Виробництво електроенергії на ТЕС супроводжується виділенням великої кількості теплоти, тому такі станції, як правило, будуються поблизу міст і промислових центрів для використання (утилізації) цієї теплоти. Зважаючи на обмеженість світових запасів мінерального палива, вчені й технологи продовжують працювати над поліпшенням параметрів енергоблоків, підвищенням їхніх коефіцієнтів корисної дії (ККД), що забезпечує ощадливіше витрачання палива. Так, істотну економію палива дає збільшення одиничної потужності енергоблоків. Сьогодні на ТЕС установлюються енергоблоки потужністю 1000—1200 МВт. Сучасна технологія дає змогу підвищити цю потужність до 3000 МВт, що заощадить кілька процентів палива. Подальше зростання потужності блоків (до 5000 МВт) можливе в разі запровадження так званих кріогенних генераторів, які охолоджуються зрідженим гелієм.
Знизити питому витрату палива вдається також підвищенням ККД генераторів ТЕС. Нині максимальне значення ККД становить близько 40 %, але в принципі його можна збільшити до 60 % за рахунок упровадження перспективних магнітогідродинамічних (МГД) генераторів, дослідні зразки яких сьогодні випробовуються в ряді країн.
За рахунок спалювання палива (включаючи дрова та інші біоресурси) в даний час виробляється близько 90% енергії. Частка теплових джерел зменшується до 80-85% у виробництві електроенергії. При цьому в промислово розвинених країнах нафту і нафтопродукти використовуються в основному для забезпечення потреб транспорту. Наприклад, у США (дані на 1995 р.) нафту в загальному енергобалансі країни становила 44%, а в отриманні електроенергії-тільки 3%. Для вугілля характерна протилежна закономірність: при 22% в загальному енергобалансі він є основним у отриманні електроенергії (52%). У Китаї частка вугілля в отриманні електроенергії близька до 75%, в той же час в Росії переважним джерелом отримання електроенергії є природний газ (близько 40%), а на частку вугілля доводиться тільки 18% одержуваної енергії, частка нафти не перевищує 10%.
У світовому масштабі гідроресурси забезпечують отримання близько 5-6% електроенергії (в Росії 20,5%), атомна енергетика дає 17-18% електроенергії. У Росії її частка близька до 12%, а в ряді країн вона є переважною в енергетичному балансі (Франція - 74%, Бельгія -61%, Швеція - 45 %).
Спалювання палива - не тільки основне джерело енергії, але і найважливіший постачальник в середу забруднюючих речовин. Теплові електростанції в найбільшою мірою «Відповідальні» за підсилюється парниковий ефект і випадання кислотних опадів. Вони, разом з транспортом, поставляють в атмосферу основну частку техногенного вуглецю (в основному у вигляді СО), близько 50% двоокису сірки, 35% -- окислів азоту і близько 35% пилу. Є дані, що теплові електростанції в 2-4 рази сильніше забруднюють середовище радіоактивними речовинами, ніж АЕС такої ж потужності.
У викидах ТЕС міститься значна кількість металів та їх сполук. При перерахунку на смертельні дози в річних викидах ТЕС потужністю 1 млн. кВт міститься алюмінію та його сполук понад 100 млн. доз, заліза-400 млн. доз, магнію -1,5 млн. доз. Летальний ефект цих забруднювачів не виявляється тільки тому, що вони потрапляють в організми в незначних кількостях. Це, однак, не виключає їх негативного впливу через воду, грунти та інші ланки екосистем.
Можна вважати, що теплова енергетика негативно впливає практично на всі елементи середовища, а також на особу, інші організми та їх спільноти.
Разом з тим вплив енергетики на середу та її мешканців в більшій мірі залежить від виду використовуваних енергоносіїв (палива). Найбільш чистим паливом є природний газ, далі йде нафта (мазут), кам'яне вугілля, буре вугілля, сланці, торф.
Хоча в даний час значна частка електроенергії виробляється за рахунок відносно чистих видів палива (газ, нафта), однак закономірною є тенденція зменшення їх частки. За наявними прогнозами, ці енергоносії втратять своє провідне значення вже в першій чверті XXI століття. Тут доречно згадати висловлювання Д. І. Менделєєва про неприпустимість використання нафти як палива: «нафта не паливо - топити можна і асигнаціями». Не виключена ймовірність істотного збільшення в світовому енергобалансі використання вугілля. За наявними розрахунками, запаси вугілля такі, що вони можуть забезпечувати світові потреби в енергії протягом 200-300 років Можлива видобуток вугілля, з урахуванням розвіданих і прогнозних запасів, оцінюється більш ніж в 7 трильйонів тонн. При цьому більш 1/3 світових запасів вугілля знаходиться на території Росії. Тому закономірно очікувати збільшення частки вугілля або продуктів їх переробки (наприклад, газу) в отриманні енергії, а отже, і в забрудненні середовища. Вугілля містять від 0,2 до десятків відсотків сірки в основному у вигляді піриту, сульфату закісного заліза та гіпсу. Наявні способи уловлювання сірки при спалюванні палива далеко не завжди використовуються через складність і дорожнечу. Тому значна кількість її надходить і, очевидно, буде надходити в найближчій перспективі в навколишнє середовище. Серйозні екологічні проблеми пов'язані з твердими відходами ТЕС - золою і шлаками. Хоча зола в основній масі вловлюється різними фільтрами, все ж таки в атмосферу у вигляді викидів ТЕС щорічно надходить близько 250 млн. т. дрібнодисперсних аерозолів. Останні здатні помітно змінювати баланс сонячної радіації в земної поверхні. Вони ж є ядрами конденсації для пари води і формування опадів, а потрапляючи в органи дихання людини та інших організмів, що викликають різні респіраторні захворювання.
Викиди ТЕС є суттєвим джерелом такого сильного канцерогенної речовини, як бензо (а) пірен. З його дією пов'язане збільшення онкологічних захворювань. У викиди вугільних ТЕС містяться також оксиди кремнію і алюмінію. Ці абразивні матеріали здатні руйнувати легеневу тканину і викликати таке захворювання, як силікоз, яким раніше хворіли шахтарі. Зараз випадки захворювання силікоз реєструються у дітей, що проживають поблизу вугільних ТЕС.
Серйозну проблему поблизу ТЕС представляє складування золи і шлаків. Для цього потрібні значні території, які довгий час не використовуються, а також є осередками накопичення важких металів і підвищеної радіоактивності.
Є дані, що якби вся сьогоднішня енергетика базувалася на вугіллі, то викиди СО, становили б 20 млрд. тонн на рік (зараз вони близькі до 6 млрд. т/рік). Це та межа, за яким прогнозуються такі зміни клімату, які обумовлять катастрофічні наслідки для біосфери.
ТЕС - істотне джерело підігрітих вод, які використовуються тут як охолоджує агент. Ці води нерідко потрапляють у річки та інші водойми, обумовлюючи їх теплове забруднення й сопутствующіеему ланцюгові природні реакції (розмноження водоростей, втрату кисню, загибель гідробіонтів, перетворення типово водних екосистем в болотні і т. п.).
Спалювання мінерального палива супроводжується сильними забрудненнями довкілля. Розглянемо головні з них.