Критерії оцінювання під час вивчення навчальної дисципліни

Академічні успіхи студента визначаються за допомогою контрольних заходів, передбачених навчальним планом, з обов'язковим зарахуванням підсумкових оцінок за національною шкалою ("відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно"), 100-бальною та ЕСТS.

Контрольні заходи включають у себе поточний, модульний (за змістовними модулями) та підсумковий контроль.

До форм поточного контролю належить оцінювання: рівня знань під час практичних занять; якості виконання індивідуальної та самостійної роботи.

Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних занять і має за мету перевірку засвоєння знань, умінь і навичок студентом, з кожного окремого модуля навчальної дисципліни.

Результати поточного контролю та бали за самостійну та індивідуальну роботи заносяться викладачем до журналів академічної групи за національної системою оцінювання ("відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно").

Поточний контроль знань і умінь студентів на практичних заняттях здійснюється шляхом опиту з навчальних питань теми відповідного змістовного модулю. Викладач оцінює правильність кваліфікації, повноту й обґрунтованість рішень, складених студентами, їх активність у дискусії, рівень знань та уміння формулювати й відстоювати свою позицію. Враховується вміння та повнота використання студентом Законів України, постанов Пленуму Верховного Суду України та інших нормативно-правових документів, що потрібні для розв’язання практичних завдань за темами занять.

Модульний контроль (за змістовними модулями) проводиться викладачем під час останнього аудиторного заняття змістовного модулю у вигляді контрольних робіт (у письмовій формі) або тестових завдань. Для отримання оцінки за результатами освоєння змістовного модулю студент повинен мати оцінки, які він отримав під час аудиторної роботи, самостійної або індивідуальної роботи при вивченні цього змістовного модулю, в тому числі, за підготовку контрольної роботи.

Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання з дисципліни «Кримінальне право» (Загальна частина) у вигляді підсумкового модульного контролю – залік у 3-му семестрі та екзамен у 4-му семестрі.

Результати складання підсумкового контролю (екзамену) оцінюється за 100 бальною шкалою. Для отримання позитивної оцінки студент повинен набрати 60 (шістдесят) і більше балів. Студенти, які за результатами складання екзамену, набрали підсумковий бал з навчальної дисципліни нижче ніж 60 (шістдесят) балів складають екзамен повторно.

3.2. Завдання на самостійну роботу з навчальної дисципліни

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Завдання, що виносяться на самостійну роботу студента	Література:
Модуль 1
	Змістовий модуль № 1:
		Тема № 1. Поняття і система кримінального права
			Завдання на самостійну роботу. Під час самостійної підготовки, на підставі зазначених питань,студенти повинні отримати знання, необхідні для визначення поняття та системи кримінального права, сформувати цілісне уявлення про кримінальне право як про галузь законодавства, науку та навчальну дисципліну. Навчальні питання: 1. Поняття кримінального права. 2. Завдання і функції кримінального права та його принципи. 3. Система кримінального права 4. Кримінальне право і суміжні галузі права. 5. Наука кримінального права. Додаткові питання: 1.Загальні та специфічні ознаки кримінального права, його предмет і метод правового регулювання. 2.Значення понять злочину і покарання у визначенні кримінального права. 3.Загальна характеристика Кримінального кодексу України, його основні концептуальні положення. 4.Охоронна функція кримінального права, її вираженість у КК України і втіленість у кримінальній політиці. 5.Регулятивна функція, її прояви в нормах кримінального права. 6.Найважливіші принципи кримінального права: відповідальність лише за вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого законом як злочин; відповідальність лише за наявності вини; особистий характер відповідальності; індивідуалізація кримінальної відповідальності та покарання. 7.Конституція України та її значення для кримінального права. 8.Кримінальне і адміністративне право. 9. Кримінальне і кримінально-процесуальне право. 10. Кримінальне і кримінально-виконавче право. 11. Кримінальне право і міжнародне право. 12. Основні завдання науки кримінального права. 13. Система курсу кримінального права як навчальної дисципліни.	Нормативні акти: 1-6 Основна:1-5 Додаткова:6-26
		Тема № 2. Закон про кримінальну відповідальність
			Завдання на самостійну роботу. Під час самостійної підготовки, на підставі зазначених питань,студенти повинні отримати знання та сформувати цілісне уявлення про закон про кримінальну відповідальність, про чинність закону про кримінальну відповідальність, принципи дії закону про кримінальну відповідальність у часі та просторі. Зокрема, час набрання чинності такого закону, поняття часу вчинення злочину, зворотню дію закону про кримінальну відповідальність, зміст територіального, громадянства, універсального та реального принципів, чинності закону про кримінальну відповідальність у просторі. Навчальні питання: 1.Поняття та ознаки Закону про кримінальну відповідальність. 2.Завдання та функції Закону про кримінальну відповідальність. 3.Структура Кримінального кодексу України 4.Структура кримінально-правової норми. Види диспозицій та санкцій. 5.Поняття та види тлумачення Закону про кримінальну відповідальність. 6.Порядок набрання та втрати чинності законом про кримінальну відповідальність. 7.Дія закону про кримінальну відповідальність у часі. Зворотна дія закону. 8.Зміст принципів чинності закону про кримінальну відповідальність у просторі. 9.Видача особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, та особи, яка засуджена за вчинення злочину. Додаткові питання: 1. Що представляє собою законодавство України про кри­мінальну відповідальність? 2. Які приписи формулюються в нормах Кримінального кодексу? 3. Які функції покладаються на законодавство України про кримінальну відповідальність? 4. Які специфічні риси притаманні законодавству Украї­ни про кримінальну відповідальність? 5. Визначення закону про кримінальну відповідальність. 6. Із яких розділів складається Загальна частина КК? 7. Із яких елементів складається норма Особливої части­ни КК, якою встановлюється кримінальна відповідаль­ність за злочин? 8. Які диспозиції мають норми Особливої частини? 9. Що таке санкція кримінально-правової норми? 10. Які санкції використовує КК України 2001 року? 11. Що становить тлумачення закону про кримінальну від­повідальність, його види? 12. Хто здійснює в Україні легальне (офіційне) тлумачення? 13. Які є прийоми (засоби) тлумачення законів про кримі­нальну відповідальність? 14. Які можуть бути тлумачення законів про кримінальну відповідальність за їх обсягом (результатом)? 15. Чим відрізняється поширювальне тлумачення від засто­сування кримінального закону за аналогією. 16. За яких обставин закон про кримінальну відповідаль­ність набирає чинності? 17. За яких обставин закон пор кримінальну відповідаль­ність втрачає чинність? 18. Яким чином визначається в КК час вчинення злочину? 19. В яких випадках закон про кримінальну відповідаль­ність має зворотну дію в часі? 20. Який закон про кримінальну відповідальність не може мати зворотної дії в часі? 21. Який закон про кримінальну відповідальність визнаєть­ся більш м'яким? 22. Що становить територіальний принцип чинності зако­ну про кримінальну відповідальність у просторі? 23. Що охоплюється поняттям «територія України»? 24.У чому полягає принцип громадянства чинності зако­ну про кримінальну відповідальність у просторі? 25. У чому суть космополітичного (універсального) прин­ципу чинності закону про кримінальну відповідальність у просторі? 26. У чому полягає реальний принцип чинності закону про кримінальну відповідальність у просторі? 27. Які види видачі осіб, що вчинили злочини, передбачені ст. 10 КК України?	Нормативні акти: 1-6 Основна:1-5 Додаткова:27-38
		Тема № 3. Кримінальна відповідальність та її підстави
			Завдання на самостійну роботу. Тема вивчається студентом самостійно, аудиторних занять за темою не передбачено. Навчальні основні та додаткові питання теми виносяться на модульний та підсумковий модульний контроль. Під час самостійної підготовки, на підставі зазначених питань,студенти повинні отримати знання та сформувати цілісне уявлення про кримінальну відповідальність: її зміст, юридичну природу, ознаки, моменти виникнення та припинення, форми реалізації, підстави, співвідношення з кримінально-правовими відносинами та покаранням. Навчальні питання: 1.Поняття та ознаки кримінальної відповідальності. 2.Момент виникнення та припинення кримінальної відповідальності. 3.Форми реалізації кримінальної відповідальності. 4.Філософське обґрунтування кримінальної відповідальності особи, яка вчинила злочин. 5. Підстава кримінальної відповідальності. Додаткові питання: 1. Що визнається кримінальною відповідальністю? 2. 3 якого моменту виникає і припиняється кримінальна відповідальність? 3. Як співвідносяться між собою кримінальна відповідаль­ність і кримінальні правовідносини? 4. Які існують форми реалізації кримінальної відповідальності? 5. Як обґрунтовується кримінальна відповідальність особи? 6. Що є матеріально-правовою підставою кримінальної від­повідальності? 7. Матеріальна (єдина) і процесуальна (ч.2 ст.2 КК) підстави кримінальної відповідальності. 8. Відповідність положення ч.3 ст.2 КК вимогам ч.1 ст.61 Конституції України.	Нормативні акти: 1-6 Основна:1-5 Додаткова:39-43
		Тема № 4. Злочин та його види
			Завдання на самостійну роботу. Тема вивчається студентом самостійно, аудиторних занять за темою не передбачено. Навчальні основні та додаткові питання теми виносяться на модульний та підсумковий модульний контроль. Під час самостійної підготовки, на підставі зазначених питань, студенти повинні отримати знання та сформувати цілісне уявлення про злочин та його види. Навчальні питання: 1. Види визначень поняття злочину. 2. Поняття та ознаки злочину. 3. Значення ч. 2 ст. 11 КК України для визначення поняття злочину. 4. Класифікація злочинів та її значення. Додаткові питання: 1. В чому різниця визначень поняття злочину: 1) формального; 2) матеріального; 3) формально-матеріального? 2. Яке визначення злочину передбачене у КК України? 3. Які обов'язкові ознаки злочину передбачає закон? 4. Що означає суспільна небезпечність як матеріальна озна­ка злочину? 5. Який зміст протиправності як формальної ознаки зло­чину? 6. Співвідношення суспільної небезпеки і протиправності. 7. Співвідношення караності як ознаки злочину і фактичного призначення покарання за злочин. 8. Критерії відмежування злочинів від інших правопорушень. 9. Що таке малозначне діяння? 10.Який критерій відмежування злочину від інших право­порушень? 11.Яку класифікацію злочинів передбачає ст. 12 КК Украї­ни? Що є критерієм такої класифікації? 12.Яке значення має класифікація злочинів за ступенем тяж­кості?	Нормативні акти: 1-6 Основна:1-5 Додаткова:44-47
		Тема № 5. Склад злочину
			Завдання на самостійну роботу. Під час самостійної підготовки, на підставі зазначених питань,студенти повинні отримати знання та сформувати цілісне уявлення про склад злочину та кваліфікацію злочинів. Студент повинен завчасно підготувати та надати на перевірку реферат за модулем, підготуватися до проведення модульної контрольної роботи. Навчальні питання: 1.Поняття складу злочину. 2.Об’єкт злочину: поняття та значення. 3.Об’єктивна сторона складу злочину: поняття та значення. 4.Суб’єкт злочину: поняття та значення. 5.Суб’єктивна сторона складу злочину: поняття та значення. 6.Кваліфікація злочину: поняття, етапи та значення. Додаткові питання: 1. Яке значення має склад злочину в кримінальному праві? 2. Яким є перелік складів злочинів у законі? 3. Які елементи складу злочину є обов'язковими? 4. Що таке факультативні ознаки складу злочину? 5. Які види складів злочинів виділяються за особливостями їх конструкції? 6. Ознаки конкретного, родового та загального складу злочину. 7. Що таке кваліфікація злочину? 8. Як розмежовуються поняття «злочин» та «склад зло­чину»?	Нормативні акти: 1-6 Основна:1-5 Додаткова:48-55
		Тема № 6. Об’єкт злочину
			Завдання на самостійну роботу. Тема вивчається студентом самостійно, аудиторних занять за темою не передбачено. Навчальні основні та додаткові питання теми виносяться на модульний та підсумковий модульний контроль. Під час самостійної підготовки, на підставі зазначених питань,студенти повинні отримати знання об’єкт та предмет злочину. Студент повинен вибрати відповідно до методичних рекомендацій кафедри тему курсової роботи та розпочати її написання. Навчальні питання: 1.Поняття та значення об’єкту злочину. 2.Види (класифікація) об’єктів злочину. 3.Предмет злочину та його значення. 4.Відмінність об’єкта злочину від предмета. Додаткові питання: 1. Які складові елементи суспільних відносин? 2. Що таке об'єкт злочину? 3. Що таке предмет злочину? 4. Чим відрізняються поняття об'єкта та предмета злочину? 5. Яка класифікація об'єктів визначена у кримінальному праві? 6. Що таке основний об'єкт? 7. Що таке додатковий об'єкт? 8. Яке значення має розподіл безпосереднього об'єкта на основний та додатковий? 9. Значення об'єкта злочину для характеристики суспільної небезпечності злочину та його кваліфікації.	Нормативні акти: 1-6 Основна:1-5 Додаткова:56-61
		Тема № 7. Об’єктивна сторона злочину
			Завдання на самостійну роботу. Під час самостійної підготовки, на підставі зазначених питань,студенти повинні отримати знання про об'єктивну сторону складу злочину та його ознаки, зокрема суспільно небезпечного діяння, про суспільно небезпечні слідки, причинний зв’язок та про факультативні ознаки злочину. Навчальні питання: 1. Поняття і значення об'єктивної сторони злочину 2. Суспільно небезпечне діяння (дія чи бездіяльність) 3. Непереборна сила, непереборний фізичний примус, психічний примус та їх значення для вирішення питання про кримінальну відповідальність за суспільно небезпечну дію або бездіяльність. 4. Суспільно небезпечні наслідки. 5. Поняття і ознаки причинного зв’язку. 6. Факультативні ознаки об’єктивної сторони злочину. Додаткові питання: 1. Що таке об'єктивна сторона злочину, яке її значення? 2. Які обов'язкові та факультативні ознаки характеризують об'єктивну сторону злочину? 3. Яку роль можуть виконувати факультативні ознаки об'єк­тивної сторони злочину? 4. Дайте визначення поняття діяння як обов'язкової озна­ки об'єктивної сторони. 5. Які форми діяння характеризують об'єктивну сторону? 6. Що таке бездіяльність? Які умови кримінальної відповідальності за злочинну бездіяльність? 7. Яке значення мають нездоланна сила, фізичний і психічний примус для вирішення питання про кримінальну відповідальність за суспільно небезпечне діяння (дію чи бездіяльність)? 8. Що таке суспільно небезпечні наслідки? їх значення для об'єктивної сторони злочину. 9. Матеріальні та формальні склади злочинів. Розкрийте значення такого поділу. 10. Що таке причинний зв'язок як обов'язкова ознака об'єктивної сторони злочинів з матеріальним складом? 11. Сформулюйте визначення факультативних ознак об'єктивної сторони складу злочину.	Нормативні акти: 1-6 Основна:1-5 Додаткова:62-68
		Тема № 8. Суб’єкт злочину
			Завдання на самостійну роботу. Під час самостійної підготовки, на підставі зазначених питань,студенти повинні отримати знання про суб’єкт злочину. Навчальні питання: 1. Поняття і види суб'єктів злочинів. 2. Поняття неосудності та її критерії 3. Обмежена осудність 4. Відповідальність за злочини, вчинені в стані сп'яніння Додаткові питання: 1. Хто може бути суб'єктом злочину? 2. Які обов'язкові ознаки суб'єкта злочину? 3. З якого віку особа може бути визнана суб'єктом злочину? 4. Що таке осудність як ознака суб'єкта? 5. Які особи можуть бути визнані неосудними? 6. Яке співвідношення медичного та юридичного критерію у формулі неосудності? 7. Що таке обмежена осудність? 8. Які наслідки визнання особи неосудною та обмежено осудною? 9. Як в законі вирішується питання відповідальності особи, яка вчинила злочин у стані сп'яніння? 10. Хто такий спеціальний суб'єкт злочину?	Нормативні акти: 1-6 Основна:1-5 Додаткова:69-76
		Тема № 9. Суб’єктивна сторона злочину
			Завдання на самостійну роботу. Під час самостійної підготовки, на підставі зазначених питань,студенти повинні отримати знання про суб’єктивну сторону злочину. Студент повинен завчасно підготувати та надати викладачу на перевірку реферат за модулем, підготуватися до проведення модульної контрольної роботи. Навчальні питання: 1. Поняття і значення суб'єктивної сторони злочину. 2. Поняття і значення вини 3. Умисел та його види 4. Необережність та її види 5. Змішана форма вини 6. Мотив і мета злочину 7. Помилка та її значення Додаткові питання: 1. Які обов'язкові та факультативні ознаки суб'єктивної сторони? 2. Поняття вини, її зміст та правове значення? 3. Яке кримінально-правове значення мотиву і мети вчи­нення злочину? 4. Поняття прямого умислу та його ознаки. 5. Поняття непрямого умислу та його ознаки. 6. У чому особливості умислу в злочинах із формальним складом? 7. Поняття та ознаки злочинної самовпевненості. 8. Яким чином слід відмежовувати самовпевненість від не­прямого умислу? 10. Поняття та ознаки злочинної недбалості. 11. Яким чином визначається в теорії кримінального пра­ва «випадок» («казус»), його відмінність від злочинної недбалості? 12. Яке кримінально-правове значення мотиву і мети вчи­нення злочину? 13.Що таке змішана вина? 14.Які види помилок передбачені у кримінальному праві? 15. В чому різниця між юридичною і фактичною помилкою?	Нормативні акти: 1-6 Основна:1-5 Додаткова:77-86
	Змістовий модуль № 2
		Тема № 10. Стадії злочину
			Завдання на самостійну роботу. Під час самостійної підготовки, на підставі зазначених питань,студенти повинні отримати знання про стадії злочину. Навчальні питання: 1.Поняття та види стадій вчинення злочину 2.Поняття закінченого злочину. Момент закінчення злочинів з матеріальним, формальним та усіченим складом 3.Поняття незакінченого злочину та його види 4.Поняття готування до злочину, його об’єктивні та суб’єктивні ознаки 5.Поняття замаху на злочин, його об’єктивні та суб’єктивні ознаки. Види замаху на злочин 6.Відмежування замаху на злочин від закінченого злочину та готування до злочину 7.Особливості кримінальної відповідальності за готування та замах на злочин 8.Поняття добровільної відмови від вчинення злочину, її ознаки та правові наслідки 9.Дійове каяття, його ознаки та відмінність від добровільної відмови. Правові наслідки діяльного каяття Додаткові питання: 1..Які етапи вчинення злочину охоплюються кримінально-правовим поняттям «стадії злочину»? 2. Яка відмінність незакінченого злочину від за­кінченого. 3. Чи впливають на кваліфікацію етапи закінче­ного злочину? 4. Який момент закінчення злочинів із матеріальним, фор­мальним та усіченим складом? 5. Відмежуйте готування до злочину від виявлення умислу. 6. Проведіть розмежування закінченого замаху на злочин з незакінченим замахом на злочин. 7. Які вам відомі інші види замаху на злочин і в чому полягає їх значення? 8. Відмежуйте замах на злочин від готування до злочину та від закінченого злочину. 9. Що є підставою кримінальної відповідальності за незакінчений злочин. 10. Як кваліфікується незакінчений злочин? 11. На яких етапах вчинення злочину можлива добровіль­на відмова. 12. Які правові наслідки добровільної відмови від злочину? 13. Розмежуйте дійове каяття і добровільну відмову від зло­чину.	Нормативні акти: 1-6 Основна:1-5 Додаткова:87-89
		Тема № 11. Співучасть у злочині
			Завдання на самостійну роботу. Під час самостійної підготовки, на підставі зазначених питань,студенти повинні отримати знання про співучасть у злочині. Навчальні питання: 1. Поняття й ознаки співучасті 2. Види співучасників 3. Форми співучасті 4. Кримінальна відповідальність співучасників 5. Спеціальні питання відповідальності за співучасть у злочині 6. Причетність до злочину та її види Додаткові питання: 1.Сформулюйте поняття співучасті у злочині. 2.Розкрийте зміст об'єктивних ознак співучасті у злочині. 3.Розкрийте зміст суб'єктивних ознак співучасті у злочи­ні. 4.Покажіть особливості інтелектуального та вольового моментів умислу співучасті у злочину. 5. Що таке спіль­ність умислу співучасників? 4. Дайте визначення видів співучасників: виконавця, ор­ганізатора, підбурювача та пособника злочину. 5. Дайте визначення поняття посереднього виконання (посередньої винності). 6. Проведіть відмінність дій організатора злочину та інте­лектуального пособника від підбурювача. 7. Які форми співучасті передбачені в законі? Дайте ви­значення цих форм. 8. Що є підставою кримінальної відповідальності співучас­ників? 9. Особливості кваліфікації дій співучасників та їх відпо­відальність при різних формах співучасті. 10.Які особливості відповідальності організаторів та учас­ників організованої групи чи злочинної організації пе­редбачені у КК? 11.Які особливості кримінальної відповідальності за спів­участь у злочинах зі спеціальним суб'єктом? 12.Особливості відповідальності за провокацію злочину. 13.Що таке ексцес виконавця, які його види? Відповідаль­ність співучасників при ексцесі виконавця. 14.Як відповідають співучасники при добровільній відмо­ві виконавця? 15.Особливості добровільної відмови організатора, під­бурювача, пособника. Яка відповідальність при цьому співучасників? 16.Як відповідають співучасники при невдалому підбурю­ванні та пособництві? 17.Як визначається причетність до злочину, які її види? 18.Чим відрізняється причетність до злочину від співучас­ті у злочині? 19.Яка відповідальність за причетність до злочину?	Нормативні акти: 1-6 Основна:1-5 Додаткова:90-97
		Тема № 12. Повторність, сукупність і рецидив злочинів
			Завдання на самостійну роботу. Тема вивчається студентом самостійно, аудиторних занять за темою не передбачено. Навчальні основні та додаткові питання теми виносяться на модульний та підсумковий модульний контроль. Під час самостійної підготовки, на підставі зазначених питань,студенти повинні отримати знання про одиничний злочин та множинність злочинів. Навчальні питання: 1.Поняття множинності злочинів та її соціальна характеристика 2.Поняття та види одиничного злочину як складового елементу множинності злочинів 3.Поняття та ознаки та види повторності злочинів 4.Поняття, ознаки та види сукупності злочинів 5.Поняття ознаки та види рецидиву злочинів Додаткові питання: 1. Що називається множинністю злочинів? 2. Які ознаки характеризують множинність злочинів? 3. Який злочин називається одиничним? 4. Які виділяються види одиничних злочинів? 5. Які ознаки характеризують повторність злочинів та її види? 6. Ви­ди фактичної повторності: повторність тотожних (ч.1 ст.32 КК) та однорідних злочинів (ч.3 ст.32 КК). 7. Відмежування повторності тотожних злочинів від продовжуваного злочину (ч.2 ст.32 КК). 8. Які ознаки характеризують сукупність злочинів та її види? 9. Відмежування ідеальної сукупності від одиничного зло­чину. 10. Відмежування сукупності злочинів від конкуренції норм. 11. Які ознаки характеризують рецидив злочинів та його види? 12. У чому полягає відмінність між повторністю, сукупніс­тю та рецидивом злочинів? 13. Як кваліфікується повторність, сукупність та рецидив злочинів? 14. Яке кримінально-правове значення повторності, сукуп­ності та рецидиву злочину?	Нормативні акти: 1-6 Основна:1-5 Додаткова:98-104
		Тема № 13. Обставини, що виключають злочинність діяння
			Завдання на самостійну роботу. Тема вивчається студентом самостійно, аудиторних занять за темою не передбачено. Навчальні основні та додаткові питання теми виносяться на модульний та підсумковий модульний контроль. Під час самостійної підготовки, на підставі зазначених питань,студенти повинні отримати знання про обставини, що виключають злочинність діяння. Навчальні питання: 1.Загальна характеристика правового інституту обставин, що виключають злочинність діяння. 2.Класифікація обставин, що виключають злочинність діяння. 3.Підстави виникнення стану необхідної оборони. 4.Ознаки правомірного заподіяння шкоди в стані необхідної оборони. 5.Перевищення меж необхідної оборони. 6.Підстави виникнення стану уявної оборони. 7.Відмежування уявної оборони від необхідної оборони. Додаткові питання: 1.Що визнається обставинами, що виключають злочинність діяння? 2.Які є види обставин, що виключають злочинність діяння? 3.Якими є підстава та ознаки необхідної оборони? 4.Якими є межі необхідної оборони і за яких умов вони визнаються перевищеними? 5.В яких випадках має місце уявна оборона і які її кримінально-правові наслідки? 6.Якими є підстава та ознаки затримання особи, яка вчинила злочин? 7.Якими є підстава та ознаки крайньої необхідності? 8.Якими є підстава та ознаки виконання наказу або розпорядження як обставини, що виключає злочинність діяння? 9.Якими є підстава та ознаки діяння, пов'язаного з ризиком? 10. Якими є підстава та ознаки виконання спеціального завдання з попередження або розкриття злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації?	Нормативні акти: 1-6 Основна:1-5 Додаткова:105-110
		Тема № 14. Звільнення від кримінальної відповідальності
			Завдання на самостійну роботу. Тема вивчається студентом самостійно, аудиторних занять за темою не передбачено. Навчальні основні та додаткові питання теми виносяться на модульний та підсумковий модульний контроль. Під час самостійної підготовки, на підставі зазначених питань,студенти повинні отримати знання про звільнення від кримінальної відповідальності. Студент повинен завчасно підготувати та надати на перевірку викладачеві реферат за модулем, підготуватися до проведення модульної контрольної роботи. Навчальні питання: 1. Поняття звільнення від кримінальної відповідальності і його правові наслідки. 2. Види звільнення від кримінальної відповідальності. 3. Підстави й умови загальних видів звільнення від кримінальної відповідальності: 4. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із дійовим каяттям та у зв'язку з примиренням винного з потерпілим. 5. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки. 6. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки. 7. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності. Додаткові питання: 1. Види звільнення від кримінальної відповідальності: обов’язкове і необов’язкове (факультативне); безумовне і умовне; залежно від правової підстави. 2. Умови звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим. 3. Умови та строки передачі на поруки. 4. Розміри строків давності, початковий момент перебігу давності і кінцевий момент обчислення строків давності. 5. Зупинення перебігу давності. 6. Момент відновлювання перебігу давності у цих випадках. Умови звільнення у цьому разі особи від кримінальної відповідальності. 7. Умови і наслідки переривання перебігу давності 8. Питання про застосування давності до особи, що вчинила особливо тяжкий злочин, за який згідно із законом може бути призначене довічне позбавлення волі (ч.4 ст.49 КК), а також до особи, що вчинила злочин проти миру та безпеки людства (ч.5 ст.49 КК).	Нормативні акти: 1-6 Основна:1-5 Додаткова:111-119
		Тема № 15. Покарання та його види
			Завдання на самостійну роботу. Тема вивчається студентом самостійно, аудиторних занять за темою не передбачено. Навчальні основні та додаткові питання теми виносяться на модульний та підсумковий модульний контроль. Під час самостійної підготовки, на підставі зазначених питань,студенти повинні отримати знання про поняття, ознаки та систему покарань. Навчальні питання: 1. Поняття, значення та ознаки покарання. 2. Мета покарання. 3. Система покарань. 4. Класифікація покарань. 5. Основні покарання. 6. Додаткові покарання. 7. Покарання, що можуть призначатися і як основні, і як додаткові. Додаткові питання: 1. Яке значення положення статей 28, 43, 61-63 Конститу­ції України для визначення соціальної природи пока­рання? 2. Поняття покарання та його значення в боротьбі зі зло­чинністю. 3. Зміст ознак покарання та їх значення. 4. Які цілі покарання визначені в чинному КК України? 5. У чому зміст кожної цілі покарання? 6. Дайте визначення системи покарань за кримінальним правом України, назвіть ознаки цієї системи і охарак­теризуйте їх. 7.Назвіть, які види покарань належать до основних, до­даткових і таких, що можуть бути призначені як основ­ні й як додаткові; загальних і спеціальних; строкових і безстрокових. Визначте ті критерії, які покладено в основу класифікації всіх видів покарань на зазначені групи. 8. Визначте, до яких видів покарань належить штраф, які підстави та порядок його призначення судом. 9. Зазначте особливості призначення судом покарання у вигляді позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу. 10. Визначте підстави та порядок призначення судом поз­бавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю у виді основного та додаткового по­карання. 11. Визначте, до яких видів покарань належать громадські і виправні роботи і у чому полягають особливості їх за­стосування судом. 12. Визначте, до яких категорій засуджених можуть бути застосовані такі види покарань, як службові обмежен­ня для військовослужбовців і тримання в дисциплінар­ному батальйоні військовослужбовців і в якому порядку вони можуть бути призначені судом. 13. Визначте, за яких умов може бути призначено судом покарання у виді конфіскації майна. 14. Визначте, до яких видів покарань належать арешт, об­меження і позбавлення волі й на який строк вони мо­жуть бути призначені судом. 15. Визначте, за яких умов може бути призначене судом довічне позбавлення волі.	Нормативні акти: 1-6 Основна:1-5 Додаткова:120-128
		Тема № 16. Призначення покарання
			Завдання на самостійну роботу. Під час самостійної підготовки, на підставі зазначених питань,студенти повинні отримати знання та сформувати систему знання відносно призначення покарань. Навчальні питання: 1. Поняття законної підстави для призначення покарання та принципи призначення покарання. 2. Загальні засади призначення покарання. 3. Загальна характеристика та значення для призначення покарання обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання, їх види та характеристика. 4. Призначення покарання за незакінчений злочин. 5. Призначення покарання за злочин, вчинений у співучасті. 6. Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом. 7. Призначення покарання за сукупністю злочинів. 8. Призначення покарання за сукупністю вироків. 9. Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув‘язнення. 10.Обчислення строків покарання. Додаткові питання: 1. Критерії загальних засад призначення покарання відповідно. 2. Межі врахування судом при призначенні покарання обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання. 3. Призначення покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин. 4. Правила призначення покарання за сукупністю злочинів. 5. Правила складання покарань за сукупністю злочинів. 6. Межі призначення покарання за сукупністю злочинів. 7. Особливості призначення основних та додаткових покарань різного виду за сукупністю злочинів. 8. Правила складання покарань за сукупністю вироків. 9. Можливість використання поглинення покарань за сукупністю вироків. 10. Особливості призначення основних та додаткових покарань різного виду за сукупністю вироків. 11. Порядок призначення покарань при одночасному збігу сукупності злочинів та сукупності вироків.	Нормативні акти: 1-6 Основна:1-5 Додаткова:129-134
		Тема № 17. Звільнення від покарання та його відбування
			Завдання на самостійну роботу. Під час самостійної підготовки, на підставі зазначених питань,студенти повинні отримати знання та сформувати систему знань про звільнення від покарання та його відбування. Навчальні питання: 1. Поняття звільнення від покарання, його підстави, умови та види. 2. Звільнення від покарання у разі прийняття нового закону. 3. Звільнення від покарання у зв’язку з втратою особою суспільної небезпечності. 4. Звільнення від відбування покарання з випробуванням, його види. 5. Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років. 6. Звільнення від покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку. 7. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. 8. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким ви­дом покарання. 9. Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років. 10.Звільнення від покарання за хворобою. 11.Звільнення від покарання на підставі Закону України про амністію або акта про по­милування. Додаткові питання: 1. Відмінність між звільненням від покарання і звільненням від кримінальної відповідальності. 2. Застосування додаткових покарань у разі звільнення від відбування основного покарання з випробуванням. 3. Контроль за поведін­кою засуджених, звільнених від відбування покарання з випробуванням. 4. Правові наслідки звільнення від відбування покарання з випробуванням. 5. Підстави скасування звільнення від відбування з випробуванням та його наслідки. 6. Розміри строків давності та їх обчислення. Зупинення, відновлення, переривання давності. 7. Питання про застосування давності до осіб, які засуджені до довічного позбавлення волі. 8. Давність виконання обвинувального вироку щодо осіб, яким призначено додаткове покарання. 9. Незастосування давності виконання обвинувального ви­року. 10.Підстави та умови умовно-дострокового звільнення. 11.Види покарань, при відбуванні яких можливе умов­но-дострокове звільнення. 12.Невідбутий строк при умовно-достроковому звільненні, його значення. 13.Правові наслідки умовно-дострокового звільнення. 14.Дострокове звільнення від додаткового покарання. 15.Правові наслідки заміни невідбутої частини покарання більш м'яким. 16.Наслідки одужання осіб, звільнених від покарання або його відбування за хворобою. 17.Зарахування часу застосування примусових заходів медичного характеру в строк покарання. 18.Відмінність амністії від помилування.	Нормативні акти: 1-6 Основна:1-5 Додаткова:135-138
		Тема № 18. Судимість, її погашення та зняття
			Завдання на самостійну роботу. Тема вивчається студентом самостійно, аудиторних занять за темою не передбачено. Навчальні основні та додаткові питання теми виносяться на модульний та підсумковий модульний контроль. Під час самостійної підготовки, на підставі зазначених питань,студенти повинні сформувати системне знання про судимість, її погашення та зняття Навчальні питання: 1.Поняття і значення судимості. 2.Правові наслідки судимості. 3.Особи, які визнаються такими, що не мають судимості. 4.Погашення судимості. 5.Зняття судимості та умови його застосування. Додаткові питання: 1. Що таке судимість? 2. Які негативні наслідки тягне судимість? 3. Яка мета інституту судимості? 4. Що таке погашення судимості? 5. Що таке зняття судимості? 6. Чим відрізняється погашення судимості від її зняття? 7. Які наслідки погашення та зняття судимості?	Нормативні акти: 1-6 Основна:1-5 Додаткова:139
		Тема № 19. Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування
			Завдання на самостійну роботу. Тема вивчається студентом самостійно, аудиторних занять за темою не передбачено. Навчальні основні та додаткові питання теми виносяться на модульний та підсумковий модульний контроль. Під час самостійної підготовки, на підставі зазначених питань,студенти повинні отримати знання про примусові заходи медичного характеру та примусове лікування Навчальні питання: 1.Поняття та мета примусових заходів медичного характеру 2.Особи, до яких застосовуються примусові заходи медичного характеру. 3.Види примусових заходів медичного характеру та кри­терії їх призначення. 4.Примусове лікування. Додаткові питання: 1. Що таке примусові заходи медичного характеру? 2. До яких осіб застосовуються примусові заходи медичного характеру? 3. Які підстави застосування примусових заходів медичного характеру передбачає КК України? 4. Які види примусових заходів медичного характеру передбачає закон? 5. Що таке примусове лікування та які підстави його застосування? 6. Яка мета примусових заходів медичного характеру? 7. Яка різниця між примусовими заходами медичного характеру та примусовим лікуванням? 8. Продовження, зміна та припинення застосування примусових заходів медичного характеру. 9. Зарахування часу застосування примусових заходів медичного характеру в строк покарання. 10.Мета та підстави застосування примусового лікування. 11.Особи, до яких застосовується примусове лікування.	Нормативні акти: 1-6 Основна:1-5 Додаткова:140-142
		Тема № 20. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх.
			Завдання на самостійну роботу. Тема вивчається студентом самостійно, аудиторних занять за темою не передбачено. Навчальні основні та додаткові питання теми виносяться на модульний та підсумковий модульний контроль. Під час самостійної підготовки, на підставі зазначених питань, студенти повинні отримати знання про особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх. Студент повинен завчасно підготувати та надати на перевірку реферат за модулем, підготуватися до проведення модульної контрольної роботи. Навчальні питання: 1.Загальна характеристика кримінальної відповідальності та по­карання неповнолітніх. 2.Види покарань, які можуть бути застосовані до неповнолітніх та їх призначення. 3.Звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності. 4.Особливості звільнення неповнолітніх: від покарання та його від­бування. 5.Погашення та зняття судимості щодо неповнолітніх. Додаткові питання: 1.Юридична природа примусових заходів виховного характеру, що застосовуються до неповнолітніх, які ско­їли злочин 2.Наслідки ухилення неповнолітнього від застосування до нього примусових заходів виховного характеру. 3.Призначення позбавлення волі неповнолітнім за сукупністю злочинів або вироків.	Нормативні акти: 1-6 Основна:1-5 Додаткова:143-145

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Завдання що виносяться на самостійну роботу студента	Література:
Модуль 2
	Змістовий модуль № 1:
		Тема № 1: Поняття Особливої частини кримінального права, її система та значення. Наукові основи кваліфікації злочинів.
		Завдання на самостійну роботу. Під час самостійної підготовки, на підставі зазначених питань,студенти повинні отримати знання та сформувати вміння, необхідні для визначення поняття та системи Особливої частини кримінального права; з’ясувати інститут кваліфікації злочинів. Навчальні питання: 1. Поняття Особливої частини кримінального права і її призначення. 2. Система Особливої частини. 3. Співвідношення Особливої і Загальної частин КК. 4. Поняття кваліфікації злочинів. 5. Злочин та склад злочину як фактична і правова підстави кваліфікації злочинів. 6. Види кваліфікації злочинів. 7. Етапи кваліфікації злочинів. 8. Стадії кваліфікації злочинів. 9. Правила кваліфікації злочинів. 10. Значення правильної кваліфікації злочинів. Додаткові питання: 1. Специфіка Особливої частини кримінального права та її єдність і зв’язок із Загальною частиною. 2. Критерії поділу КК України на розділи та статті. 3. Види кримінально-правових норм. 4. Побудова кримінально-правових норм-заборон як основи Особливої частини кримінального права. 5. Співвідношення кримінально-правової норми та статті Особливої частини КК України. 6. Значення судової практики та узагальнень з окремих категорій кримінальних справ для правильного розуміння і застосування кримінально-правових норм. 7. Призначення Особливої частини в механізмі соціального контролю злочинності.	Нормативні акти: 13, 15. Основна література: 1- 16. Додаткова ітература: 34, 39, 73, 78, 80, 110, 116.
	Тема № 2: Злочини проти життя та здоров’я особи.
		Завдання на самостійну роботу. Під час самостійної підготовки, на підставі зазначених питань студенти повинні отримати знання та сформувати вміння, необхідні для встановлення об’єктивних та суб’єктивних ознак злочинів проти життя та здоров’я, правильної їх кваліфікації та відмежування від інших складів злочинів. Навчальні питання: 1. Загальна характеристика злочинів проти життя та здоров’я особи. 2. Загальна характеристика і види злочинів, які посягають на життя особи. 3. Загальна характеристика і види злочинів, які посягають на здоров’я особи. 4. Загальна характеристика і види злочинів, що ставлять у небезпеку життя та здоров’я особи. Поняття вбивства і його види. 5. Характеристика обтяжуючих обставин умисного вбивства. 6. Характеристика умисних вбивств за пом’якшуючих обставин, їх види. 7. Характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак вбивства через необережність. 8. Характеристика доведення до самогубства та його форми. 9. Поняття і види тілесних ушкоджень. 10. Характеристика умисного тяжкого тілесного ушкодження, його поняття та види. 11. Характеристика умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, його поняття, види та критерії визначення. 12. Характеристика необережного тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження. 13. Характеристика умисного легкого тілесного ушкодження, його поняття види, критерії визнання. 14. Характеристика злочину, передбаченого ст. 126 КК України (Побої та мордування) 15. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки катування. 16. Характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак незаконного проведення аборту, поняття аборту. 17. Характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак залишення в небезпеці. Особливості суб’єкта злочину. 18. Характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані. 19. Характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак ненадання допомоги хворому медичним працівником. 20. Характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак незаконного проведення дослідів над людиною.   Додаткові питання: 1. Що визначається початковим та кінцевим моментом життя? 2. Які кваліфікуючі ознаки умисного вбивства перелічені у ч. 2 ст. 115 КК України? 3. Відмежування вбивства, вчиненого способом, небезпечним для життя багатьох осіб від терористичного акту. 4. Відмежування вбивства, вчиненого на замовлення від вбивства з корисливих мотивів. 5. У який період часу можливе вбивство матір’ю новонародженої дитини відповідно до ст. 116 КК України? 6. Відмінність вбивства через необережність від інших злочинів, наслідком котрих є смерть потерпілої особи. 7. Відмежування умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого від умисного вбивства. 8. Відмінність побоїв та мордування від тілесних ушкоджень. 9. Відмежування катування, вчиненого працівником правоохоронного органу від перевищення влади або службових повноважень, що воно супроводжувалося насильством, застосуванням зброї або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями.	Нормативні акти: 13, 15, 18, 95, 28. Основна література: 1- 16. Додаткова ітература: 21, 23, 36, 39, 55, 76, 88, 102, 131, 146, 154, 159.
	Тема № 3: Злочини проти волі, честі та гідності особи.
		Завдання на самостійну роботу. Під час самостійної підготовки слухачі повинні отримати знання та сформувати вміння, необхідні для встановлення об’єктивних та суб’єктивних ознак злочинів проти волі, честі та гідності особи. Поглибити та закріпити знання студентів про суспільну небезпеку злочинів проти волі, честі та гідності, про їх поняття і види, конструктивні ознаки і особливості кваліфікації. Навчальні питання: 1. Загальна характеристика злочинів проти волі, честі та гідності, їх види. 2. Характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак незаконного позбавлення волі або викрадення людини, кваліфікуючі ознаки злочину. Відмежування цього злочину від вимагання. 3. Характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак торгівлі людьми або іншої незаконної угоди щодо людини, кваліфікуючі ознаки злочину. Поняття експлуатації, уразливого стану у контексті цього складу злочину. 4. Характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак захоплення заручників, кваліфікуючі ознаки злочину. 5. Характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак експлуатації дітей, кваліфікуючі ознаки злочину. 6. Характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак незаконного поміщення в психіатричний заклад, кваліфікуючі ознаки злочину.   Додаткові питання: 1. Відмежування захоплення заручника від позбавлення волі або викрадення людини та від вимагання. 2. Відмежування підміни дитини від викрадення людини. 3. Характеристика особливо кваліфікуючих ознак торгівлі людьми.	Нормативні акти: 13, 15, 18, 88. Основна література: 1- 16. Додаткова ітература: 1, 22, 25, 59,
			Тема № 4: Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи.
			Завдання на самостійну роботу. Під час самостійної підготовки слухачі повинні отримати знання та сформувати вміння, необхідні для встановлення об’єктивних та суб’єктивних ознак злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, правильної їх кваліфікації та відмежування їх від інших злочинів.   Навчальні питання: 1. Загальна характеристика злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості, їх види. 2. Характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак зґвалтування (ст. 152 КК України), кваліфікуючі ознаки злочину. 3. Характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом (ст. 153 КК України), кваліфікуючі ознаки злочину. 4. Характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак примушування до вступу в статевий зв’язок, кваліфікуючі ознаки злочину. 5. Характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак такого злочину як статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості, кваліфікуючі ознаки злочину. 6. Характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак розбещення неповнолітніх, кваліфікуючі ознаки злочину. Додаткові питання: 1. Відмежування насильницького задоволення статевої пристрасті від зґвалтування. 2. Відмежування зґвалтування від примушування до вступу в статевий зв’язок. 3. Відмежування статевих зносин з особою, яка не досягла статевої зрілості від зґвалтування неповнолітньої (малолітньої) особи та насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом з неповнолітньою (малолітньою) особою.	Нормативні акти: 13, 15, 18, 28, 30, 101. Основна література: 1- 16. Додаткова ітература: 2, 27, 98, 100, 139, 153.
		Тема № 5: Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав та свобод людини і громадянина.
			Завдання на самостійну роботу. Під час самостійної підготовки, на підставі зазначених питань, студенти повинні отримати та сформувати вміння, необхідні для встановлення об’єктивних та суб’єктивних ознак злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав та свобод людини і громадянина. Поглибити та закріпити знання студентів про суспільну небезпеку злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина, про їх поняття і види, конструктивні ознаки і особливості кваліфікації. Виробити вміння та навички визначення юридичних ознак окремих складів злочинів.   Навчальні питання: 1. Характеристика основних особистих (громадянських), політичних (виборчих), соціально-економічних та культурних прав і свобод людини і громадянина. 2. Загальна характеристика та види злочинів, що посягають на основні виборчі, трудові та інші особисті права і свободи людини і громадянина. 3. Характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак порушення недоторканності житла, кваліфікуючі ознаки злочину. 4. Характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв’язку або через комп’ютер, кваліфікуючі ознаки злочину. 5. Характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак порушення недоторканності приватного життя. 6. Характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача, кваліфікуючі ознаки злочину. 7. Характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак порушення таємниці голосування, кваліфікуючі ознаки злочину. 8. Характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак пошкодження релігійних споруд чи культових будинків, кваліфікуючі ознаки злочину. 9. Характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак посягання на здоров’я людей під приводом проповідування віровчень чи виконання релігійних обрядів, кваліфікуючі ознаки злочину. 10. Характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак ухилення від сплати аліментів на утримання дітей, кваліфікуючі ознаки злочину. 11. Характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак грубого порушення законодавства про працю, кваліфікуючі ознаки злочину. Відмежування цього злочину від грубого порушення угоди про працю. 12. Характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак невиплати заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат, кваліфікуючі ознаки злочину.   Додаткові питання: 1. Особисті (громадянські) права і свободи людини і громадянина, їх місце в системі інших конституційних прав і свобод. 2. Інститут особистої таємниці та її кримінально-правовий захист. 3. Порівняльна характеристика порушення недоторканості житла (ст. 162 КК України) та порушення недоторканості приватного життя (ст. 182 КК України).   Теми рефератів: 1. Відносини, що забезпечують конституційні права та свободи людини та громадянина, як об’єкт злочинів, передбачених Розділом VІ КК України; 2. Ознаки об’єктивної сторони перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача (ст. 157 КК України); 3. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача (ч. 2-4 ст. 157 КК України); 4. Особливості спеціального суб’єкта злочинів проти виборчих прав громадян; 5. Виборча документація або документи референдуму, як предмет незаконного знищення виборчої документації або документів референдуму (ст. 158-1 КК України); 6. Кримінальна відповідальність за порушення законодавства про референдум; 7. Проблеми кваліфікації злочинів у сфері авторського і суміжних прав; 8. Форми грубого порушення законодавства про працю (ст. 172 КК України); 9. Відносини у сфері авторського права і суміжних прав, як об’єкт злочину, передбаченого ст. 176 КК України (Порушення авторського права і суміжних прав); 10. Проблеми кваліфікації злочинів проти виборчих, трудових прав і свобод людини і громадянина; 11. Ознаки об’єктивної сторони порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії (ст. 161 КК України); 12. Співвідношення порушення недоторканності житла (ст. 162 КК України) зі злочинами у сфері службової діяльності; 13. Співвідношення порушення недоторканності житла (ст. 162 КК України) зі злочинами проти власності; 14. Співвідношення порушення недоторканності приватного життя (ст. 182 КК України) з вимаганням (ст. 189 КК України); 15. Відносини, що забезпечують захист майнових інтересів неповнолітніх або непрацездатних дітей, як об’єкт злочинів, передбачених ст. ст. 164-169 КК України; 16. Форми об’єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 164 КК України (Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей); 17. Кримінальна відповідальність за розголошення таємниці усиновлення (удочеріння); 18. Відносини, що забезпечують свободу совісті і віросповідання, як об’єкт злочинів, передбачених ст. ст. 178-181 КК України; 19. Співвідношення пошкодження релігійних споруд чи культових будинків (ст. 178 КК України) зі злочинами проти власності; 20. Співвідношення перешкоджання здійсненню релігійного обряду (ст. 180 КК України) з хуліганством (ст. 296 КК України).	Нормативні акти: 8, 13, 15, 17, 31, 35, 36, 37, 40, 60, 73, 75, 89, 93, 100, 109, 111, 114. Основна література: 1- 16. Додаткова ітература: 6, 37, 70, 82, 83, 89, 123.
		Тема № 6: Злочини проти власності.
			Завдання на самостійну роботу. Під час самостійної підготовки, на підставі зазначених питань, студенти повинні отримати та сформувати вміння, необхідні для встановлення об’єктивних та суб’єктивних ознак злочинів проти власності, правильної їх кваліфікації та відмежування від інших складів злочинів. Навчальні питання: 1. Загальна характеристика злочинів проти власності. 2. Специфіка об’єкта та предмета злочинів проти власності. 3. Предмет злочинів проти власності та його ознаки, значення предмета для кваліфікації злочину. 4. Класифікація злочинів проти власності. 5. Характеристика кваліфікуючих ознак злочинів проти власності. Характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак крадіжки, кваліфікуючі ознаки злочину. Особливості способу вчинення злочину. 6. Характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак грабежу, кваліфікуючі ознаки злочину. 7. Характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак розбою, кваліфікуючі ознаки злочину. 8. Характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак вимагання, кваліфікуючі ознаки злочину. Предмет злочину. 9. Характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак шахрайства, кваліфікуючі ознаки злочину. 10. Характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, кваліфікуючі ознаки злочину. 11. Характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довір’ям, кваліфікуючі ознаки злочину. Відмежування цього злочину від шахрайства та зловживання владою або службовим становищем. 12. Характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї. 13. Характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак самовільного зайняття земельної ділянки та самовільного будівництва, кваліфікуючі ознаки злочину. 14. Характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак придбання, отримання, зберігання чи збута майна, одержаного злочинним шляхом. 15. Характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак умисного знищення або пошкодження майна, кваліфікуючі ознаки злочину. 16. Характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак необережного знищення або пошкодження майна, кваліфікуючі ознаки злочину. 17. Характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак умисного пошкодження об’єктів електроенергетики, кваліфікуючі ознаки злочину. 18. Характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак погрози знищення майна, кваліфікуючі ознаки злочину.	Нормативні акти: 13, 15, 28, 54, 82, 84, 95, 96, 114. Основна література: 1- 16. Додаткова ітература: 17, 29, 48, 52, 57, 68, 74, 99, 125, 128.

Модуль 2
	Змістовий модуль № 2
		Тема № 7: Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг.
			Завдання на самостійну роботу. Під час самостійної підготовки, на підставі зазначених питань, студенти повинні отримати знання, необхідні для визначення поняття, системи, видів та загальної характеристики злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг, правильної їх кваліфікації та відмежування від інших складів злочинів. Навчальні питання: 1. Поняття злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг. 2. Види злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг. 3. Система злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг. 4. Об’єктивні ознаки злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг. 5. Суб’єктивні ознаки злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг. 6. Кваліфікуючі ознаки злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг. 7. Поняття службової особи. Види службових осіб. 8. Поняття, характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак, кваліфікуючі ознаки та кваліфікація зловживання владою або службовим становищем. 9. Поняття, характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак, кваліфікуючі ознаки та кваліфікація зловжи-вання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми. 10. Поняття, характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак, кваліфікуючі ознаки та кваліфікація переви-щення влади або службових повноважень. 11. Поняття, характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак, кваліфікуючі ознаки та кваліфікація переви-щення повноважень службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми. 12. Поняття, характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак, кваліфікуючі ознаки та кваліфікація службового підроблення. 13. Поняття, характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак, кваліфікуючі ознаки та кваліфікація службової недбалості. 14. Поняття, характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак, кваліфікуючі ознаки та кваліфікація одержання хабара. 15. Поняття, характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак, та кваліфікація незаконного збагачення. 16. Поняття, характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак, кваліфікуючі ознаки та кваліфікація комерційного підкупу службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми; 17. Поняття, характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак, кваліфікуючі ознаки та кваліфікація зловживання впливом. 18. Поняття, характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак, кваліфікуючі ознаки та кваліфікація підкупу особи, яка надає публічні послуги. 19. Поняття, характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак, кваліфікуючі ознаки та кваліфікація пропозиції або давання хабара. 20. Поняття, характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак, кваліфікуючі ознаки та кваліфікація провокації хабара або комерційного підкупу. 21. Поняття вимаганням хабара та неправомірної вигоди. 22. Поняття, характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак, кваліфікуючі ознаки та кваліфікація одержання службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми неправомірної вигоди за вчинення дій або бездіяльність з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто передає чи надає таку вигоду, або в інтересах третіх осіб. 23. Підстави т Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:   45678910  Сейчас читают про: Гражданская война в России. Причины, ход, итоги и последствия ВИДЫ ОРУЖИЯ МАССОВОГО ПОРАЖЕНИЯ И ПОСЛЕДСТВИЯ ЕГО ПРИМЕНЕНИЯ Методика обучения ребенка строевым упражнениям Средства ЛФК. Классификация физических упражнений в ЛФК и их характеристика Пара сил. Момент пары сил. Теоремы о парах Правила хранения, приготовления и использования дезинфицирующих средств Самый сильный аргумент, почему эволюция человека не могла быть  И то, что мы называем счастьем, и то, что называем несчастьем, одинаково полезно нам, если мы смотрим на то и на другое, как на испытание. © Лев Толстой ==> читать все изречения... 6107 6030 Понравился сайт? Поделись им с друзьями: