Моральне виховання | - це цілеспрямований процес формування у дітей моральної свідомості, морально-вольових рис характеру, гуманізму і колективізму, патріотизму, дисциплінованості, культури поведінки і т.д. Оскільки моральність має суспільний характер – то під нормами моральності слід розуміти вимоги суспільства до поведінки людей в певних ситуаціях. Методологічною основою морального виховання є етика – наука про мораль, її природу, структуру та особливості походження й розвитку моральних норм і взаємовідносин між людьми в суспільстві. Основа особистості – її моральний розвиток. У народі говорять: «Мораль чиста – краще всякого намиста». Софія Русова: «Моральне виховання не може провадитися якось окремо. Ним має бути пройняте все навчання, все життя». Л.Толстой: «Думай добре, і думки переростуть у добрі вчинки…» | ||
Розумове виховання | - це цілеспрямований процес формування у дітей основ знань про закони розвитку природи і суспільства, розумових здібностей та інтересів, навичок пізнавальної активності, а також формування та розширення світогляду. Головна мета: підвищення рівня загального розвитку дитини-дошкільника. Розумове виховання забезпечує розвиток дитини і в діяльності в повсякденному житті, і під час систематичного навчання в іграх та на заняттях. Визначальна роль належить спілкуванню з дорослими та власній пізнавальній активності. Також у дошкільному віці закладаються основи культури розумової праці, які вдосконалюються протягом всього життя. У народі говорять: «не краса красить, а розум», «Немає доброти без розуму», «Не той дурний, хто не вчився, а той, хто вчитися не хоче». | ||
Фізичне виховання | - це процес цілеспрямованого систематичного формування фізичних сил і якостей, розвитку рухових умінь, загартування організму дитини тощо. У Законі України «Про дошкільну освіту» наголошується, щопершочерговим завданням ДНЗ є охорона, збереження та зміцнення здоров’я дітей, забезпечення їх всебічного фізичного розвитку. У дошкільному віці відбувається стрімкий фізичний розвиток дитини. Тому фізичне виховання забезпечується цілим комплексом заходів: створення санітарно-гігієнічних умов життя і виховання, загартування, максимальне перебування на свіжому повітрі, раціональне харчування, спеціальні фізичні вправи під час ранкової гімнастики, фізкультурних занять, прогулянок, спортивних свят і розваг, рухливих ігор. У народі говорять: «В здоровому тілі здоровий дух», «Нема щастя без здоров’я», "Як дитина бігає і грається, то й здоров'я усміхається". | ||
Трудове виховання | - це цілеспрямований процес формування у дітей трудових навичок і вмінь, поваги до праці дорослих, звички до трудової діяльності. Напрямки здійснення трудового виховання у ДНЗ:
Трудова діяльність має великі виховні можливості: як засіб закріплення знань про навколишній світ, виховання почуття колективізму, працелюбства, відповідальності за доручену справу, морально-вольових якостей особистості, вміння узгоджувати свої дії в спільній з іншими діяльності. Специфіка дитячої праці – вона не має суспільно значущих результатів і використовується з виховною метою. У народі кажуть: «Щоб людиною стати, треба працювати», «Щастя не в хмарах ховається, а в праці здобувається». Ушинський К.Д.: « Саме виховання, коли воно бажає щастя людині, повинне виховувати її не для щастя, а готувати для праці життя...» | ||
Естетичне виховання | - це цілеспрямований процес формування у дітей естетичного ставлення до життя, розвиток сприймання і розуміння прекрасного в мистецтві, природі, взаєминах людей; формування художніх потреб і здатності до художньої творчості. Естетичне виховання, яке здійснюється засобами мистецтва, називається художнім вихованням. Завдання естетичного виховання: v Формування естетичного ставлення до дійсності (естетичних сприймань, естетичних уявлень, естетичних суджень, естетичних почуттів); v Освоєння дітьми естетичної діяльності (умінь і навичок художньої діяльності, поведінки в побуті, ставленні до себе, стосунках з людьми та ін.); v Розвиток загальних і спеціальних художньо-творчих здібностей. Засоби естетичного виховання: 1. Естетика побуту. 2. Твори мистецтва. 3. Природа. 4. Навчання. Різні види занять, ігри, свята, ранки, екскурсії, прогулянки, перегляди телепередач. 5. СХД. Варто поєднувати різні види ХД: зображувальної, художньо-мовленнєвої, театральної, музичної. У народі говорять: «Дитину потрібно виховувати у красі». |
2. Взаємозв’язок напрямків виховання.
«Людина не виховується частинами, а цілісно».
А.С.Макаренко
Комплексний підхід до виховання - це забезпечення єдності вимог морального, розумового, трудового, естетичного та фізичного виховання, а також єдність і узгодженість форм, засобів і методів впливу на особистість з боку різних соціальних інституцій (сім'ї, загальноосвітніх та професійних закладів, дошкільних та позашкільних виховних закладів, засобів масової інформації).
Для ефективного вирішення завдань виховання необхідний вдумливий творчий підхід вихователя до виховання дітей, врахування їх вікових і індивідуальних особливостей.
У взаємозв’язку і взаємодії основних напрямків виховання виникають похідні напрямки:
- Патріотичне виховання - виховання любові до Батьківщини, рідного народу;
- Екологічне виховання – формування початків екологічної культури, навичок природоохоронної діяльності;
- Економічне виховання – прищеплення поваги до результатів праці дорослих, розвиток бережливого ставлення до часу, знарядь праці; вміння раціонально будувати свою діяльність.
- Статево-рольове виховання – формування усвідомленого ставлення до своєї та протилежної статі, відповідної поведінки, ознайомлення з початками статевої гігієни.
- Правове - формування правової свідомості.
Всі вони мають свої завдання, засоби і методи, які вирішуються в головних складових частин виховання: морального, розумового, фізичного, трудового, естетичного.
Комплексний підхід |
РОЗУМОВЕ |
МОРАЛЬНЕ |
ФІЗИЧНЕ |
ЕСТЕТИЧНЕ |
ТРУДОВЕ |