Комп’ютерне складання Мина Ж.В

За цільовим призначенням та методикою створення роз­різняють такі види оглядових документів: експрес-інфор-мація, бібліографічний огляд, реферативний огляд, огляд обґрунтування, щорічний огляд, щорічна доповідь, оглядова довідка тощо.

Інформаційний огляд посідає провідне місце в системі інформаційних документів. Його особливістю є те, що інфор­маційний огляд складають шляхом логічної обробки доку-ментної інформації з метою одержання вихідного знання про стан, розвиток і можливі шляхи вирішення проблеми. Отже, підготовка оглядової інформації — це не стільки опис, уза­гальнення документної інформації, скільки аналіз стану та розвитку проблеми на основі використання різноманітних дже­рел інформації.

Інформаційна характеристика проблеми має бути всебічною і повною. Тому, створюючи оглядові документи, враховують як опубліковані, так і неопубліковані документи, оскільки інформаційний огляд має не лише відповідати запитам спо­живача інформації, а й надавати максимум потрібної інфор­мації. Відбираючи інформацію, враховують різні погляди на можливість вирішення проблеми. Логічність викладу інфор­мації в оглядовому документі має поєднуватися зі змістовою характеристикою відібраних документів. У зв'язку з цим рефе-рент-аналітик має володіти темою огляду, мати так званий ап­ріорний запас знань з теми.

Складаючи огляд, застосовують методи, властиві процесам підготовки інших документів: інформаційний аналіз, абстра­гування, синтез, узагальнення тощо. Саме створюючи оглядові документи, передбачають як критичну оцінку наявної інфор­мації, так і використання елементів наукового дослідження цієї інформації для одержання вихідного знання про стан і тенденції розвитку проблеми.

Оглядова інформація — це систематизована узагальнена інформація про стан об'єкта (предмета, питання). Під станом об'єкта розуміють його науковий або технічний рівень, органі­заційно-економічну ситуацію і тенденції розвитку.

Оглядова інформація виконує підсумкову, інтеграційну, концентраційну, оціночну, орієнтовну та евристичну функції. Поряд з бібліографічною, фактографічною і концептографічною оглядова інформація відіграє суттєву роль у розвитку будь-якої сфери людської діяльності.

Отримання оглядової інформації базується на таких про­цесах обробки документальних джерел інформації:

—вилучення з документів, відбір і систематизація систе­ми даних і фактів, які характеризують основні аспекти стану об'єкта, що розглядається;

—доповнення їх, уточнення змісту, оцінка новизни і значу­щості, перевірка достовірності і встановлення взаємозалежності;

—логічне перетворення даних і фактів з метою отриман­ня нової інформації про стан об'єкта, тобто знання про досяг­нутий об'єктом рівень, організаційно-економічну ситуацію і тенденції розвитку.

Сукупність цих процесів становить зміст поняття "інфор­маційний аналіз і синтез". Поряд з бібліографічним аналі­зом і методами дисциплінарного аналізу різноманітних на­укових і технічних дисциплін він є одним із видів аналітико-синтетичної обробки документної інформації.

Інформаційний реферативний огляд містить системати­зовані дані і факти, узагальнену інформацію про стан розроб­ки питання без їхньої критичної (наукової, технічної, еконо­мічної) оцінки автором огляду. Основне призначення інформа­ційного огляду — орієнтування споживачів інформації на озна­йомлення зі станом розробки проблеми, питання.

Огляд обґрунтування призначається для доведення необ­хідності й доцільності проведення конкретного дослідження або розробки, вибору оптимальних шляхів (напрямів, методи­ки, принципового рішення), організації і планування роботи.

Щорічний огляд є базою для оцінки наукового, технічного, організаційно-економічного стану і тенденцій розвитку галу­зей науки, техніки, освіти, культури. Його готують на основі інформаційних матеріалів, що надійшли за поточний рік.

Щорічна доповідь містить відомості, отримані з першо­джерел, про першочергові невирішені проблеми і завдання, най­важливіші вітчизняні й світові досягнення і можливості ефек­тивного їх використання.

Оглядова доповідь містить відомості про окремі аспекти стану науково-практичних напрямів, проблем, об'єктів, органі­зацій тощо. Вона має суттєве значення для оцінки поточних змін стану питання (проблеми, теми), що розглядається.

Бібліографічний огляд — це огляд, який містить зв'язну і послідовну бібліографічну характеристику сукупності доку­ментних джерел з певного питання (проблеми, теми), що ви­йшли за певний період часу, а також бібліографічні описи цих документів. Слід розрізняти анотований бібліографічний список і бібліографічний огляд. У першому з них подають бібліографічний опис та анотацію документів, у другому — логічний послідовний виклад змісту первинних документів, їхній бібліографічний опис та огляд документів.

Бібліографічний огляд містить зведену характеристику документів, виконану на основі документографічного аналізу. У бібліографічному огляді подають узагальнений опис змісто­вих елементів, а також наводять формальні ознаки, характерні для цих видань. Цільове призначення таких оглядів — орієн­тація споживачів інформації в документних потоках, тобто надання допомоги споживачам у відборі з цих потоків необхід­них їм (релевантних) документів. Бібліографічні огляди, як і інша бібліографічна продукція, є формою не концептографіч-ного, а документографічного обслуговування. На відміну від анотованих покажчиків, у бібліографічному огляді першо­джерела подають у зіставленні один з одним як об'єднаних однією думкою, часто з оцінкою документів. У такому разі складають критичні або рекомендаційні огляди.

Бібліографічні огляди поділяються також на огляди но­вих надходжень (ті, що вийшли у світ в останній період — місяць, рік), джерелознавчі або тематичні, в яких розгляда­ються характер, призначення і тематика видань з певної теми чи предмета, огляди інформаційних видань (певної сукупності реферативних журналів, бібліографічних покажчиків тощо), на персональні огляди і т. ін.

Бібліографічний огляд має таку структуру: вступ, основна частина, висновки. Усі складові огляду об'єднані спільною ідеєю, доповнюють одна одну, створюють зв'язну, логічну, по­слідовну розповідь про документи. У вступі обґрунтовується вибір теми, її специфіка. В основній частині подають характе­ристику документів. У заключній частині підбивають підсумки, вказують додаткові видання, інколи — відомості про критичні статті, рецензії, бібліографічні посібники, БД з теми огляду¹ [314-330].

^{1Кушнаренко H.М. Наукова обробка документів: підручник / Н.М.Кушнаренко, В.К.Удалова. − Вид.4-е / перероб. і доп. — К.: Знання, 2006. — 334 с.}

Відкриється порожня книжка(в іншому випадку створіть нову книжку).

2.Створити графічне зображення моделі забезпечення регіональних органів управління ситуативною інформацією, використавши дані:

КОРИСТУВАЧ--------СИТУАЦІЯ---------СИТУАТИВНА БІБЛІОГРАФІЧНА СИСТЕМА---------ФРАГМЕНТИ ДОКУМЕНТІВ, ТЕКСТОВИХ ОБРАЗІВ СИТУАТИВНИХ ФАКТОРІВ

3.Створити Таблицю 1: