Правове регулювання грошового обігу в Україні

Грошовий обіг – це рух грошових коштів у процесі обслуговування економіки й соціальної сфери життя суспільства.

Грошовий обіг є частиною грошового обороту й пов'язаний із обслуговуванням підприємств і організацій, фінансово-кредитних інститутів та населення, де гроші виконують функцію засобу обігу й засобу платежу, тобто відбувається рух готівки.

Регулювання грошового обігу належить до функцій центрального банку. Під час регулювання відбувається планування показників обігу:

· Загальний обсяг грошової маси;

· Загальні обсяги грошового обігу;

· Грошові доходи й видатки населення;

· Обіг грошей через каси банків;

· Величину і структуру обороту коштів через каси підприємств, установ, організацій.

Суб'єкт планування НБУ.

Поняття і види страхування.

Страхування – це сукупність фінансово-правових відносин з приводу формування, розподілу та використання спеціальних фондів коштів — страхових фондів, спрямованих на захист законних інтересів держави, місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб як суб'єктів фінансових правовідносин у випадку настання певних подій, в яких орган влади є обов'язковим учасником.

Види:

За об’єктом страхування:

• майнове;
• особисте.

За характером:

• добровільне(здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком);
• соціальне(включає в себе страхування соціальної допомоги, страхування пенсій, страхування пільг);
• обов’язкове:

а) за рахунок коштів бюджету;

б) за рахунок коштів страховиків.

3. Страхування підприємницького ризику;

4. Страхування відповідальності(страхування непогашення кредиту чи іншої заборгованості).

 

Правове положення Державної служби фінансового моніторингу України.

Державна служба фінансового моніторингу України - центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України.

Завдання:

· реалізація державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

· збирання, оброблення та аналіз інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу та фінансові операції, що може бути пов'язана з підозрою у легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванні тероризму;

· створення та забезпечення функціонування єдиної державної інформаційної системи у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

Держфінмоніторинг України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства фінансів України, а також дорученнями Президента України та Міністра.