Інвестиційна привабливість галузі свинарства

Постановка проблеми. Сучасне свинарство – це високорозвинена галузь тваринництва з величезним виробничим потенціалом.

Сьогодні виробництво свинини є однією з основних галузей, що забезпечує споживання м'яса і сала. У всьому світі першочергового значення надають дослідженням, спрямованим на збільшення обсягів виробництва продуктів харчування і підвищення їх якості. Ринкові реформи, проведені в нашій країні, кардинально змінили ситуацію на вітчизняному ринку продовольства, відбувсяобвальний спад вітчизняного виробництва продукції сільського господарства й особливо продукції тваринництва, знизилася самозабезпеченість основними продуктами харчування. Для виправлення цієї ситуації в галузі свинарства необхідні інвестиційні ресурси.

Постановка завдання. Метою статті є проведення аналізу інвестиційної привабливості галузі свинарства і пошук шляхів із збільшення інвестиційних ресурсів у цю галузь.

Результати досліджень. Темпи розвитку свинарського сегмента загалом в останні роки доволі нестабільні. Цей сектор, як і весь тваринницький комплекс України, дуже сильно залежить від факторів, які важко прогнозувати, що періодично ведуть до зниження показників, хоча начебто б є всі об'єктивні причини для росту. Виробництво свинини (у забійній вазі) до початку 2008 р. скоротилося в 2,5 рази відносно показників 1990 р., і за даними Держкомстату України, всі категорії господарств виробили 640 тис. т свинини в забійній вазі (до початку 1990 р. – 1574,3 тис. т; на 1 січня 2006 р. – 494 тис. т). При цьому питома вага свинини в сумарному обсязі виробництва усіх видів м'яса в 2006 р. становить до 37 %, поступаючися тільки сегменту виробництва яловичини (у забійній вазі). Одним з напрямків вирішення сучасних проблем АПК є налагодження аграрного виробництва, що є головним показником розвитку сільського господарства в інтересах села і держави. Свинарство має велике значення в розвитку АПК України. Організаційно-економічний механізм виробництва і реалізації свинини містить як суто ринкові елементи, так і елементи державного впливу на процеси, пов'язані з виробництвом і реалізацією продукції.

За термінами одержання приплоду, плідності і термінами відгодівлі тварин свинарство займає перше місце серед галузей тваринництва. Маса поросяти до 8 міс збільшується приблизно у 100 разів. Протягом року від однієї основної свиноматки можна одержати (за два опороси) приплід живою масою до 2–3 т і більше, тоді як від однієї корови за рік можна одержати тільки близько 2–3 ц м'яса, тобто в 10 разів менше. На 1 кг приросту живої маси свиней витрачається 5–6 корм. од., а при м'ясній відгодівлі у віці до 7 міс – 4 – 4,5 корм, од., тоді як у скотарстві – 7–8 к.од., а у вівчарстві – 10–12 корм. од. Порося до товарної ваги доростає за 6 – 8 місяців, а теля – за 18. За даними Національної м'ясної асоціації (НМА), загальний обсяг інвестицій у свинарство, внесених з 2005 по 2006 рік різними комерційними структурами, становить майже $5 млрд. Принципи інвестування в аграрний сектор України відрізняються від загальноприйнятих у західних країнах, і це також бентежить багатьох потенційних інвесторів. На думку інвесторів, головний і основний принцип – в Україні власними інвестиціями потрібно керувати, причому самостійно.

Серед сільськогосподарських тварин свині виділяються високим забійним виходом: у молодняка він становить 70–75 %, у дорослих тварин – 80–85 %. Свиняче м'ясо відрізняється великим вмістом повноцінного і легкозасвоюваного білка і незамінних амінокислот. Перетравність свинячого м'яса в організмі людини становить 90–95 %, а свинячого жиру – 97–98 %. За калорійністю свинина значно перевершує яловичину і баранину. У 1 кг свинини середньої якості міститься близько 2500 калорій, а в 1 кг яловичини – тільки 1500.

Серед основних факторів таких коливань у виробництві свинини можна виділити проблеми з кормовою базою (переважно концентрованими зерновими кормами), постійним ростом цін на енергоносії, різким ростом пропозиції на споживчому ринку дешевшого м'яса птиці (вітчизняного і імпортного), нелегальним та квотованим імпортом м'яса, низьким рівнем дотацій та інвестицій у свинарство, а також високим рівнем кредитних ставок, що, по суті, актуально для всього сільськогосподарського сектора і харчової галузі загалом. При цьому необхідно зазначити, що такі коливання відчувають як підприємства приватного сектора, так і великотоварні сільгосппідприємства. Незважаючи на те, що виробництво свинини загалом по Україні має, за даними Держкомстату, відносно низький показник рентабельності, передові підприємства галузі мають доволі високий позитивний результат, що підкреслює важливість інвестицій у передові технології виробництва свинини, випробувані і підтверджені світовими лідерами у виробництві свинини. За 13 експертними оцінками, середня рентабельність виробництва м'яса свинини в 2008 р. в Україні становила +5–6 %. Свинарство має специфічні особливості, що значною мірою визначають його економічну ефективність.

1. Відсутня сезонність виробництва, тобто продукція виробляється і реалізується рівномірно протягом року, що особливо важливо в умовах високої інфляції.

2. На попит продукції свинарства не мають істотного впливу фактори економічного і політичного характеру.

3. Свинина безпосередньо надходить у продаж і на переробку.

4. Свинарство має більшу гнучкість у зміні масштабів виробництва порівняно з іншими галузями тваринництва, тому що менше залежить від кількості і якості земельних угідь.

5. Виробництво цього виду продукції проходить кілька стадій внаслідок спеціалізації свинарських підприємств.

6. Сильна залежність від зернового ринку, тому що основну частину раціону становлять покупні корми (комбікорм).

7. Для свиней характерні багатоплідність, короткий період субпоросності, скоростиглість, високий вихід продуктів забою, що дає змогу одержати від них багато продукції при ощадливій витраті кормів.

Біологічні можливості тварин і організаційно-економічні особливості галузі дають змогу рентабельно в ній вести виробництво. Однак істотне коливання цін на сільськогосподарську і промислову продукцію, інфляція, непродумана кредитна політика уряду, розрив виробничих зв'язків в АПК знижують інвестиційну привабливість галузі свинарства.

Незважаючи на визначені напрями держави із становлення вітчизняного тваринницького комплексу, зокрема прийняття різних програм, часткове дотування сільгоспвиробників, цей ринок, зокрема ринок свинарства, усе ще знаходиться в кризовому стані. Тільки великі свинокомплекси, що входять до концернів, які мають замкнений цикл виробництва, можуть собі дозволити впроваджувати сучасні технології вирощування свиней і переробку продукції. Рентабельність вирощування свиней у таких господарствах сягає 40–65 %. Сьогодні ринок свинини є одним із найперспективніших напрямків у тваринництві. Цьому сприяє постійний попит на свинину, невелика кількість сильних конкурентів на ринку. До того ж, цей ринок ще дуже далекий до свого насичення і має величезний потенціал для свого росту. Прибуткове сучасне свинарство ґрунтується на повному використанні біологічних якостей свиней як тварин і на застосуванні інтенсивних технологій утримання і вирощування свиней без використання хімічних стимуляторів росту. Досвід країн з розвиненим свинарством показує, що найкращих результатів можна досягти при замкненому циклі утримання і відгодівлі свиней і з власним виробництвом кормів.

Загальна тенденція розвитку підприємств галузі свинарства спрямована на скорочення кількості підприємств і на їх об'єднання. У такий спосіб досягається зниження витрат і зменшення собівартості продукції свинарства. Найраціональнішим є промислове утримання свиней на фермах замкненого циклу розміром від 400 свиноматок.

Інвестиції є найважливішою економічною категорією, які відіграють важливу роль як на макро-, так і на мікрорівні, насамперед для простого і розширеного відтворення, структурних перетворень, максимізації прибутку.

Загальна потреба агропромислового комплексу України в інвестиціях, за оцінками експертів, становить не менш ніж $25 млрд. Передумовами для інвестиційних потоків у галузь свинарства буде:

– середній щоденний приріст ваги не менший ніж 800 г;

– коефіцієнт витрат корму менший ніж 1:3, а загальні витрати від народження до забою менші за 12 %;

– наявність орних площ для рослинництва з використанням органічних добрив. Хоча останнім часом в Україні стали з'являтися інвестиційні фонди, що оперують цінними паперами українських аграрних компаній, вкладення коштів у такі папери може виглядати ризикованим, оскільки впливати на ефективність роботи компанії, акціями якої ви володієте, найчастіше може бути важко. Крім того, інвестор ніколи не одержить такого прибутку, якого б він отримав прямо інвестуючи у виробництво.

В Україні дуже мало підприємств, що мають спільну з іноземними компаніями форму управління капіталом. Як правило, іноземні компанії відкривають в Україні власне підприємство, номінально українське, де весь вищий менеджмент – іноземні фахівці. З огляду на менталітет українців, який склався в радянський час, а також особливості законодавства, інвестиціями необхідно керувати ефективніше. Станом на початок 2008 р. обсяг прямих іноземних інвестицій в аграрний сектор України становив $557,1 млн. власне в сільськогосподарське виробництво і лісове господарство (або всього 1,9% всіх іноземних інвестицій в Україну)

Висновки. Неефективність і спад виробництва свинини в аграрній сфері вимагає кардинальних заходів для нарощування поголів'я, підвищення його продуктивності і зниження збитковості, хоча більшість задач забезпечення рентабельності виробництва свинини лежить за межами окремого підприємства. Збільшення обсягів виробництва свинини і підвищення його економічної ефективності на довгостроковий період пов'язані з факторами інтенсифікації – впровадження сучасної техніки, прогресивної технології, організації виробництва, що вимагає відповідного фінансового і матеріального забезпечення галузі та безумовно від держави, яка гальмує розвиток свинарства квотованим імпортом.

Отже, можна зробити висновок, що позитивними сторонами інвестування в галузь свинарства необхідно вважати відсутність сильної конкуренції виробництва продукції в цій галузі, високий попит на продукцію свинини, використання дешевої робочої сили в порівнянні з західними країнами. Також необхідно відзначити і негативний фактор інвестиційних потоків у галузь свинарства – це нестабільна законодавча база й аграрна політика в Україні.