Сутність і методи обчислення рентабельності

Абсолютна сума прибутку, отримана підприємством, у тому числі прибуток від основної діяльності, є дуже важливим по­казником. Однак він не може характеризувати рівень ефективно­сті господарювання.

Щоб зробити висновок про рівень ефективності роботи під­приємства, отриманий прибуток необхідно порівняти зі зробле­ними витратами.

По-перше, витрати можна розглядати як поточні витрати дія­льності підприємства, тобто собівартість продукції (робіт, по­слуг). Тут можливі різні варіанти визначення поточних витрат і прибутку, що використовуються в розрахунках.

По-друге, витрати можна розглядати як авансовану вартість (авансований капітал) для забезпечення виробничої та фінансово-господарської діяльності підприємства. Тут також можливі різні варіанти визначення авансованої вартості й визначення прибутку, що беруться для розрахунків.

Співвідношення прибутку з авансованою вартістю або по­точними витратами характеризує таке поняття, як рентабель­ність.

Рентабельність безпосередньо пов'язана з отриманням прибу­тку. Однак її не можна ототожнювати з абсолютною сумою отри­маного прибутку.

Рентабельність — це відносний показник, тоб­то рівень прибутковості, що вимірюється у відсотках.

На рис. 3 наведено класифікацію показників рентабельності.

Рис. 3. Класифікація показників рентабельності

Для розрахунку рівня рентабельності підприємств можуть використовуватися: загальний прибуток; прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), тобто від основної діяльності. При цьому прибуток зіставляється з авансованою вартістю, яку мо­жна визначати в різних варіантах (весь капітал підприємства, власний капітал, позиковий капітал, основний капітал, оборот­ний капітал).

Для розрахунку рентабельності галузей економіки береться загальна сума прибутку, отримана підприємствами, об'єднан­нями, іншими госпрозрахунковими формуваннями, що входять У відповідну галузь економіки. На рівень рентабельності галузі впливатиме наявність у ній низькорентабельних і збиткових під­приємств.