2018-01-08
2532
В'я́зкість або внутрішнє тертя — властивість текучих тіл (рідин і газів) чинити опір переміщенню однієї їх частини відносно іншої. Одиниця вимірювання — пуаз.
Виділяють також коефіцієнт кінематичної в’язкості або кінематичну в'язкість ν, що є відношенням коефіцієнта динамічної в'язкості до густини речовини
Одиниця вимірювання коефіцієнта кінематичної в'язкості — Стокс, м²/с. Коефіцієнт ν на відміну від η виражається величинами, які не пов’язані з масою рідини, тобто величинами, які носять, так би мовити, кінематичний характер, у той час як η носить динамічний характер.
У технічних науках часто користуються поняттям відносної в'язкості, під якою розуміють відношення коефіцієнта динамічної в'язкості (див. вище) розчину до коефіцієнта динамічної в'язкості чистого розчинника:
де μ - динамічна в'язкість розчину; μ 0 - динамічна в'язкість розчинника.
Коефіцієнт 
називають коефіцієнтом динамічної в’язкості, динамічною в'язкістю або абсолютною в'язкістю.
Динамічна в'язкість - характеристика даної речовини, чисельно вона дорівнює силі тертя, що виникає між двома шарами цієї рідини площею по 1 м 2 кожен при градієнті швидкості, рівному 1 м / с на метр. Розмірність коефіцієнта в'язкості
Методи вимірювання:
А) метод стокса (абсолютна в’язкість)
Для великих об’ємів речовин
Б) метод капілярного віскозиметра (освальда)
В основі формула Пуазейля
Q – количествожидкости, протекающей через капилляркапиллярноговискозиметра в единицувремени, м3/с,
R – радиускапилляравискозиметра, м
L – длинакапилляракапиллярноговискозиметра, м
η – вязкостьжидкости, Па·с,
р - разность давлений на концахкапилляравискозиметра, Па.
Вимірювання абсолютної в’язкості за допомогою капілярного віскозиметру базується на визначенні часу витікання через капіляр визначеного об’єму досліджуваної рідини.
В) в клінічній практиці для вимірювання в’язкості крові (жовчі) використовується віскозиметр Гесса(відносний метод)
η=η0 Х0/Х
Х и Х0 – высотаегонаполненияисследуемой и эталоннойгидкостями
