Конструктивні елементи систем опалення

Основними конструктивними елементами системи опалення є:

1. Генератор тепла - виробляє теплову енергію, що віддасться теплоносію (воді, парі, повітрю). Тобто, це нагрівальний пристрій (топка, пальник, вогнева камера, електронагрівач і т.п.) печі, колонки, котла, установки і т.п.

2. Система трубопроводів - транспортує теплоносій.

3. Опалювальні прилади - передають теплову енергію від теплоносія безпосередньо повітрю та огороджувальним конструкціям опалюваного приміщення.

До найпоширеніших належать системи водяного опалення з газовими котлами. При роботі таких котлів встановлена у них автоматика за допомогою датчиків і терморегуляторів фіксує потребу системи опалення у теплі, вмикає газову арматуру, і вода що протікає через теплообмінник котла нагрівається до потрібної температури та подається циркуляційним насосом у контур системи опалення. Даний котел називається одноконтурним, бо подає гарячу воду лише на потреби системи опалення і для гарячого водопостачання потрібно використовувати інший водогрійний пристрій (наприклад, газову колонку чи електричний бойлер).

Двоконтурний газовий котел використовується як для опалення, так і для гарячого водопостачання. Такий котел має вмонтований контур нагрівання води для гарячого водопостачання, при вмиканні якого робота системи опалення тимчасово призупиняється. Такий почерговий режим роботи котла ефективний якщо нагрівання для потреб гарячого водопостачання складає до 2-3 год. (наприклад, для 1 душа та 1-2 умивальників), за цей час падіння температури повітря у приміщенні буде невідчутни). Якщо ж відбір води для гарячого водопостачання більш суттєвий (у будівлі кілька ванних кімнат і санвузлів, а також одна чи більше кухонь), то застосовують проміжний варіант – одноконтурний котел з підключеним бойлером для накопичення запасу гарячої води. При цьому, об’єм бойлера розраховується відповідно до потреб. Перевагою використання окремих котла та водогрійного пристрою є незалежність їх роботи.

 
 
а
 
 
б
 

Система водяного опалення:

а – з двоконтурним котлом; б - з одноконтурним котлом та бойлером гарячого водопостачання

 

Опалювальні прилади (інша поширена назва - нагрівальні прилади) передають тепло від теплоносія опалюваному приміщенню, тобто компенсують тепловтрати приміщення.

За конструкцією і видом тепловіддачі прилади поділяють на такі.

1) За переважаючим способом нагрівання приміщення:

а) прилади з переважаючим способом нагрівання приміщення тепловим випромінюванням: радіатори (з'єднані послідовно секції чи блоки; панельного типу), опалювальні панелі та печі, гладкі труби

(змійовики та регістри) та ребристі труби, інфрачервоні лампи;

б) прилади з переважаючим способом нагрівання приміщення

конвекцією: конвектори, повітронагрівальні прилади;

в) комбіновані, конструкції яких поєднують (посилюють) способи нагрівання приміщення інфрачервоним випромінюванням та конвекцією; радіатори з тонкими пластинами оребрення між масивними ребрами, радіатори з примусовим обвітрюванням ребер вентиляторами тощо. 2) За матеріалом:

а) металеві (чавунні, сталеві, алюмінієві);

б) комбіновані (металеві або пластмасові труби чи скляні канали

у бетоні, коврики з електрокабелем-нагрівачем та ін.);

в) неметалеві (керамічні, фарфорові, бетонні та ін.).

Конвектори та панельні прилади (системи) можуть також застосовуватись для охолодження приміщень.

Нагрівальні прилади потрібно розташовувати під вікнами або під зовнішніми стінами, в окремих випадках - у внутрішніх стінах (стінне, пічне опалення). У сходових клітках будинків до 4-ох поверхів допускається розташування усіх приладів на першому поверсі. У сходових клітках встановлюють самостійні однотрубні проточні стояки з приладами, У тамбурах із зовнішніми дверима прилади не встановлюють.

Прилади слід обладнувати термостатичними вентилями, які регулюють витрату теплоносія на вводі у прилад.

Схеми приєднання радіаторів:

а – згори до низу; б - знизу вниз; в - знизу вгору

 

Слід пам'ятати, що краща тепловіддача при відкритому встановленні приладів.

Із конструктивно-монтажних міркувань краще одностороннє під'єднання приладів до стояка. Різностороннє (двостороннє) доцільніше при великій кількості секцій радіатора (>25) для доброго прогрівання приладу. Прилади з ребристих і гладких труб систем водяного опалення приєднуються до стояків за послідовною схемою.

Пристрої для перекриття стояків (вентилі, засувки) встановлюються у верхній та нижній частині стояка, для можливості його відключення при ремонті, запуску системи.

Розширювальний бак (у системах з природньою циркуляцією) встановлюється над котлом.

Для. запобігання сирості стін стояки бажано прокладати в утворених зовнішніми стінами кутах або якнайближче до них.

Проходи труб через стіни, перекриття і. перегородки виконують у металевих гільзах із зазором для врахування зміни розмірів труб (довжини, діаметра) від коливань температури води. У будконструкціях (отворах і борознах) трубопроводи розташовують за рекомендаціями.

При конструюванні системи у ній поєднуються такі матеріали (труб, приладів, арматури тощо), які не пришвидшують корозії елементів або, принаймні, зменшують її прогресування. Так, узгоджуються сталь-чавун, пластмаса-метал. Безпосередній контакт міді як каталізатора електрохімічної корозії зі сталлю, цинком усувається (для значного зменшення швидкості корозії) ізолюючими прокладками, бронзовими чи латунними перехідниками. Мідь з алюмінієм навіть в одній системі вважаються небажаними.

При прокладанні подавальних і зворотніх магістралей ухили трубопроводів направляються у бік водопропускних, а підйоми - у бік повітровидальних пристроїв. Подавальна магістраль на горищі прокладається на відстані1 м від внутрішньої поверхні стін, а зворотня - на відстані 110 мм від стін підвалу чи підпільного каналу. Відкриті ділянки трубопроводів у неопалюваних приміщеннях (горищі, підвалі) теплоізолюються,

Повітрозбирачі в системах з примусовою циркуляцією води встановлюють, як правило, у найвищих точках системи. У системах з нижнім розведенням для виведення повітря також використовують повітряні крани у верхніх нагрівальних приладах, спеціальну повітровідвідну систему. Горизонтальні розвідні магістральні трубопроводи (гарячої, охолодженої води) прокладають з підйомом (похил 0,002-0,005) до крайніх стояків (останніх за напрямком руху гарячої води). В системах з природною циркуляцією води похил збільшується до 0,005-0,01. Трубопроводи діаметром >50 мм у системах з примусовою циркуляцією допускається прокладати горизонтально без похилу.

При монтажі стояків центрального опалення двотрубних систем подавальний стояк завжди монтують справа від зворотнього (при погляді на них з боку приміщення) на відстані 80±5 мм. Компенсатори бажано встановлювати на горизонтальних ділянках трубопроводів.

 

Контрольні запитання та завдання.

1. Які основні конструктивні елементи системи опалення?

2. Що таке одноконтурний котел, які умови його застосування?

3. Що таке двоконтурний котел, які умови його застосування?

4. Як класифікують опалювальні прилади?

5. Опишіть принципи монтажу трубопроводів систем опалення.

 

 


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: