Правова охорона земель

Правова охорона земель являє собою систему врегульованих нормами права організаційних, економічних та інших спеціальних відносин щодо забезпечення раціонального використання земельного фонду держави, запобігання необґрунтованому вилученню земель із сільськогосподарського обороту, захисту земель від шкідливих антропогенних впливів, а також відтворення та підвищення родючості ґрунтів, продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого правового режиму земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

До функцій держави з охорони земель належать:

-регулююча (встановлення правил раціонального використання земельних ресурсів);

-стимулююча (запровадження економічних стимулів раціонального використання та охорони земельних ресурсів, передбачених ст.205 ЗК

-контрольна (здійснення відповідними органами державної влади та місцевого самоврядування державного контролю за використанням та охороною земель);

-каральна (встановлення санкцій за порушення правил раціонального використання та охорони земель та їх застосуванні до порушників).

Засоби з охорони земель можна класифікувати на:

• Ґрунтозахисні засоби (захист земель від водної та вітрової ерозії, селів, підтоплення, заболочування, висушування, забруднення, ущільнення та інших негативних процесів, тощо);

• Організаційно технічні засоби (знімання, використання і збереження родючого шару ґрунту при проведенні робіт, пов’язаних із порушенням земель; рекультивація порушених земель,);

• Економічні засоби (фінансування заходів щодо відновлення якості порушених земель, здійснення консервації земель за рахунок коштів державного бюджету);

• Нормативно-технічні засоби (дотримання встановлених норм відведення земельних ділянок, дотримання стандартів та нормативно-технічних документів щодо охорони земель);

• Юр засоби (наявність правових норм регулюючого характеру; здійснення моніторингу за станом охорони сільськогосподарських угідь; проведення агрохімічної паспортизації земель;).

 

31. Поняття та види юр відп-сті за поруш земел зако-ва

Юр відповідальність - це юридичний обов'язок порушника правової норми відповідати за свою суспільно-негативну поведінку та прийняти на себе негативні правові наслідки через заходи державного примусу. Юр зміст відповідальності полягає у безумовному обов'язку правопорушника зазнавати несприятливих наслідків особистого, майнового чи організаційного характеру. Вид і міра цих наслідків передбачені відповідними санкціями правових норм. Відповідальність за порушення земельного законодавства виконує ряд важливих функцій:

- по-перше, вона виступає як засіб забезпечення виконання вимог земельного законодавства;

- по-друге, відповідальність у зазначеній сфері є важливим елементом механізму гарантій земельних прав суб'єктів;

- по-третє, норми цього інституту стимулюють додержання принципів земельного законодавства;

- по-четверте, в умовах переходу економіки країни до ринкових відносин зростає роль компенсаційної функції юридичної відповідальності.

У сучасних умовах земельних перетворень важливого значення набувають охоронна, превентивна та виховна функції відповідальності за земельні правопорушення. Вони є засобом охорони та забезпечення встановленого у державі земельного правопорядку. Нарешті, у деяких випадках юридична відповідальність за порушення земельного законодавства виконує каральну функцію, коли вона є наслідком вчинення кримінальних чи адміністративних правопорушень. Юр відповідальність за порушення земельного законодавства залежно від вчиненого порушення, застосовуваних санкцій за юридичною силою впливу на правопорушників поділяється на адміністративну, кримінальну, цивільно-правову та дисциплінарну.

32. Особливості адмініст відп-сті за правопоруш у галузі земел відносин

Адмініст відповідальність — це такий вид юр відповідальності, яка наступає за адмініст\ право­порушення, передб Кодексом про адмініст пра­вопорушення та іншими нормативними актами. Адмініст відповідальність матеріалізується у вигляді адміністра­тивного стягнення. Адмініст стягнення — міра відпо­відальності за адмініст правопорушення (проступок) застосовується з ціллю здійснити виховну дію на порушника та інших осіб і тим самим попередити здійснення нових про­ступків, а також злочинів.

За адмініст правопорушення можуть застосовуватись такі види адміністративних стягнень: офіційне попередження, яке фіксується установленим способом або виноситься в письмовій формі; штраф — грошове стягнення, яке накладається на по­рушників за адмініст правопорушення в розмірах і у випадках, встановлених КпАП і ЗУ; вилучення предмета, який став знаряддям вчи­нення або безпосереднім об'єктом адміністративного право­порушення; позбавлення спеціального права, наданого даному грома­дянинові; виправні роботи —застосовуються судом на строк до 2місяців за місцем постійної роботи особи і з відрахуванням до 20%заробітку в доход держави; адміністративний арешт — до 15діб у виняткових ви­падках за окремі види правопорушень. Адмініст стягнення можуть накладатися адмініст­р комісіями при виконавчих комітетах місцевих Рад народних депутатів, суддями, держадміністраціями, органа­ми внутрішніх справ, органами держ інспекцій, які уповноважені здійснювати контроль і накладати такі стяг­нення; органами пожежного нагляду, залізничного транс­порту, правовими і технічними інспекторами праці, митни­ми органами, санепідеморганами тощо.

 

 

33. Майнова відповідальність за земельні правопорушення

Майнова відповідальність за екологічні злочини — це різновид юридичної відп-сті, яка передб виконання обов’язку фізичних чи юридичних осіб щодо компенсації майнової чи моральної шкоди, заподіяної власником чи користувачем природних ресурсів, порушен екологічного законодавства або порушенням екологічних та ін. прав громадян. Умовами майнової відп-ості є —протиправність; —причинний зв’язок між заподіяною шкодою і протиправністю;—наявність вини заподіячів шкоди;—підвищений екологічний ризик та небезпечна діяльність.

Майнова відповідальність може наставати за: —земельні правопорушення; —лісоправопорушення;—водні правопорушення; —гірничі правопорушення;—фауністичні правопорушення;—порушення законодавства про атмосферне повітря;—порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища;— порушення законодавства про природно-заповідний фонд;— порушення законодавства про Червону книгу;— порушення вимог і нормативів екологічної безпеки;— порушення прав громадян на екологічну безпеку;— порушення вимог радіаційної і ядерної безпеки;— порушення екологічних прав громадян. Способами (методами) обчислення шкоди, заподіяної екологічними правопорушен є: 1)нормативний;2)витратний;3) таксовий;4)розрахунковий. Порядок відшкодування шкоди може бути добровільним чи судовим.

 

 

34. крим відп-сть за злочини у сфері земел відносин

Низка порушень земельного законодавства через свою суспільну небезпечність утворює склади злочинів. Чинний ККУ передбачає низку «земельно-правових» складів злочинів, які вміщено до Розділу VIII кодексу «Злочини проти довкілля»: Ст 239 Забруднення або псування земель 1.Забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров'я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкілля, -караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 2. Ті самі діяння, що спричинили загибель людей, їх масове захворювання або інші тяжкі наслідки, - караються обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого. Ст 254. Безгосподарське використання земель. Безгосподарське використання земель, якщо це спричинило тривале зниження або втрату їх родючості, виведення земель з сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту, - караються штрафом до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого. З огляду на численність та суспільну небезпеку земельних правопорушень у вигляді самовільного захоплення земель та самовільного будівництва, на початку 2007 року ці діяння було криміналізовано шляхом доповнення КК України статтею 197-1: Стаття 197-1.Самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво 1.Самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику, - карається штрафом від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців. 2.Самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або групою осіб, або щодо земельних ділянок особливо цінних земель, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель, - карається обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років або позбавленням волі на строк до двох років. 3. Самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, зазначеній у частині першій цієї статті, -карається штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років. 4.Самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, зазначеній у частині другій цієї статті, або вчинене особою, раніше судимою за такий саме злочин або злочин, передбачений частиною третьою цієї статті, - карається позбавленням волі на строк від одного до трьох років. Примітка. Відповідно до цієї статті шкода, передбачена частиною першою цієї статті, визнається значною, якщо вона у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

 

 

35. Дисциплінарна відп-сть за земельні правопоруш Дисциплінарна відповідальність за земельні правопорушення ЗКУ, не передбачена. Однак у практиці використання й охорони земель дисциплінарні проступки скоюються часто, а винні в їх скоєнні громадяни притягаються до дисциплінарної відповідальності відповідно до вимог Кодексу законів про працю України (КЗПУ). Заходам стягнення за порушення трудової дисципліни присвячена стаття 147 КЗПУ. У ній підкреслюється, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано стягнення у вигляді догани чи звільнення. Усі земельні правопорушення, пов'язані з порушенням трудової дисципліни в земельних відносинах і носять характер дисциплінарних проступків, тягнуть відповідальність згідно з порядком, визначеним Кодексом законів про працю України. Установити наперед весь перелік дисциплінарних земельно-правових проступків у будь-яких правових актах майже неможливо. Дане питання вирішується конкретно в окремому випадку. Усі діяння, що порушують земельне законодавство, але не носять характеру адміністративного проступку чи кримінального злочину, відносяться до дисциплінарних проступків. Можна навести конкретні характерні приклади, що зустрічаються у практиці.Працівник самовільно (свідомо чи з необережності) переставив межовий знак, змінив межу земельної ділянки. Це порушення було виявлено адміністрацією підприємства. На винного було накладено дисциплінарне стягнення, межовий знак поставлено на своє місце.Порушення ліквідовано,відпала необхідність у накладанні на порушника адміністративного штрафу.