Пам’ятний день, що відзначається в Україні як вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя, захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України.
Усі герої Небесної сотні були простими людьми – не депутатами, не політиками, не начальниками. У вирішальний час вони не змогли байдуже сидіти біля телевізора і просто дивитися на те, що коїться на вулицях столиці. Вони не думали про те, що можуть загинути, вони лише знали, що так як є – так далі бути в Україні не може.
Найстрашнішими і найважчими стали події 20 лютого в «Чорний четвер». Мітинг під Радою перейшов у запеклі сутички між протестувальниками і міліцією. Формально 19 лютого в Києві було оголошено перемир’я, проте на ділі протистояння тривали, оскільки урядові сили порушили перемир’я. А 20 лютого людей, які вийшли на мирний протест, щоб висловити свою громадську позицію, почати без розбору обстрілювати снайпери. Силовики розстрілювали активістів бойовими набоями. Цілились у голову та шию. Того дня загинула найбільша кількість людей. Їх назвали «Небесною сотнею».
Пролунало в країні мовчання.
Навіть вітер затих на хвилину:
Відбувалось останню прощання,
Зі словами «Герої не гинуть».
Засвітили свічки в кожнім домі,
І дивилися тихо на небо –
Так летіли у даль невідому
Всі герої, що вмерли за тебе.
Я почула, як плаче держава,
Що синів її в землю ховають.
Ви не вмерли!
В вас вічність і слава,
Бо Герої, як ви, не вмирають!
28 лютого в актовій залі пройшов фестиваль патріотичної пісні «Небесній сотні шана й похвала». Організували захід викладачі Одеська А.І. та Бриченко Л.П. разом з патріотичною комісією учнівського самоврядування.
У фестивалі взяли участь 12 учнівських груп навчального закладу.