Основні теоретичні положення

У перекинутих складках розрізняють нормальне і перекинуте крила; вздовж границі з “нормальним" напрямком падіння шарів проставлені звичайні елементи залягання, а вздовж границь з перекинутим заляганням проставляють спеціальне позначення (рисунок 14.1).

При побудові розрізів через ділянки з перекинутим заляганням треба враховувати наступне:

- крила і вісь перекинутої складки мають падіння в один бік;

- товщини шарів на крилах відповідають дійсним товщинам, а в замку товщина може значно збільшуватись, особливо це характерне для порід в ядрах складок;

- осі складок не завжди являють пряму лінію;

- в більшості випадків перекинуті складки лінійні і їх осі мають субпаралельне простягання;

- для такої складчастості характерні розривні порушення (насуви), простягання яких паралельне до простягання осьових ліній складок. Для підкинутого (насунутого) блоку найбільш характерна антиклінальна перекинута складка, зрізана розривним порушенням, навпаки, для зануреного (піднасунутого) блоку характерна переважно синклінальна складка.

Рисунок 14.1 - Геологічна карта з перекинутим заляганням шарів і геологічний розріз

Хід виконання роботи

За завданням викладача студенти будують геологічний розріз по ділянках з перекинутим заляганням (навчальні геологічні карти № 17, 19, 22, 23, 24). Оформляється робота на форматі А4 згідно вимог до геологічних розрізів. На розрізі залишають побудовані осі складок. Звертається увага на дотримання принципу перегину шарів в області замка саме на осі складки, інакше при побудові поступово перекинута складка перетвориться в пірнаючу.

Контрольні запитання

1 Як відрізнити на карті перекинуті складки від нормальних?

2 Як відрізнити на карті віялоподібні складки від інших видів складок?

3 Яка особливість перекинутих складок щодо товщин шарів?

4 Якщо точки перегину шарів у перекинутій складці розташувати не на осі складки, в яку складку вона перетвориться?

ПОБУДОВА ГЕОЛОГІЧНОГО РОЗРІЗУ ЧЕРЕЗ ТЕРИТОРІЮ З РІЗНОВІКОВИМИ СКЛАДЧАСТИМИ КОМПЛЕКСАМИ

Мета роботи. Навчитися будувати розрізи через ділянки з комплексами порід, які сформувались в різні епохи складчастості і залягають з різким кутовим неузгодженням.