Суб'єкти, що сприяють здійсненню процедур

Тема 4. Суб'єкти адміністративних процедур: поняття, ознаки та види.

Поняття і ознаки суб'єктів адміністративних процедур.

Індивідуальні та колективні суб'єкти адміністративних процедур.

Лідируючі суб’єкти в адміністративних процедурах.

Суб'єкти, особисто зацікавлені в результаті справи.

Суб'єкти, що сприяють здійсненню процедур.

4.1.Студентам вже відомо, що адміністративна процедура - це порядок певної діяльності, встановлений правовими нормами. Така діяльність втілюється в реальне життя тільки в діях певних учасників процедури - її суб'єктів. В адміністративних процедурах бере участь широке коло різноманітних суб'єктів.

Суб'єктом адміністративних процедур є особа, яку діючим законодавством України наділено правами та обов'язками з підготовки та видання адміністративно-правових актів, а також у сфері розгляду адміністративних справ органами публічного управління.

Тобто це особа, яка може вчиняти процедурні дії, спрямовані на досягнення мети процедури, хоча б в однієї зі стадій адміністративних процедур.

При розгляді питання про суб'єктів адміністративних процедур слід зупинитися на співвідношенні деяких понять.

Студентам варто розрізняти поняття «суб'єкт адміністративних процедур» і «суб'єкт адміністративно-процедурних правовідносин»,

Суб'єкти адміністративних процедур визначаються в нормах права загальним образом, як взагалі громадяни, об'єднання громадян, органи публічного управління, підприємства і т. ін., що потенційно мають право брати участь в адміністративному процесі. Суб'єкти адміністративних процедур можуть тривалий час не вступати ні з ким в адміністративно-процедурні правовідносини.

Суб'єкти же адміністративно-процедурних правовідносин завжди конкретні. Вони вже зараз, у даний момент приймають участь у адміністративно-процедурних правовідносинах з прийняття певних нормативно-правових актів чи вирішення адміністративних справ.

Передумовою участі суб'єкту адміністративних процедур в адміністративно-процедурних правовідносинах є наявність адміністративно-процедурної правосуб'єктності. Вважаємо, що остання похідна від адміністративно-правової правосуб'єктності і складається з адміністративно-процедурної правоздатності та адміністративно-процедурної дієздатності.

Кожен суб'єкт адміністративних процедур має свій особливий статус, тобто сукупність процедурних прав і обов'язків. Проте характер цих прав і обов'язків, а також їхній обсяг різний, тому що в кожному окремому випадку правовий статус суб'єктів процедур розрізняється. Це залежить від основних матеріальних правових норм, які встановлюють права та обов'язки суб'єктів, а також від особливостей адміністративної процедури. Таким чином, на процедурні права та обов'язки суб'єктів впливають, по перше, передбачені правовими нормами права та обов'язки сторін задля реалізації або виконання яких вони й вступають в адміністративну процедуру. Це, наприклад, право на отримання ліцензії, патенту, певної довідки та ін. Що ж стосується особливостей конкретних адміністративних процедур, то вони, безумовно, також відбиваються на правовому положенні суб'єктів. Право ініціювання процедури, сфера її реалізації, спірний характер та інші важливі риси відіграють вагому роль в становищі суб'єктів.

4.2. Класифікацію суб'єктів адміністративних процедур здійснюють за різними критеріями. Характерною для адміністративного права взагалі, та такою, що може бути застосована до суб'єктів адміністративних процедур є класифікація останніх на дві групи суб'єктів: індивідуальних та колективних, які розрізняються в правосуб'єктності, обсязі прав і обов'язків та ін.

До індивідуальних суб'єктів відносять громадян, іноземців, осіб без громадянства і біженців.

До колективних суб'єктів відносять: державні органи, об'єднання громадян; релігійні організації; підприємства, установи й організації різних форм власності.

4.3. Проте, важливо знайти такий спосіб класифікації суб'єктів адміністративних процедур, який надав би можливість з'ясувати положення цих осіб саме в адміністративній процедурі. Тому, відносно правозастосовчих адміністративних процедур найкращим варіантом класифікації суб'єктів є той, за яким вони поділяються в залежності від ролі, яку відіграють у процедурі.

Першу групу складають так звані «лідируючі суб'єкти», тобто уповноважені посадові органи чи особи, що наділені правом розглядати адміністративні справи, приймати владні акти по справі, складати правові документи, що визначають рух і результат справи. Цей групі суб'єктів притаманний особливий правовий статус. Лідируючи суб'єкти адміністративних процедур діють в «чужому» інтересі та їм відводиться роль обов'язкових учасників, без яких існування адміністративної процедури не можливе. Особливий наголос треба зробити на тому, що лідируючи суб'єкти адміністративних процедур перш за все захищають публічні інтереси. Інакше кажучи, це суб'єкти, які виконують притаманні їм публічно-управлінські процедурні функції в межах своєї компетенції.

Не дивлячись на велику роль інших суб'єктів в адміністративних процедурах, остаточне юридичне рішення по справі приймається все ж виходячи з одностороннього волевиявлення лідируючого суб'єкту, який у відомому сенсі несе відповідальність не тільки за свої правові операції, але й за те, що роблять учасники процесу.⁷ До цієї групи можна віднести осіб, наділених правом проводити адміністративне чи дисциплінарне

⁷ Карташов B.H. Понятие и структура юридической деятельности / / Юридическая деятельность: сущность, структура, виды. - Ярославль, 1989. - С. 24.

розслідування, розглядати справи і вирішувати їх по суті, переглядати справи по скарзі, виконувати рішення про накладення стягнення і т.ін.

Наприклад, в процедурі провадження у справах про адміністративні проступки можна виділити: 1) суб'єктів, що порушують провадження; 2)суб'єктів, що розглядають справу про адміністративні правопорушення та приймають по них рішення; 3) суб'єктів, що виконують постанови по справах про адміністративні правопорушення.

Повноваження лідируючих суб'єктів адміністративних процедур містять у собі наступні права й обов'язки:

- право-обов'язок з ініціювання адміністративної процедури;

- обов'язок повного й всебічного дослідження всіх обставин справи;

- обов'язок винесення обґрунтованого правозастосовчого акту;

- обов'язок виконання й контролю за виконанням ухваленого рішення;

- обов'язок забезпечення процедурних прав інших суб'єктів адміністративної процедури і т.ін.

4.4. До другої групи варто віднести суб'єктів, зацікавлених у результаті справи: 1. особи, які звертаються до органу публічної влади з заявою; 2. особи, відносно яких приймається акт з ініціативи органу публічного управління; 3. особи, які звертаються до органу публічної влади зі скаргою на рішення, діяльність або бездіяльність органу публічного управління; 4. особи, які вступають до справи, оскільки рішення по справі може вплинути на їх інтереси.

Студентам треба знати, що друга група суб'єктів може бути виділена тільки для правозастосовчих адміністративних процедур. Ця група суб'єктів найчастіше реалізує, або захищає свої приватні інтереси.

До основних прав даної групи суб'єктів адміністративних процедур можуть бути включені наступні:

1) отримувати в адміністративного органу роз'яснення щодо порядку здійснення адміністративного провадження, своїх прав і обов'язків;

2) брати участь в адміністративному провадженні особисто або через представника;

3) знайомитися в установленому порядку з матеріалами адміністративної справи, крім випадків;

4) бути вислуханою з питань, що є предметом адміністративного провадження, тобто надавати пояснення у письмовій, усній чи іншій формі, а також подавати докази; подавати заперечення проти пояснень, доводів, а також клопотань інших учасників адміністративного провадження; знати про дату, час і місце слухання у справі, у разі його проведення;

5) подавати клопотання;

7) бути повідомленою про результати вирішення адміністративної справи, отримати примірник адміністративного акта;

8) оскаржувати адміністративний акт. процедурні рішення, дії чи бездіяльність адміністративного органа і т.ін.

До основних обов'язків даної групи суб'єктів адміністративних процедур можуть бути включені наступні:

1) подавати у випадках, передбачених законом, документи та інші докази, необхідні для здійснення адміністративного провадження;

2) своєчасно повідомляти адміністративний орган про зміну своєї адреси та контактних даних;

3) своєчасно повідомляти адміністративний орган про неможливість прибуття на запрошення адміністративного органа та його причини;

4) добросовісно користуватися належними їй правами.

4.5. У третю групу суб'єктів адміністративних процедур включають осіб і органи, що сприяють здійсненню процедури: свідки, спеціалісти, експерти, перекладачі, поняті. Особи, які сприяють розгляду адміністративної справи, зобов'язані брати участь у процедурі відповідно до вимог адміністративного органу.

Представники третьої групи суб'єктів:

- зобов'язані надавати в розпорядження органу, що вирішує справу, дані, що мають до неї відношення;

- зобов'язані надавати кваліфіковану допомогу іншим суб'єктам процедури;

- мають право ознайомитись з матеріалами справи, що необхідні їм для здійснення сприяння розгляду справи;

- мають право брати участь у слуханні адміністративної справи у випадках, передбачених законом і т.ін.

Студентам слід мати на увазі, що наведені варіанти класифікації суб'єктів не є вичерпними. Так, пропонується проводити розподіл суб'єктів адміністративних процедур на три великі групи: адміністративні органи,

приватні особи та особи, які сприяють розгляду справи. До адміністративних органів у даному випадку відносять усі органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, а також тих суб'єктів, які за своєю природою не є владними органами, проте їм делеговане виконання окремих владних повноважень.

Приватними особами називають іншого обов'язкового учасника адміністративної процедури, тобто фізичну або юридичну особу.

Остання категорія в цієї класифікації - це особи, які сприяють розгляду справи.

Основи адміністративного судочинства та адміністративного права /Навч. посібник/ За заг. ред. Куйбіди P.O., Шишкіна В.І. - К.: Старий світ, 2006. - С 184 -188