Загальна структура процесу експлуатації машин

Лекція 2.

Монтаж: доставка, складання, наладка. Використання за призначенням: підготовка, робота, огляд. Технічне обслуговування і ремонт: діагностика, заміна, регулювання, змащення. Демонтаж: розкладання, навантаження, доставка.

 

Будь-яка машина проходить стадії виготовлення та експлуатації, причому при експлуатації знаходять реалізацію ідеї та якості машини, закладені її розробниками на стадії проектування. Машина в експлуатації повинна забезпечувати безперервний технологічний процес і відповідати вимогам надійності та безпеки. Експлуатація обладнання повинна проходити у відповідності до інструкції використання або паспорту машини.

 

Експлуатація — стадія існування виробу в розпорядженні споживача від моменту надходження і до моменту списання. Розрізняють два види експлуатації:

• виробнича;

• експлуатаційна (технічна).

 

Виробнича експлуатація — сукупність виробничих, технічних, гірничотехнічних та інших заходів щодо виконання механізованих робіт. Виробничу експлуатацію здійснюють інженери-механіки і техніки.

 

Під технічною експлуатацією розуміють систему інженерно-технічних і організаційних заходів, що гарантують ефективне використання рухомого складу, високу надійність (високий коефіцієнт технічної готовності), паливну економічність, безпеку руху і низьку собівартість технічного обслуговування.

Організує технічну експлуатацію механік.

Технічна експлуатація включає: обкатку, технічне обслуговування, зберігання, технічний огляд, діагностику машин та попередження або усунення несправностей, тобто позаплановий ремонт.

 

 

У сучасних умовах підприємство-виробник забезпечує підготовку машини до продажу та фірмове обслуговування.

Підготовка до продажу — комплекс операцій чи операція щодо виявлення та усунення всіх несправностей, які виникли в процесі транспортування, зберігання та підготовки машини до використання.

Фірмове обслуговування — метод виконання технічного обслуговування підприємством-виробником.

 

Доставка машин на підприємство здійснюється за договором про доставку при їх купівлі або фірмою-виробником, або спеціалізованою фірмою з доставки обладнання.

Не рідкість погіршення технічного стану нових машин при їх доставці до споживача. Можливі поломки та деформації кронштейнів, зовнішніх освітлювальних приладів (фар, підфарників), ослаблення кріпильних з’єднань і т. ін. Деякі комплектуючі перевозяться окремо і монтуються в умовах АТП (наприклад, дзеркала заднього виду вантажних автомобілів при транспортуванні машин залізничним транспортом).

Будь-яка машина, що доставлена в розпорядження споживача, на першому етапі експлуатації проходить низку заходів, пов’язаних з її підготовкою до виконання призначення машини. По-перше, це монтаж машини або обладнання.

Монтаж - комплекс заходів щодо складання і безпосередньої підготовки машини до використання за призначенням.

У залежності від складності машини монтаж може виконувати спеціалізована монтажна організація або ремонтно-механічна служба підприємства. Для виконання монтажних робіт розробляють:

1) технічну схему монтажу;

2) проект виконання монтажних робіт.

До монтажних робіт відносять: приймання і розпаковування обладнання, транспортування до місця установки або використання (зберігання), такелажні роботи.

Перед проведенням монтажу необхідно:

1) отримати від замовника монтажу технічну документацію;

2) організувати підсобні приміщення для зберігання інструменту та монтажного обладнання;

3) забезпечити ділянку монтажу електроенергією, водою, стисненим повітрям, інструментом, матеріалами і т. ін.

Розвантажувально-навантажувальні (такелажні) роботи під час монтажу проводять з використанням підйомно-транспортного обладнання та спеціальних пристроїв (оснастки). Вантажопідйомні пристрої: мостові крани, автомобільні пересувні крани, лебідки, талі, домкрати. Такелажні оснастки: сталеві канати, ланцюги, стропи, траверси, крюки.

Наладка обладнання - приведення фактичних відхилень режимів його роботи відповідно до нормативів.

Машини, які підлягають експлуатації, повинні проходити експлуатаційну обкатку з метою припрацювання поверхонь, що зазнають тертя, та створення умов мінімальної швидкості зношування. Обкатка виявляє скриті дефекти виготовлення і монтажу та оцінює якість монтажних робіт в цілому. При цьому створюються найбільш сприятливі умови для експлуатації. Під час проведення обкатки необхідно притримуватись правила забезпечення поступового зростання навантаження (25%, 50%, 75%, 100% від номінального навантаження). Після обкатки проводять технічний огляд.

 

Довгострокове збереження працездатності обладнання і зведення до мінімуму витрат на його утримання та відновлення потребує раціональної організації його експлуатації та обов’язкового виконання комплексу робот його технічного обслуговування. Досвід показує, що необхідно виконувати значний обсяг робіт перед експлуатаційної підготовки автомобілів.

В умовах АТП перед експлуатаційну підготовку автомобілів проводять в такій послідовності:

1) прибирання та мийні роботи;

2) проходження ділянки попереднього приймання – огляд і перевірка комплектності, герметичності систем, контроль роботи двигуна і приладів;

3) приймальний контроль і передача авто в експлуатацію.

Використання за призначенням - різновид виробничого процесу, при якому машина виконує функції, зазначені в технічній документації.

Працездатний автотранспортний засіб виконує робочі функції згідно з призначенням. Періодично в процесі експлуатації проводять його технічний огляд.

Ревізія і огляд - по елементна перевірка окремих збірних одиниць деталей і об'єкта в цілому для виконання налагодження і ремонту.

Технічний стан рухомого складу, його агрегатів і вузлів без розбирання визначають за допомогою діагностування, що є технологічним елементом технічного обслуговування і ремонту.

Мета профілактичних і ремонтних дій — забезпечення справного стану автотранспортних засобів. За інших однакових умов найважливішим чинником, від якого залежить рівень сумарних матеріальних і трудових витрат на підтримування АТЗ у справному стані, є співвідношення профілактичних і ремонтних дій. Важливо зазначити, що витрати на ремонтні дії більші, ніж на профілактичні.

Засоби ТО і ремонту передбачають: виробничо-технічну базу (будівлі, споруди, устаткування), розміщену на автотранспортних і спеціалізованих підприємствах для ТО і ремонту рухомого складу; матеріально-технічне забезпечення (з урахуванням конструкції рухомого складу, пробігу від початку експлуатації, інтенсивності та умов експлуатації).

Нормативно-технічна документація для ТО і ремонту охоплює принципи, визначення, рекомендації, нормативи і методи їх корегування з урахуванням умов експлуатації, а також технологію.

 

Технічне обслуговування – це комплекс операцій (або одна операція), необхідних для підтримання працездатності АТЗ, які виконуються під час використання їх за призначенням.

Технічне обслуговування АТЗ виконують у планово-обов'язковому порядку, включаючи визначений нормативно-технічними документами перелік обов'язкових робіт. Періодичність технічного обслуговування за видами встановлюється інструкцією з технічної експлуатації машини.

За призначенням, змістом операцій і місцем виконання система ТО автомобілів передбачає такі види: передпродажне; під час обкатки АТЗ; під час їх консервації (зберігання); сезонне обслуговування (СО); щоденне (ЩО); обслуговування №1 (ТО-1); обслуговування №2 (ТО-2). Три останні види займають в експлуатаційному циклі АТЗ найвагоміше місце, оскільки виконанням операцій саме цих профілактичних ТО забезпечується щоденна якість та працездатність автомобільної техніки.

Щоденне технічне обслуговування (ЩО) охоплює контроль, спрямований на гарантування безпеки руху, а також роботи для підтримування належного зовнішнього вигляду, заправляння паливом, мастилом і охолоджувальною рідиною, а для деяких видів рухомого складу — санітарне оброблення кузова, яке виконують на автотранспортному підприємстві після роботи рухомого складу на лінії. Технічний стан автомобілів щоденно перевіряє відповідний технічний персонал після повернення АТЗ на місце постійної стоянки, а також водій перед виїздом на лінію та під час зміни водіїв на лінії. Якщо АТЗ експлуатуються без повернення наприкінці робочого дня на місце постійної стоянки, то їх технічний стан перевіряє водій щодня перед початком роботи.

Технічні обслуговування (ТО-1 і ТО-2) охоплюють контрольно-діагностичні, кріпильні, регулювальні, мастильні та інші роботи, спрямовані на виявлення несправностей та запобігання їм, зниження інтенсивності погіршення параметрів технічного стану рухомого складу, економію палива та інших експлуатаційних матеріалів, зменшення негативного впливу автомобілів на навколишнє середовище.

Сезонне технічне обслуговування (СО) — технічне обслуговування, яке виконують для підготовки транспортного засобу до використання в осінньо-зимових чи весняно-літніх умовах. Сезонне технічне обслуговування проводиться двічі на рік. Часто СО суміщають з ТО-2 з відповідним збільшенням трудомісткості.

 

Ремонт – це комплекс операцій, які виконують з метою відновлення справності чи працездатності АТЗ та ресурсів їх конструктивних елементів.

Розрізняють такі види ремонту.

Поточний – це такий ремонт, який виконується для забезпечення або відновлення працездатності АТЗ під час використання їх за призначенням і полягає у заміні та (або) відновленні окремих конструктивних елементів, крім базових. Виконується за потребою, без вилучення автотранспортних засобів із сфери експлуатації, залежно від їх технічного стану на основі результатів діагностування. Може реалізуватися двома методами: знеособленим агрегатним і не знеособленим.

Знеособленість (обезличенность) полягає у швидкій заміні несправного агрегату автомобіля, який ремонтують, справним новим чи заздалегідь відремонтованим з іншого автомобіля. Такий ПР зводиться до виконання лише демонтажно-монтажних операцій. Не знеособленість не допускає таку заміну: автомобіль "очікує" на повернення з ремонту "свого" агрегату. Теоретично (рідко на практиці) існує третій різновид ПР – комбінований. Суть його полягає в тому, що для тимчасового швидкого відновлення працездатності АТЗ несправні агрегати заміняють "чужими" (знеособлений метод), оскільки на відновлення "своїх" потрібен тривалий час через значну трудомісткість або ж відсутність запасних частин. Після того, як ці агрегати відновлені, вони встановлюються на "свій" АТЗ.

Середній ремонт – це відновлення працездатності машини та часткове відновлення ресурсу шляхом заміни деталей чи окремих вузлів.

Капітальний ремонт - це ремонт, який виконується з метою відновлення справності та повного або близького до повного ресурсу АТЗ із заміною чи відновленням будь-яких конструктивних елементів, у тому числі базових. Реалізується КР на спеціалізованих підприємствах з вилученням АТЗ із сфери експлуатації і переведенням їх у ремонтну.

Капітальний ремонт виконується повно комплектно, або агрегатами знеособленим чи не знеособленим методами.

Крім цього, існує ще один різновид ремонту АТЗ - ремонт на лінії або аварійний ремонт – це неплановий ремонт, який визвано дефектами конструкції чи виготовлення машини, а також порушенням правил технічної експлуатації. Його виконують безпосередньо на місці втрати працездатності, або ж з евакуацією авто до стаціонарних пунктів технічної допомоги (ПТД) чи пунктів автомобільного сервісу (ПАС).

Ремонтні роботи, виконувані за планом, є профілактичними і називають­ся планово-попереджувальним ремонтом. Такий ремонт застосовують передусім для рухомого складу, до якого ставляться підвищені вимоги щодо безпеки руху і безвідмовності в роботі, а також для автомобілів, що працюють в однакових умовах, в яких спрощується встановлення строків заміни або ремонту окремих деталей і вузлів з метою запобігання відмовам під час роботи автомобілів на лінії і пов'язаних з ними простоїв.

Регулювальні роботи, як правило, є заключним етапом процесу діагностування та ремонту. Вони призначені для остаточного відновлення працездатності систем і вузлів автомобіля без заміни складових деталей. Регулювальні вузлами в конструкції автомобіля можуть бути ексцентрики в гальмівних барабанах, натяжні пристрої приводних ременів, поворотні пристрої переривників-розподільників, нормалі, якими перекривають перерізи для проходу газів, рідин і т. д.

Мастильно-змащувальні роботи призначені для зменшення інтенсивності зношування і опору в вузлах тертя, а також для забезпечення нормального функціонування систем, що містять технічні рідини та мастила. Вони полягають у заміні або поповненні агрегатів (вузлів) мастилами, паливом, технічними рідинами, у заміні фільтрів. Якість цих робіт відноситься до числа значущих чинників, що впливають на ресурс вузлів. Основним технологічним документом, що визначає зміст мастильних робіт, є хіммотологічна карта, в якій вказують місця і число точок змащення, періодичність дій, марки олив, їх заправні обсяги. Складовою частиною заправних робіт є промивні. При промиванні вимиваються продукти зношування, що забезпечує найкращі умови роботи деталей, і знову заливаються мастильні рідини.

 

Зберігання — це утримання технічно справного рухомого складу на території АТП. Воно буває короткочасним і тривалим (консервація). На консервацію ставлять технічно справний непрацюючий рухомий склад. Типовим є короткочасне зберігання автомобілів у міжзмінний час, мета якого — зберегти зовнішній вигляд і технічний стан рухомого складу, не допустити руйнування деталей автомобільної техніки.

 

Ресурс - це пробіг автомобіля до граничного стану, обумовленого в технічній документації. Розрізняють гарантійний і міжремонтний ресурси, ресурс до першого капітального ремонту, ресурс до списання. Після повного відпрацювання ресурсу автотранспортний засіб підлягає списанню та утилізації.

Утилізація транспортних засобів - комплекс робіт з приймання, зберігання, перевезення, демонтажу та розбирання транспортних засобів на складові частини та елементи і сортування з метою подальшої їх утилізації відповідно до вимог законодавства про відходи.

Розбирання транспортних засобів – це виконання операцій на пункті розбирання транспортних засобів щодо:

усунення з транспортних засобів небезпечних елементів і речовин, у тому числі рідин та газів;

зняття з транспортних засобів елементів обладнання та частин, придатних до повторного використання;

сортування складових частин та елементів розібраного транспортного засобу для повторного використання, переробки та утилізації.

 

Повторне використання - послідовність виробничих операцій, завдяки якій компоненти з транспортного засобу з відпрацьованим ресурсом після відповідної переробки можуть бути використані для того самого призначення. Переробка - вторинна обробка у виробничому процесі відпрацьованих матеріалів з відновленням їх попередніх властивостей або для використання в інших цілях.

 

На пунктах утилізації перш за все з автомобіля демонтується акумуляторна батарея та нейтралізуються подушки безпеки. Потім фахівець з розбирання зливає паливо та інші експлуатаційні рідини автомобіля. До них відносяться: моторне масло, робоча рідина коробки передач, гальмівна рідина, а також охолоджуюча рідина (з системи охолодження двигуна) і холодоагент (з системи кондиціонування повітря). Наступний етап - демонтаж з автомобіля різних деталей і вузлів, які можна продати (як вживані запасні частини) або використовувати в якості основи для деталей, одержуваних в результаті вторинної переробки. Такі матеріали, як пластмаса або скло, знімаються з автомобіля для переробки, якщо це доцільно з економічної точки зору. Матеріали, які становлять небезпеку для навколишнього середовища, збираються і згодом відправляються в спеціальні фірми (що займаються обробкою таких матеріалів) для вторинного використання або утилізації. Великі частини автомобіля, що пройшли попередню обробку, надходять на різання. Тут вони розділяються на шматки, які сортуються за фракціями для вторинного використання або утилізації. Після різання матеріали, обробляються з використанням різних технологій (магнітні поля, вихрові струми, флотація і т.п.), щоб отримати окремі матеріали, які можна використовувати в якості вторинної сировини. Подрібнені матеріали, отримані після різання й поділу, можуть бути використані повторно (наприклад, в якості замінника вугілля в доменній печі, або як осушувач для стічних вод) або застосовуватися для виробництва цементу. Такий технологічний ланцюжок забезпечує вторинне використання до 85% матеріалів, з яких складається автомобіль; а також зменшує кількість відходів, що підлягають захороненню.