:

a) податок з доходів громадян; b) податок на прибуток; c) місцеві податки та збори; d) податок на землю.

4. Задача.

Визначити суму податку на прибуток у ІІ кварталі за наведеними даними, грн:

Продаж товарів (з ПДВ) – 350000;

Дохід від операцій торгівлі цінними паперами – 20000;

Сума сплаченого платником податку патенту – 35000;

Сума страхування ризику для здійснення статутної діяльності – 100;

Сума сплачених сировини, комплектуючих, запчастин (з ПДВ) – 100000;

Витрати на поточний ремонт основних фондів 2 –4 групи – 20000;

Балансова вартість основних фондів на початок року 1 групи – 120000;

Балансова вартість основних фондів на початок року 2 –4 групи – 80000;

Сума сплачених штрафів, пені – 800;