Перцепція – (сприйняття) безпосереднє активне відображення у свідомості людини предметів і явищ дійсності за допомогою органів чуття.
Перцептивні дії – це певна активність, яка забезпечує створення образу через обстежувані рухи (простежування контуру, обмацувальні рухи). Прикладом перцептивної діяльності є спостереження (цілеспрямоване сприйнятті людиною певного об'єкта).
Апперцепція – це залежність сприймання від минулого досвіду людини.
Вплив апперцепції на процес сприймання виявляється в тому, що ті самі предмети сприймаються людьми по-різному, залежно від їхнього стану й завдань, що стоять перед ними.
Яскравим прикладом апперцепції є професійне сприймання. Так, лінгвіст, знайомлячись з людиною, може сприйняти передусім особливості її вимови, фотограф – фотогенічність, лікар зверне увагу на ознаки тієї чи іншої хвороби.
5.
Індивідуальні особливості сприймань
Сприймає не той чи інший аналізатор або група аналізаторів, а конкретна особистість, яка характеризується індивідуально-своєрідними потребами, інтересами, прагненнями, схильностями, своїм власним ставленням до того, що сприймається. Тому сприйняття залежить не тільки від предмета, що сприймається, а й від особливостей людини, яка сприймає.
Зрозуміло, що людина, яка виявляє здібності й схильності до певної діяльності, буде більш глибоко й всебічно сприймати відповідний предмет, ніж людина, байдужа до нього, яка задовольняється найповерховішим знайомством з ним. На характер сприйняття впливають і інтереси, зокрема професійні. Художник, ботанік, агроном, гідролог будуть зовсім по-різному сприймати, наприклад, гай або поле, звертати увагу на різні особливості.